------------------------------------------------------------------------
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
, - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
, © - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------
Сьогоднi мо свято. Найбiльше в мо му життi. 55 рокiв скромно© працi на
лiтературному полi. 55-рiчний ювiлей. В головi - сила думок. В серцi -
невимовнi почуття. Багато прожито за сiмдесят сiм рокiв нелегкого життя.
Багато перетерпiла за п'ятдесят п'ять лiт на невторованому шляху
письменника. Цензура... Заборони... Скiльки палких думок лишилось в тайнi,
не могли до людей дiйти. Але i книжки виходили не на широку дорогу:
вузькими й тернистими стежками пробивались вони до людей, до читачiв
сво©х, ©х перепиняли, ©м перетинали шлях, з рук людини виривали.
Тiльки тепер осяяв ©х ласкавий промiнь. Тiльки тепер нам милi свiтлi
днi. Дивлюся на все довкола - i скiльки справдилось мо©х мрiй! Омрiяна
людина щастя вiдшукала. Для жiнки-страдницi, за чи горе мо серце скипало
кров'ю, вiдкрився свiт, розвiялась пiтьма. Земля, полита потом, зазеленiла
рясно, на нiй буяють найпринаднiшi квiти: освiта, вiльна праця, культура
для люду, що стiльки лiт страждав. I книжка - найдорожчим подарунком стала
дитинi, що матiр з роботи жде, тiй дiвчинi, що у прислузi коротала молодi
роки, навiть дiдовi, щоось лише прозрiв.
Дорога свiтла усiм людям стала, а ще яснiше вона простелилась для тих,
хто творить, пише людям книги. Яка радiсть, щастя, що мiй ювiлей святку
цiлий край великий, що хвилювання мо©х дум i серця до всiх людей Кра©ни
Рад дiйшли.
Хвилюючись, кажу я щире слово це: мо© думки тобi, народе вiльний, i
пiсня серця, музика душi тобi.
Ольга Кобилянська
м.Чернiвцi, 25 листопада 1940 р.
Оригинал этого текста расположен в "Сетевой библиотеке украинской литературы"
OCR: Евгений Васильев
Для украинских литер использованы обозначения:
, - "э оборотное" большое и маленькое (коды AAh,BAh)
, © - "i с двумя точками" большое и маленькое (коды AFh,BFh)
I,i (укр) = I,i (лат)
------------------------------------------------------------------------
Сьогоднi мо свято. Найбiльше в мо му життi. 55 рокiв скромно© працi на
лiтературному полi. 55-рiчний ювiлей. В головi - сила думок. В серцi -
невимовнi почуття. Багато прожито за сiмдесят сiм рокiв нелегкого життя.
Багато перетерпiла за п'ятдесят п'ять лiт на невторованому шляху
письменника. Цензура... Заборони... Скiльки палких думок лишилось в тайнi,
не могли до людей дiйти. Але i книжки виходили не на широку дорогу:
вузькими й тернистими стежками пробивались вони до людей, до читачiв
сво©х, ©х перепиняли, ©м перетинали шлях, з рук людини виривали.
Тiльки тепер осяяв ©х ласкавий промiнь. Тiльки тепер нам милi свiтлi
днi. Дивлюся на все довкола - i скiльки справдилось мо©х мрiй! Омрiяна
людина щастя вiдшукала. Для жiнки-страдницi, за чи горе мо серце скипало
кров'ю, вiдкрився свiт, розвiялась пiтьма. Земля, полита потом, зазеленiла
рясно, на нiй буяють найпринаднiшi квiти: освiта, вiльна праця, культура
для люду, що стiльки лiт страждав. I книжка - найдорожчим подарунком стала
дитинi, що матiр з роботи жде, тiй дiвчинi, що у прислузi коротала молодi
роки, навiть дiдовi, щоось лише прозрiв.
Дорога свiтла усiм людям стала, а ще яснiше вона простелилась для тих,
хто творить, пише людям книги. Яка радiсть, щастя, що мiй ювiлей святку
цiлий край великий, що хвилювання мо©х дум i серця до всiх людей Кра©ни
Рад дiйшли.
Хвилюючись, кажу я щире слово це: мо© думки тобi, народе вiльний, i
пiсня серця, музика душi тобi.
Ольга Кобилянська
м.Чернiвцi, 25 листопада 1940 р.