Шевченко Анатолий
Свiт дерзань i звершень (на украинском языке)
Анатолiй ШЕВЧЕНКО
СВIТ ДЕРЗАНЬ I ЗВЕРШЕНЬ
Про популярнiсть творiв пiд рубрикою "ППФ" годi й казати: їх читають з таким самим захватом, як дивляться кiно, футбол чи хокей. Та якщо успiх пригодницької лiтератури пов'язаний з давнiми традицiями цього жанру, то вибух iнтересу до фантастики зумовлений безпосереднiм впливом НТР. Вiдомий учений, завiдуючий лабораторiєю Iнституту космiчних дослiджень АН СРСР Л.М.Мухiн у своїй книжцi "Планети i життя" пише: "Не перебiльшуючи, можна сказати, що XX столiття перевернуло нашi уявлення про навколишнiй свiт. Логiчним наслiдком науково-технiчної революцiї XX столiття стало широке обговорення кардинальних питань фiлософiї i природознавства: про мiсце людини у всесвiтi, про чисельнiсть населених свiтiв, про походження живої матерiї i, врештi, про контакти з позаземним розумом".
Учений далi застерiгає читача, що на жодне з цих питань наука не може сьогоднi дати вичерпну вiдповiдь.
Ну, а фантастика? Фантастика - може! Тiльки, ясна рiч, не остаточну, а гiпотетичну вiдповiдь. Адже фантастика, якщо коротко визначити її суть, - це здiйснення наших найнеймовiрнiших мрiй i бажань: задовго до того, як людина ступила на поверхню Мiсяця, ми вже побували там разом з героями лiтературних творiв.
Характерна риса сучасної фантастики - її соцiальна спроектованiсть на справи земнi. Головою впираючись в небо, вона твердо стоїть на землi. Ми вже сьогоднi - а не в далекому майбутньому - хочемо жити у свiтi без воєн, без ненавистi, без руйнацiї, у свiтi, де були б, як мрiяв наш великий поет, i братерство, i згода, й любов.
Саме цим пафосом i перейнятi фантастичнi твори, вмiщенi у пропонованому читачевi випуску "ППФ". З точним антивоєнним прицiлом написано оповiдання знаменитих письменникiв Р.Бредберi ("Ломака"), А.Кларка ("Машина-миролюбець") i молодого українського фантаста А.Дмитрука ("Усмiшка капiтана Дарванга").
Незвичайнiсть, фантастичнiсть ситуацiй у творах I.Росоховатського "Бiлi звiрi", С.Пiдгорного "Вiдкриття цивiлiзацiї", В.Головачова "Волейбол-3000" просвiчуються однiєю думкою: в основi будь-яких наукових i соцiальних експериментiв мають бути доброта, щирiсть, висока моральнiсть - усе те, без чого нема i не може бути справжнього людського життя.
Про подорожi й пригоди розповiдають у збiрнику М.Олiйник ("У затiнку пальм"), Б.Сушинський ("Забутi письмена"), В.Iванченко ("Люлька пiрата"). Так сталося, що мiсцем дiї їхнiх творiв є Латинська Америка - континент, який увесь час мовби вiдкриває сам себе, раз у раз демонструючи перед свiтом вiднайденi високi зразки стародавнiх культур i водночас - страхiтливi факти сучасного варварства. Однак народи цього континенту самовiдданою боротьбою торують шлях до перемоги на своїй батькiвщинi, iдеалiв миру, добра й справедливостi.
Фантастика мало коли буває без подорожей, а подорожi - без пригод. Отож на читача чекає захопливий свiт людських дерзань i звершень.
Анатолiй ШЕВЧЕНКО
СВIТ ДЕРЗАНЬ I ЗВЕРШЕНЬ
Про популярнiсть творiв пiд рубрикою "ППФ" годi й казати: їх читають з таким самим захватом, як дивляться кiно, футбол чи хокей. Та якщо успiх пригодницької лiтератури пов'язаний з давнiми традицiями цього жанру, то вибух iнтересу до фантастики зумовлений безпосереднiм впливом НТР. Вiдомий учений, завiдуючий лабораторiєю Iнституту космiчних дослiджень АН СРСР Л.М.Мухiн у своїй книжцi "Планети i життя" пише: "Не перебiльшуючи, можна сказати, що XX столiття перевернуло нашi уявлення про навколишнiй свiт. Логiчним наслiдком науково-технiчної революцiї XX столiття стало широке обговорення кардинальних питань фiлософiї i природознавства: про мiсце людини у всесвiтi, про чисельнiсть населених свiтiв, про походження живої матерiї i, врештi, про контакти з позаземним розумом".
Учений далi застерiгає читача, що на жодне з цих питань наука не може сьогоднi дати вичерпну вiдповiдь.
Ну, а фантастика? Фантастика - може! Тiльки, ясна рiч, не остаточну, а гiпотетичну вiдповiдь. Адже фантастика, якщо коротко визначити її суть, - це здiйснення наших найнеймовiрнiших мрiй i бажань: задовго до того, як людина ступила на поверхню Мiсяця, ми вже побували там разом з героями лiтературних творiв.
Характерна риса сучасної фантастики - її соцiальна спроектованiсть на справи земнi. Головою впираючись в небо, вона твердо стоїть на землi. Ми вже сьогоднi - а не в далекому майбутньому - хочемо жити у свiтi без воєн, без ненавистi, без руйнацiї, у свiтi, де були б, як мрiяв наш великий поет, i братерство, i згода, й любов.
Саме цим пафосом i перейнятi фантастичнi твори, вмiщенi у пропонованому читачевi випуску "ППФ". З точним антивоєнним прицiлом написано оповiдання знаменитих письменникiв Р.Бредберi ("Ломака"), А.Кларка ("Машина-миролюбець") i молодого українського фантаста А.Дмитрука ("Усмiшка капiтана Дарванга").
Незвичайнiсть, фантастичнiсть ситуацiй у творах I.Росоховатського "Бiлi звiрi", С.Пiдгорного "Вiдкриття цивiлiзацiї", В.Головачова "Волейбол-3000" просвiчуються однiєю думкою: в основi будь-яких наукових i соцiальних експериментiв мають бути доброта, щирiсть, висока моральнiсть - усе те, без чого нема i не може бути справжнього людського життя.
Про подорожi й пригоди розповiдають у збiрнику М.Олiйник ("У затiнку пальм"), Б.Сушинський ("Забутi письмена"), В.Iванченко ("Люлька пiрата"). Так сталося, що мiсцем дiї їхнiх творiв є Латинська Америка - континент, який увесь час мовби вiдкриває сам себе, раз у раз демонструючи перед свiтом вiднайденi високi зразки стародавнiх культур i водночас - страхiтливi факти сучасного варварства. Однак народи цього континенту самовiдданою боротьбою торують шлях до перемоги на своїй батькiвщинi, iдеалiв миру, добра й справедливостi.
Фантастика мало коли буває без подорожей, а подорожi - без пригод. Отож на читача чекає захопливий свiт людських дерзань i звершень.
Анатолiй ШЕВЧЕНКО