Писання – твір церковного змісту
Письмоводитель – службовець, обов'язком якого було ведення канцелярських справ; діловод
Півчварта – три з половиною
Підбрехач – другий сват, який під час сватання допомагає першому свату
Підіск – залізна пластина під вісь
Підтичка – тут: латка
Підтовкачка – той, хто зазивав відвідувачів до корчми і підштовхував їх, щоб горілка, яку воші пили, виливалася назад у діжку
Підстароста – помічник старости
Пінна – хлібна горілка
Пінязі – гроші
Пістряк – прищ
Пічкур – грубник, той, що палить у печах
Плахта – жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини
Повитчик – служитель канцелярії, який відав діловодством у суді
Повірений – тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням і від їхнього імені
Подушне – у дореволюційній Росії податок державі, подать поміщикові, стягувані з кожної душі податного стану
Поєднати – тут: умовити
Поєлику – оскільки
Поїзд – тут: весільна чи похоронна процесія
Покрова – назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 1 жовтня за ст. ст.
Полотняна стіна – ширма
Понеже – тому що, оскільки
Порощати – швидко і голосно говорити, кричати
Посад – місце для наречених за весільним столом
Потуха – розвага
Права середа – двадцять п'ятий день після великодня, так званий рахмаиський Великдень
Превелебний – титул єпископа; гідний великої пошани (вживається при ввічливо-шанобливому звертанні до когось)
Пречиста – назва двох церковних свят (15 серпня – день смерті богородица і 8 вересня – день народження богородиці)
Привод – місце, де рекрути проходили комісію
Пригребиця – погрібник
Приданки – весільні гості з ' боку нареченої, які йдуть із нею в дім нареченого
Приказ – орган центрального управління в Росії в XVI – XVIII ст.
Приказ ний – той, хто служив у приказі
Прикинути – тут: відмовитися від замовляння
Прикладки прикладати – вигадувати що-небудь на кого-небудь; насміхатися
Притча – пригода, подія
Причет – служителі культу при православній церкві; особи, які супроводжують кого-небудь; почет
Проброїтися – провинитися, нашкодити
Проводи – звичай поминати на могилах померлих протягом післявеликоднього тижня
Проекура – білий хлібець особливої форми, що використовується у православному богослужінні
Просто рещи – просто кажучи
Протопопівна – дечка протоієрея (чин священика)
Пущення – останній день вживання скоромної їжі перед великоднім постом
П'ятиалтинний – монета вартістю 15 коп.
П'ятінка – п'ятниця
Ралець – подарунок; бенкет.
Рацея – довга й нудна промова з повчанням, напученням
Рєбронт (роброн) – старовинна жіноча сукня з криноліном
Рєвізія – – у кріпосницькій Росії перепис населення, що повинно було платити подушну подать і відбувати рекрутську повинність
Рёнське – рейнське, назва вина
Ридван – дорожн а карета для далеких подорожей, запряжена 6 – 12 кіньми
Родзинки – сушені ягоди винограду
Розгрішеніє (розгрїшення) – відпущення кому-небудь його гріхів
Рубанець – тут: різка
Рундук – ґанок
Рябець – шуліка
Садукеї – у стародавній Іудеї – представники релігійнс-політич-ної течії
Саж – хлів, призначений для відгодівлі птиці, свиней
Сапатий – хворий на сап – заразну хворобу однокопитних
Свитник – той, хто шиє свити – старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна
Свість – своячка
Світилка – дівчина, яка на весіллі виконує спеціальний обряд – тримає свічку і меч
Сволок – балка, яка підтримує стелю в будівлі
Сєд'миця – тиждень
Сєкуція – екзекуція
Середохрестя – четвертий тиждень великого посту
Серпанок – головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа
Сиділець – шинкар, крамар
Сикурс – підмога
Сйній камінець – галун
Синтаксис – третій клас тодішніх семінарій
Сиріч – тобто, інакше кажучи
Сита – мед, розведений водою, або медовий відвар на воді
Сицевий – такий
Сімо – сюди, тут
Скиндячки – стрічки, бинди
Скіпщина – оренда землі, яку оплачують не грошима, а частиною свого врожаю
Скликанчик – закличний дзвін
Сколотини – побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла; маслянка
Скоромник – той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, не постить
Скраклі – українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палицею з відведеного місця невеличкі циліндричні цурпалки; крокет
Скубенти – тут: дрижаки
Скусний – майстерний, вправний
Сластьбн – пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом
Смажнії вуста – гарячі червоні вуста
Соньмище – зборище
Соняшниця – народна назва гострого шлункового захворювання *
Сорокоуст – у православній церкві – молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті; сороковий день після чиєї-небудь смерті
Сорочини (сороковини) – сороковий день після чиєїсь смерті; поминки в цей день
Сотник (сотенний) – на Україні в XVI – XVIII ст. особа, яка очолювала сотню, спочатку обиралась козаками, а потім призначалась гетьманом або царем
Соцький – у дореволюційній Росії й на Україні нижчий поліцейський чин на селі, якого обирали на сільській сходці
Спас – назва кожного з трьох церковних свят, що відзначаються православною церквою з 1 по 15 серпня за ст. ст.
