Страница:
П а в л у ш а.Ну шо, пiймався? То кажи тепер,
Хто вербував тебе, ключi вiд шифру,
Явки, ставки i вся твоя шпигунська побнь.
Г е н е р а л.Простiть менi, дiтдомiвськi сирiтки,
Коти бездомнi, менi вибачайте.
Я грiшно жив, бався я з жiнками
Утричi старшими за мене. з совою
Я жирною дружив. Плодив дибiлiв
Таких, що в Голiвудi у фiльмах жахiв таких нема.
Я не скажу нiчого тобi, байстрюк поганий!
Хай живе main stein Гудерiан i рiдний Гiтлр,
Фашистська батькiвщина хай цвiте!
Генерал Власов мужньо харка Павлiку в пику.
П а в л i к.Утопить фашистського фанатiка в болотi.
Пiонери привязують генералу Власову на шию кирпичину, як Герасим до
Му-Му, i топлять у болотi. Аленушка вилазить з очерету i з цiкавiстю
дивиться на видовище, очi горять червоним вогнем.
П е л а г е я.Що ж ти зробив, проклятий вуркагане?
Якого хуя ти в болотi гидкiм
Втопив красивого усатого мужчину?
П а в л i к.Мамаша, помовчiть.
вас втоплю, як будете пиздiть.
П р о р о кМ и к о л а.Сiмейка блядська, забали впень,
Оцю хуйню повинен день-у-день
Вислухувать, я б краще пiтухом
Ламбаду танцював би на парашi!
Пророк розлючено плю. Погляд його випадково пада на хижу Аленушку, яка
хтиво клаца i пуска слину з рота.
М и к о л а.А ти шо робиш тут, змiя буча?
Ти, мабуть думаш, шо тут кiно знiмають
Рекламного про пасту для зубiв?
Роздратований Микола жбурля каменюку в Аленушку, яка з хижим гарчанням
лiзе назад в очерет. При цьому вона робить еротичнi знаки Павлiку Морозову i
принадно вихиляться тiлом. Павлiк без зайво рефлексi бiжить за зеленою
бляддю в болото. Пелагея Нилiвна розставля руки, як в картинi Маковського
"Не пущу".
П е л а г е я.Не лiзь, синок, вона тобi не пара,
Вiд не ти пiдхопиш враз сiфона.
Павлiк роздратовано пиздить Пелагею Нилiвну по мармизi, Пелагея пада
довго i велично, як це i лiчить епiчнiй геронi.
П е л а г е я.Убив!
Х о рп i о н е р i в.Убив! Убив!
П р о р о кМ и к о л а.Пiздц!
Сiнхронно з його пророчими словами болото охоплються жахливим мороком
з грiмом, блискавкою, смерчем i всiм, чим положено в такому випадку. По небу
в цей час вихолром проносяться медузи, горгони, чорти, дракони i просто
якiсь лярви. Натовп збиваться вкупку, як безпорадне стадо, з жахом
спостерiгаючи катаклiзьми. Тiльки Пророк лишаться незворушним. Спокiйно
ляга вiн в прекрасну кришталеву домовину, яка вiдразу ж почина свiтитися
синiм вогнем, i невидимою силою влiта назад в храм. Дверi храма з грюкотом
зачиняються, i з жахливим репiнням ритуальна споруда робить поворота i на
жовтих курячих ногах пизду в долото, розбризгуючи грязюку. За ним, як щури
за гамлетським щуроловом мовчки iдуть загiпнотизованi Щукiн, Аленушка i
пiонери. На сценi лишаться тiльки Павлiк, який стоть в античнiй позi над
тiлом матерi, i Фiлiн, який сховався за сосною i вiд жаху тихенько пiдвива.
К а р т и н ап е р ш а.
На галявинi, серед величного сибiрського лiсу бiля туристично палатки
сидять С у к а i Б л ядь, богинi помсти, гiвна, мух i менструацi, так званi
елiнi, вбранi туристками 60-х рокiв. На обох неоковивнi спортивнi штанi
кольору шкiльних чорнил, потворнi туристичнi черевики i амебно форми
рюкзаки. Довершують гардероб гидотнi чорнi крильця, якими цi бридкi
створiння час вiд часу вимахують. Обидвi богинi - це здоровеннi масластi
невизначеного вiку агресивнi чуви. Одна з елiнiй слуха по портативному
приймачу романтичнi пiснi про геологiв, друга колупаться в зубах вiделкою.