Спасівка – піст, що припадає на 1 – 15 серпня за ст. ст.
Спектор – інспектор
Спирра – військова одиниця; рота
Спіх – успіх
Сполать – слава, хвала
Справник – у дореволюційній Росії – начальник повітової поліції
Ставник – великий церковний свічник
Стихира – церковна пісня з біблійним сюжетом
Стовбула перекидатися – через голову
Стовпець – тут: вид печива з гречаного борошна циліндричної форми
Страсті – вечірнє богослужіння у передвеликодній (страсний) четвер
Страшна (страсна) свічка – свічка, яка горіла під час церковної відправи в страсний четвер
Субітка – карання школярів по суботах, яке супроводжувалося молитвою «Помни день субботний…»
Сула – судак
Суть – є
Ськати – шукати вошей у чиємусь волоссі; шукати
Тавлинка – табакерка
Тарадайка – легкий двоколісний візок
Тасун – штовхан, стусан
Твар – обличчя
Темп – тут: прийом, роблений рушницею
Тирити – тягти, понад силу волочити
Тирлич – трав'яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітами
Титло – надрядковий знак над скорочено написаним словом або літерою, вжитою в значенні цифри
Тресугубий – потрійний
Токм о – тільки, лише
Три,листа – гра в карти
Троїста музика – український народний ансамбль, який складається з трьох музичних інструментів, найчастіше з скрипки, бубна і цимбалів
Тропак – український народний танець, близький до гопака
Тяжиновий – пошитий з вибивного або смугастого полотна – тяжини
Убо – отже
Угобзёння – возвеличення
Угомбнна палата – карний суд
Уконтентувати – вдовольнити
Унє – щодо (когось, чогось)
Урагова мати – вража мати
Уразівське сукно – просте сукно
Уроки – за марновірними уявленнями – наслання хвороби, кому-небудь поглядом
Утреня – ранкова служба в церкві
Ушестя – церковне свято вознесіння
Флігельман – фланговий солдат, який показував прийоми рушницею
Фофан – дурень, йолоп
Фрунт (фронт) – у шикуванні військ лицева сторона
Фуктель – муштра
Xалавур (халахур) – вітрогон
Халат – старовинний довгополий верхній чоловічий одяг; каптан
Халягура – циганський танець
Халяндра – циганський танець
Хамло – галуззя, хмиз
Xаньким'яти – байдикувати
Хаптурок (хавтур) – хабар; побори натурою, які брало духовенство
Харцизяка – грабіжник, розбійник
Хатня морква – бурчання
Хватальний – квартальний, поліцейський чин, який здійснював нагляд у кварталі
Хверт (ферт) – стара назва літери «ф»
Хвонарпе – податок на ліхтарі
Хляби (хляга) – дощова погода
Хрещення – релігійний обряд, який відправляють над новонародженим або дорослим на знак прилучення до християнської церкви
Хрёщик – рід гри, в котрій одна пара гравців ловить другу; танкова гра, під час якої хлопці і дівчата міняються місцями
Хука дати – промахнутися
Xура – валка підвід
Цвяхований – тут: у прикрасах
Цихвіра – цифра
Цілковий – срібна монета вартістю один карбованець
Ціловальник – шинкар; продавець спиртних напоїв
Ціновка – аукціон
Ціновщик – оцінювач майна
Цятатися – грати в чіт і лишку – вгадувати, до пари чи не до пари
Чаплія – кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду – залізний гак з дерев'яним держалном
Часточка – пожертвування на церкву за упокій душі померлого, а також за здоров'я
Чаятельно – правдоподібно
Яванець – посудина
Черкеска – старовинний верхній чоловічий одяг з сукна з прорізами і відкидними рукавами
Чертог – тут: хата
Черчатий (червчатий) – червоний
Чистий понеділок, чистий четвер – дні тижня великого посту, в які, за настановою церкви, слід тримати все в чистоті
Чмелів слухати – бути в стані запаморочення
Шаг (шажок) – до революції на Україні дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш
Шалевий – пошитий з шалі – тонкої, переважно шерстяної тканини
Шерітвас – чан
Шкаповий – пошитий з кінської шкіри
Шквиря – снігова буря; хуртовина
Шкураток – шматок шкіри
Шпетний – гарний, чепурний
Штоф – старовинна міра рідини, переважно вина, горілки, яка дорівнює 1/8 або 1/10 відра; чотиригранна скляна посудина з короткою шийкою, яка вміщує таку ж кількість вина, горілки та ін.
Шуйц я – ліва рука
Шумиха – тонкі пластинки золота, якими що-небудь оздоблюють; сріблясті або золотисті металеві нитки.
Шушун – старовинний верхній жіночий одяг – кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою
Ю – її
Юпка – верхній одяг, жіночий – • у вигляді довгої корсетки, переважно з рукавами; чоловічий – короткополий каптан, пошитий у талію, із складками і стоячим коміром
Юхтові чоботи – чоботи з юхти – шкіри, яку одержують особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней
Ядєніє – вживання їжі
Яти – брати
Ятір – риболовне знаряддя (сітка, натягнена на обручі), що його встановлюють на дні водоймища
Ятка – палатка на ярмарку
Ятрівка – жінка чоловікового брата
Письмоводитель – службовець, обов'язком якого було ведення канцелярських справ; діловод
Півчварта – три з половиною
Підбрехач – другий сват, який під час сватання допомагає першому свату
Підіск – залізна пластина під вісь
Підтичка – тут: латка
Підтовкачка – той, хто зазивав відвідувачів до корчми і підштовхував їх, щоб горілка, яку воші пили, виливалася назад у діжку
Підстароста – помічник старости
Пінна – хлібна горілка
Пінязі – гроші
Пістряк – прищ
Пічкур – грубник, той, що палить у печах
Плахта – жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини
Повитчик – служитель канцелярії, який відав діловодством у суді
Повірений – тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням і від їхнього імені
Подушне – у дореволюційній Росії податок державі, подать поміщикові, стягувані з кожної душі податного стану
Поєднати – тут: умовити
Поєлику – оскільки
Поїзд – тут: весільна чи похоронна процесія
Покрова – назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 1 жовтня за ст. ст.
Полотняна стіна – ширма
Понеже – тому що, оскільки
Порощати – швидко і голосно говорити, кричати
Посад – місце для наречених за весільним столом
Потуха – розвага
Права середа – двадцять п'ятий день після великодня, так званий рахмаиський Великдень
Превелебний – титул єпископа; гідний великої пошани (вживається при ввічливо-шанобливому звертанні до когось)
Пречиста – назва двох церковних свят (15 серпня – день смерті богородица і 8 вересня – день народження богородиці)
Привод – місце, де рекрути проходили комісію
Пригребиця – погрібник
Приданки – весільні гості з ' боку нареченої, які йдуть із нею в дім нареченого
Приказ – орган центрального управління в Росії в XVI – XVIII ст.