С у к а.Хотiла б я пацанчикiв красiвих
Зустрiти в цiм бучiм турпоходi,
Бо замiсть них тут тiльки блядськi рисi,
Ведмедi, змi, сови беспокойнi
Вночi кричать, неначе х гвалтують.
Ф i л i н.\ з дерева\Угу-угу-угу!
Б л я д ь. Нема сейчас пацанчикiв хороших,
А тi, що сть, не здять в турпоходи,
А як подуть здуру на турбазу,
То не вилазять, падли, з ресторану,
Аж поки грошi не попропивають.
В той час, коли нещаснi молодицi,
Якi купили льготни путьовки,
Щоб побатись трохи у походi
Спортивному, лiкуються вiд нервiв
клiмаксу вонючою водою.
Регочуть iстерично, скавучать,
Як цуценята, темними холодними ночами
Пiд ковдрою казеною, самотнi,
В убогих номерах на десять кок,
Де радiо пиздить вночi i вдень,
Бо хтось зламав його i виключить нiззя.
Де блядь командировочна вночi
Приходить i сiда в умивальник
В сраку п'яна, i тепер до ранку
Ви слухате, як вона iка.
Де объявление висить в фойе засранiм:
"Товарищи! Не кидайте в вiкно резиновые изделия,
бо гуси х дять i ними давляться!"
Ф i л i н.Угу-угу-угу!
Б л я д ь.Смiться з нас цей йобаний хижак.
Кида в Фiлiна палку. З дерева чути крик: " У, блядь, ти шо сказилась?"
С у к а.А може там пацанчики сидять,
Студенти-першокурсники красивi,
Вони iз нами шуткувати хочуть,
А ти ломакою упиздила по ним.
Г о л о сзн е б а.От, курви, я вам зараз дам студентiв!
На галявину на величних чорних крилах планiру К л i м а к с, вiсник
богiв, щось середн мiж бетменом, медузою Горгоною i дельтапланом. Сказати,
що вiн страшний, - це не сказать нiчого. Коли вiн говорить, у нього з рота
вириваться вогонь, вiн весь обмотан змiями. Обидвi блядi, побачивши
Клiмакса, з жахом падають долi ниць i навкарачках повзуть в кущi.
С у к а.\ з жахом \Клiмакс! Це Клiмакс!
К л i м а к с.Так, не фраер я, а клiмакс змносний,
Отож тремтiть, паскуднi нiмфоманки,
Що замiсть того, щоб глядiть онукiв,
Виябутесь перед пацанами з профтехучилища
переймате у них х сленг дибiльний
пхате сво квадратнi сраки в лосiни молодьожнi.
Вам студентiв захотiлось? Ось вам студенти!
Клiмакс бере в кожну руку по товстiй змi i змiями пиздить нещасних
профур, якi вiд жаху виють i лазять рака. З високо сосни долина вже
знайоме нам "Угу!"
К л i м а к с.\ кату блядй \Оце вам за лосiни синтетичнi!
Оце за першокурсникiв!
А це вже за геологiв, гiтару, тайгу
прочу побнь!
Кожен пункт обвинувачень Клiмакса супроводжуться ляпасом важкою змiю.
Оце за тi похабнi вашi пiснi,
Що ви х вите ночами, сичiв лякаючи!
Оце за блядськi вiршi, де про любов написано,
Що х ви пiд подушками тримате. Насправдi ж
Вам хочеться, щоб п'яна шоферня,
Яка й не зна толком, як читати,
бала вас в брудному гаражi!
С у к аiБ л я д ь.О Клiмаксе! Нехай же цеглепад
Впаде на нас, мерзених! Хай говно
Затопить нашу хату аж по крокви
iз труби полiзить замiсть диму!