Приказ ний – той, хто служив у приказі
Прикинути – тут: відмовитися від замовляння
Прикладки прикладати – вигадувати що-небудь на кого-небудь; насміхатися
Притча – пригода, подія
Причет – служителі культу при православній церкві; особи, які супроводжують кого-небудь; почет
Проброїтися – провинитися, нашкодити
Проводи – звичай поминати на могилах померлих протягом післявеликоднього тижня
Проекура – білий хлібець особливої форми, що використовується у православному богослужінні
Просто рещи – просто кажучи
Протопопівна – дечка протоієрея (чин священика)
Пущення – останній день вживання скоромної їжі перед великоднім постом
П'ятиалтинний – монета вартістю 15 коп.
П'ятінка – п'ятниця
Ралець – подарунок; бенкет.
Рацея – довга й нудна промова з повчанням, напученням
Рєбронт (роброн) – старовинна жіноча сукня з криноліном
Рєвізія – – у кріпосницькій Росії перепис населення, що повинно було платити подушну подать і відбувати рекрутську повинність
Рёнське – рейнське, назва вина
Ридван – дорожн а карета для далеких подорожей, запряжена 6 – 12 кіньми
Родзинки – сушені ягоди винограду
Розгрішеніє (розгрїшення) – відпущення кому-небудь його гріхів
Рубанець – тут: різка
Рундук – ґанок
Рябець – шуліка
Садукеї – у стародавній Іудеї – представники релігійнс-політич-ної течії
Саж – хлів, призначений для відгодівлі птиці, свиней
Сапатий – хворий на сап – заразну хворобу однокопитних
Свитник – той, хто шиє свити – старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна
Свість – своячка
Світилка – дівчина, яка на весіллі виконує спеціальний обряд – тримає свічку і меч
Сволок – балка, яка підтримує стелю в будівлі
Сєд'миця – тиждень
Сєкуція – екзекуція
Середохрестя – четвертий тиждень великого посту
Серпанок – головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа
Сиділець – шинкар, крамар
Сикурс – підмога
Сйній камінець – галун
Синтаксис – третій клас тодішніх семінарій
Сиріч – тобто, інакше кажучи
Сита – мед, розведений водою, або медовий відвар на воді
Сицевий – такий
Сімо – сюди, тут
Скиндячки – стрічки, бинди
Скіпщина – оренда землі, яку оплачують не грошима, а частиною свого врожаю
Скликанчик – закличний дзвін
Сколотини – побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла; маслянка
Скоромник – той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, не постить
Скраклі – українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палицею з відведеного місця невеличкі циліндричні цурпалки; крокет
Скубенти – тут: дрижаки
Скусний – майстерний, вправний
Сластьбн – пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом
Смажнії вуста – гарячі червоні вуста
Соньмище – зборище
Соняшниця – народна назва гострого шлункового захворювання *
Сорокоуст – у православній церкві – молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті; сороковий день після чиєї-небудь смерті
Сорочини (сороковини) – сороковий день після чиєїсь смерті; поминки в цей день
Сотник (сотенний) – на Україні в XVI – XVIII ст. особа, яка очолювала сотню, спочатку обиралась козаками, а потім призначалась гетьманом або царем
Соцький – у дореволюційній Росії й на Україні нижчий поліцейський чин на селі, якого обирали на сільській сходці
Спас – назва кожного з трьох церковних свят, що відзначаються православною церквою з 1 по 15 серпня за ст. ст.
Спасівка – піст, що припадає на 1 – 15 серпня за ст. ст.