Нехай нам повилазить! Щоб нiколи
Ми хуя не побачили в життi,
Якщо ми будем лiзти к пацанам,
До ранку з ними тлузгати насiння
реготать предурочно - вдавати,
Що нiби-то лоскотки бомось.
Не будем бiльше ми!
К л i м а к с.Ну, не клянись, то грiх.
Клiмакс сiда на пенька, дiста "Бiломор", закурю, так, що ста схожий
на справедливого начальника дитячо колонi. Вiн пригоща цигорками блядюг,
як це звичайно роблять на допитах кмiтливi менти. Раптово гостро
примружившись, як це вiртуозно робив Брiя, щоб приголомшити ворога, пита.
Ви Звса знате?
С у к аiБ л я д ь.\ з жахом \Ми знамо...
К л i м а к с.Вiн щойно наказав пошматувати вас обох на котлти,
Якщо ви вже сьогоднi не засмажете Павла Морозова
не подасте йому о сьомiй на вечерю.
Вiн сказав, що любить, щоб шкiру не знiмали,
А перед тим, як подавать на стiл,
Побризгали б на не трохи коньяком.
А з ротащоб стирчала цибулина,
Та тiльки свiжа, а не тогорiчна.
Гаденыш цей вже забав богiв,
Вiн запиздячив всю свою сiм'ю.
Тепер вiн може на Олiмп полiзти
У свiтли палати до богiв,
Щоб звiдти х на землю постягать,
А потiм сам на крiсло Зевса сяде
буде видавать укази.
Цього ми не можемо терпiти.
Пiдроздiл блядський щас шикуюсь,
Кругом, вперед за орднами!
Сука-старша, шо не ясно?
Сука i Блядь по-вонному виконують накази.
С у к а.Докладу старший сержант Сука!
Дiверсiонна група в складi
Старшого сержанта Суки i фрейтора Блядi
В наряд заступила!
К л i м а к с.Праве плече вперед! Бiгом!
Обидвi профури вихором зникають в тайзi. Клiмакс з цигаркою в ротi з
вогнем i димом старту вертикально вверх, як це робить на Байконурi ракета.
К а р т и н ад р у г а.
П а в л i кМ о р о з о вмандру тайгою, несучi на могутнiх плечах мiшок
з мертвою матiр'ю. Мандруючи так, вiн зненацька влазить просто в лiгвоС ф i
н к с а, який году здоровенними цицьками маленьких сфiнксенят.
С ф i н к с.Ага! Людиною воня смачно як!
К обiду ти менi з'явився вчасно,
Давно пацанчiками я не ласувала.
як менi ти не вiдповiси
На три мо загадки хитрожопi,
То з'м тебе негайно.
П а в л i к.Не бздю нiкого я!
Давай загадки, сука iз цицьками.
Розгадував я й не такi кроссворди,
Складали х вре хитромудрi,
Хотiли набать - не получилось.
з ними не рiвнятися тобi,
Потвора ти дрiмуча.
С ф i н к с.Так слухай. Що це таке:
Не буряк, не морковка,
А червона головка?
П а в л i к.\ не хвильку не вагаясь \Пiонерка в червонiй хустинцi.
Що, з'ла, сука?
С ф i н к с.Хвалитись постривай.
Скажи, що це таке:
Лiта -
смертю засiва?
П а в л i к.Фашистський лiтак.
С ф i н к с. тут вгадав, паскуда!
Слухай же останню.
Що це таке:
Орел лiта -
Народ визволя?
П а в л i к.Радянський лiтак.
С ф i н к с. тут вгадав. ди свом шляхом.
Розумний ти, а я м тiльки дурнiв.
П а в л i к.Нi, постривай, бо зараз моя черга загадувать,
як ти щас менi не зможеш вiдповiсти,
То тебе з говном змiшаю я
Разом з твоми цуценятами.
Що це таке, вiдповiдай негайно:
Сичав, сичав, та й замовк,
Вигляда з нори, як вовк?
С ф i н к с.То, може, то скажена барсучиха.
П а в л i к.Тупа пизда! Це - Гебельс!
Павлiк страшною силою епiчного героя пиздить Сфiнкса мiшком з мертвою
матiр'ю. Сфiнкс пада мертвий. Павлiк з насолодою душить маленьких
сфiнксенят, якi жалiбно скавучать. Тихцем, нiким не помiченi, з-за сосни
визираютьС у к аiБ л я д ь. Обличчя у них розмальованi грязюкою, як це
роблять на бойовому завданнi американськi рейнджери в джунглях ндокитаю.
Б л я д ь.Який вiн гарний, Сука!
С у к а.Ах, я не можу на нього дивиться,
Бо я уссусь в труси!
Павлiк в цей час здира з Сфiнкса шкуру i надiва на себе, як Геракл.
Потворна шкура щiльно обляга його могутню постать, так що сфiнксовi цицьки
гойдаються на плечах, як здоровеннi еполти.
П а в л i к.\ до елiнiй \Не треба там ховатися, дiвчата,
Все бачу я. Ви краще йдiть сюда.
Скажiть менi, чи любите ви скс?
Б л я д ь.\ виступа вперед \Конечно!
С у к а.\ пошепки \Ти, Блядь, дурна, забула ти про Звса,
Вiн на котлти поруба нас.
Б л я д ь.Я Пушкiна читала на турбазi. Там сказано,
Що краще меньше жити, но батись,
Нiж жити дохуя таким життям убогим,
Як ми живем з тобою. Подружка сизокрилая моя,
Яка в нас жизнь? Щодень приходить Клiмакс
пиздить кобрами отруними по попереку хворому.
Казав крилатий гад, щоб ми про пацанiв не смiли й думать.
Та я бала жизть таку, подружка.
У дико лiгво це я раком щас полiзу
хай весь свiт накриться пиздой,
Безсмертни боги, Олiмп i океан
небо все нехай к хуям розпробеться
Разом з амбалом тим, що його пiдпира!
Блядь, хтиво вихиляючись сракою, залазить до сфiнксового лiгва. За нею
лiзе Павлiк Морозов, чипляючись сфiнксовими тiтьками за вхiд.
С у к а.Оце подружка вткнула!
Так менi сейчас зробилося завiдно.
Колись i я дiвчатком молоденьким
Курила план, ширялася потроху,
А потiм, сидячи на теплих трубах
У подворотнi з-задi гастронома
Я цiлувалася з хiпками
спiвала про Mishelle.
К хуям вiйну! Робiть любов, дибiли!
Сука лiзе у вонюче лiгво, з якого негайно долинають твариннi звуки,
чавкання, репiння i таке iнше. Через галявину сумно мандру храм Аполлона на
курячих ногах, очевидно, у пошуках iстини. За ним iдуть загипнотизованi
пiонери, Щукiн i Аленушка. Аленушка веде за собою на мотузку свого брата
ванушку. ванушка -бiленький, з маленькими рiжками, ратицями i хвостиком.
Аленушка i ванушка з цiкавiстю прислухаються до тваринних звукiв, а потiм,
не вагаючись, залазять всередину. Судячи з задоволеного мекання, х
зустрiчають гостинно. Храм Аполлона сумно зника в тайзi разом з учнями.
Фiлiн, який весь цей час вiв з дерева сво шпигунськi спостереження, м'ягко
планiру на галявину.
Ф i л i н.Мовчать боги, принишкли океани,
Везувi таять в собi свiй попiл,
Камiння i вогонь священий. Храми
Стоять, зарослi будяком i хмизом,
У хмизi тiм скульптури охуних
Розмiрiв лежать розкиданi,
дивляться незрячими очима
В безодню неба. Замовкли всi,
Чекаючи коней iз вершниками,
З косами й вагою.
Та щось не йдуть, проклятi.
Або б уже сказали, що не прийдуть,
Або скажiть, коли,
Бо вже нема нiякого терпiння х чекати.
Так дальше жить нiззя! Скрiзь долбоеби!
Навiщо, мама Мудрая Сова,
Мене ти народила!
Фiлiн за свом звичам хоче битися головою об сосну. Раптом несамовите
репiння дерев i нелюдське гарчання вриваться на iделiчну галявину.