Спектор – інспектор
Спирра – військова одиниця; рота
Спіх – успіх
Сполать – слава, хвала
Справник – у дореволюційній Росії – начальник повітової поліції
Ставник – великий церковний свічник
Стихира – церковна пісня з біблійним сюжетом
Стовбула перекидатися – через голову
Стовпець – тут: вид печива з гречаного борошна циліндричної форми
Страсті – вечірнє богослужіння у передвеликодній (страсний) четвер
Страшна (страсна) свічка – свічка, яка горіла під час церковної відправи в страсний четвер
Субітка – карання школярів по суботах, яке супроводжувалося молитвою «Помни день субботний…»
Сула – судак
Суть – є
Ськати – шукати вошей у чиємусь волоссі; шукати
Тавлинка – табакерка
Тарадайка – легкий двоколісний візок
Тасун – штовхан, стусан
Твар – обличчя
Темп – тут: прийом, роблений рушницею
Тирити – тягти, понад силу волочити
Тирлич – трав'яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітами
Титло – надрядковий знак над скорочено написаним словом або літерою, вжитою в значенні цифри
Тресугубий – потрійний
Токм о – тільки, лише
Три,листа – гра в карти
Троїста музика – український народний ансамбль, який складається з трьох музичних інструментів, найчастіше з скрипки, бубна і цимбалів
Тропак – український народний танець, близький до гопака
Тяжиновий – пошитий з вибивного або смугастого полотна – тяжини
Убо – отже
Угобзёння – возвеличення
Угомбнна палата – карний суд
Уконтентувати – вдовольнити
Унє – щодо (когось, чогось)
Урагова мати – вража мати
Уразівське сукно – просте сукно
Уроки – за марновірними уявленнями – наслання хвороби, кому-небудь поглядом
Утреня – ранкова служба в церкві
Ушестя – церковне свято вознесіння
Флігельман – фланговий солдат, який показував прийоми рушницею
Фофан – дурень, йолоп
Фрунт (фронт) – у шикуванні військ лицева сторона
Фуктель – муштра
Xалавур (халахур) – вітрогон
Халат – старовинний довгополий верхній чоловічий одяг; каптан
Халягура – циганський танець
Халяндра – циганський танець
Хамло – галуззя, хмиз
Xаньким'яти – байдикувати
Хаптурок (хавтур) – хабар; побори натурою, які брало духовенство
Харцизяка – грабіжник, розбійник
Хатня морква – бурчання
Хватальний – квартальний, поліцейський чин, який здійснював нагляд у кварталі
Хверт (ферт) – стара назва літери «ф»
Хвонарпе – податок на ліхтарі
Хляби (хляга) – дощова погода
Хрещення – релігійний обряд, який відправляють над новонародженим або дорослим на знак прилучення до християнської церкви
Хрёщик – рід гри, в котрій одна пара гравців ловить другу; танкова гра, під час якої хлопці і дівчата міняються місцями
Хука дати – промахнутися
Xура – валка підвід
Цвяхований – тут: у прикрасах
Цихвіра – цифра
Цілковий – срібна монета вартістю один карбованець
Ціловальник – шинкар; продавець спиртних напоїв
Ціновка – аукціон
Ціновщик – оцінювач майна
Цятатися – грати в чіт і лишку – вгадувати, до пари чи не до пари
Чаплія – кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду – залізний гак з дерев'яним держалном
Часточка – пожертвування на церкву за упокій душі померлого, а також за здоров'я
Чаятельно – правдоподібно
Яванець – посудина
Черкеска – старовинний верхній чоловічий одяг з сукна з прорізами і відкидними рукавами
Чертог – тут: хата
Черчатий (червчатий) – червоний
Чистий понеділок, чистий четвер – дні тижня великого посту, в які, за настановою церкви, слід тримати все в чистоті
Чмелів слухати – бути в стані запаморочення
Шаг (шажок) – до революції на Україні дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш
Шалевий – пошитий з шалі – тонкої, переважно шерстяної тканини
Шерітвас – чан
Шкаповий – пошитий з кінської шкіри
Шквиря – снігова буря; хуртовина
Шкураток – шматок шкіри
Шпетний – гарний, чепурний
Штоф – старовинна міра рідини, переважно вина, горілки, яка дорівнює 1/8 або 1/10 відра; чотиригранна скляна посудина з короткою шийкою, яка вміщує таку ж кількість вина, горілки та ін.
Шуйц я – ліва рука
Шумиха – тонкі пластинки золота, якими що-небудь оздоблюють; сріблясті або золотисті металеві нитки.
Шушун – старовинний верхній жіночий одяг – кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою
Ю – її
Юпка – верхній одяг, жіночий – • у вигляді довгої корсетки, переважно з рукавами; чоловічий – короткополий каптан, пошитий у талію, із складками і стоячим коміром
Юхтові чоботи – чоботи з юхти – шкіри, яку одержують особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней
Ядєніє – вживання їжі
Яти – брати
Ятір – риболовне знаряддя (сітка, натягнена на обручі), що його встановлюють на дні водоймища
Ятка – палатка на ярмарку
Ятрівка – жінка чоловікового брата