З'являться Павел Власов у всiй свой красi. Вiн одразу ж помiча блядство у
свох володiннях i слоноподiбними ногами розчавлю бридке лiгво Сфiнкса.
Блядi з пострахом розбiгаються. Фiлiн радiсно кричить: "Ага! Ага! Прийшли!"
i лобом колотиться в сосни, утворюючи лiсоповал. Павлiк Морозов смiливо
вилазить з-пiд вонючо груди кизякiв, скелетiв i сухого бадилля, з яких було
побудовано цю звiрячу бiрлогу.
П а в л i к.Якого хуя ти, амбал невмитий,
Прийшов сюда мiшать мом зайняттям?
Тепер свом улюбленим прийомом
Зроблю з тебе навiки iмпотента.
Павлiк пиздить Павла Власова ногою по яйцях. Роздаться звук, нiби
вдарили в дзвона.
П а в л i к.Що, не подобаться?
П а в е лВ л а с о в.Нi.
З цими словами вiн пиздить Павлiка по головi. Звук абсолютно iдентичний
першому, результатiв нiяких.
П а в л i к.Тодi знайомся iз мом мiшком смертельним,
з матiр'ю могутньою мою.
Я вбив, вона ж тебе уб'.
Павлiк пиздить мiшком Павла Власова, який страшно кричить: "Мать!
Мать!" хапа ротом повiтря i пада на Павлiка Морозова з страшним стуком.
Очевидно, при падiннi вiн припиздив Павлушу свом здоровенним
кiнг-конгiвським тiлом. Павлуша не ворушиться, його кiшки смачно бризнули на
мармизи блядй, якi спостеригають величне видовище, тремтячи вiд жаху.
Маленьке козенятко ванушка залазить на трупи титанiв i жалiбно мека.
Тiльки Фiлiн продовжу iстерично битися лобом в стовбури на свой рiзосецi,
iстерично повторюя: "Прийшли! Прийшли! Та тiльки конi де! Де конi, блядь, де
конi!" В жахливiй тишi страшно падають вiковiчнi дерева.
З а в i с а.
Хто вербував тебе, ключi вiд шифру,
Явки, ставки i вся твоя шпигунська побнь.
Г е н е р а л.Простiть менi, дiтдомiвськi сирiтки,
Коти бездомнi, менi вибачайте.
Я грiшно жив, бався я з жiнками
Утричi старшими за мене. з совою
Я жирною дружив. Плодив дибiлiв
Таких, що в Голiвудi у фiльмах жахiв таких нема.
Я не скажу нiчого тобi, байстрюк поганий!
Хай живе main stein Гудерiан i рiдний Гiтлр,
Фашистська батькiвщина хай цвiте!
Генерал Власов мужньо харка Павлiку в пику.
П а в л i к.Утопить фашистського фанатiка в болотi.
Пiонери привязують генералу Власову на шию кирпичину, як Герасим до
Му-Му, i топлять у болотi. Аленушка вилазить з очерету i з цiкавiстю
дивиться на видовище, очi горять червоним вогнем.
П е л а г е я.Що ж ти зробив, проклятий вуркагане?
Якого хуя ти в болотi гидкiм
Втопив красивого усатого мужчину?
П а в л i к.Мамаша, помовчiть.
вас втоплю, як будете пиздiть.
П р о р о кМ и к о л а.Сiмейка блядська, забали впень,
Оцю хуйню повинен день-у-день
Вислухувать, я б краще пiтухом
Ламбаду танцював би на парашi!
Пророк розлючено плю. Погляд його випадково пада на хижу Аленушку, яка
хтиво клаца i пуска слину з рота.
М и к о л а.А ти шо робиш тут, змiя буча?
Ти, мабуть думаш, шо тут кiно знiмають
Рекламного про пасту для зубiв?
Роздратований Микола жбурля каменюку в Аленушку, яка з хижим гарчанням
лiзе назад в очерет. При цьому вона робить еротичнi знаки Павлiку Морозову i
принадно вихиляться тiлом. Павлiк без зайво рефлексi бiжить за зеленою
бляддю в болото. Пелагея Нилiвна розставля руки, як в картинi Маковського
"Не пущу".
П е л а г е я.Не лiзь, синок, вона тобi не пара,
Вiд не ти пiдхопиш враз сiфона.
Павлiк роздратовано пиздить Пелагею Нилiвну по мармизi, Пелагея пада
довго i велично, як це i лiчить епiчнiй геронi.
П е л а г е я.Убив!
Х о рп i о н е р i в.Убив! Убив!
П р о р о кМ и к о л а.Пiздц!
Сiнхронно з його пророчими словами болото охоплються жахливим мороком
з грiмом, блискавкою, смерчем i всiм, чим положено в такому випадку. По небу
в цей час вихолром проносяться медузи, горгони, чорти, дракони i просто
якiсь лярви. Натовп збиваться вкупку, як безпорадне стадо, з жахом
спостерiгаючи катаклiзьми. Тiльки Пророк лишаться незворушним. Спокiйно
ляга вiн в прекрасну кришталеву домовину, яка вiдразу ж почина свiтитися
синiм вогнем, i невидимою силою влiта назад в храм. Дверi храма з грюкотом
зачиняються, i з жахливим репiнням ритуальна споруда робить поворота i на
жовтих курячих ногах пизду в долото, розбризгуючи грязюку. За ним, як щури
за гамлетським щуроловом мовчки iдуть загiпнотизованi Щукiн, Аленушка i
пiонери. На сценi лишаться тiльки Павлiк, який стоть в античнiй позi над
тiлом матерi, i Фiлiн, який сховався за сосною i вiд жаху тихенько пiдвива.
Дiя третя
К а р т и н ап е р ш а.
На галявинi, серед величного сибiрського лiсу бiля туристично палатки
сидять С у к а i Б л ядь, богинi помсти, гiвна, мух i менструацi, так званi
елiнi, вбранi туристками 60-х рокiв. На обох неоковивнi спортивнi штанi
кольору шкiльних чорнил, потворнi туристичнi черевики i амебно форми
рюкзаки. Довершують гардероб гидотнi чорнi крильця, якими цi бридкi
створiння час вiд часу вимахують. Обидвi богинi - це здоровеннi масластi
невизначеного вiку агресивнi чуви. Одна з елiнiй слуха по портативному
приймачу романтичнi пiснi про геологiв, друга колупаться в зубах вiделкою.
С у к а.Хотiла б я пацанчикiв красiвих
Зустрiти в цiм бучiм турпоходi,
Бо замiсть них тут тiльки блядськi рисi,
Ведмедi, змi, сови беспокойнi
Вночi кричать, неначе х гвалтують.
Ф i л i н.\ з дерева\Угу-угу-угу!
Б л я д ь. Нема сейчас пацанчикiв хороших,
А тi, що сть, не здять в турпоходи,
А як подуть здуру на турбазу,
То не вилазять, падли, з ресторану,
Аж поки грошi не попропивають.
В той час, коли нещаснi молодицi,
Якi купили льготни путьовки,
Щоб побатись трохи у походi
Спортивному, лiкуються вiд нервiв
клiмаксу вонючою водою.
Регочуть iстерично, скавучать,
Як цуценята, темними холодними ночами
Пiд ковдрою казеною, самотнi,
В убогих номерах на десять кок,
Де радiо пиздить вночi i вдень,
Бо хтось зламав його i виключить нiззя.
Де блядь командировочна вночi
Приходить i сiда в умивальник
В сраку п'яна, i тепер до ранку
Ви слухате, як вона iка.
Де объявление висить в фойе засранiм:
"Товарищи! Не кидайте в вiкно резиновые изделия,
бо гуси х дять i ними давляться!"
Ф i л i н.Угу-угу-угу!
Б л я д ь.Смiться з нас цей йобаний хижак.
Кида в Фiлiна палку. З дерева чути крик: " У, блядь, ти шо сказилась?"
С у к а.А може там пацанчики сидять,
Студенти-першокурсники красивi,
Вони iз нами шуткувати хочуть,
А ти ломакою упиздила по ним.
Г о л о сзн е б а.От, курви, я вам зараз дам студентiв!
На галявину на величних чорних крилах планiру К л i м а к с, вiсник
богiв, щось середн мiж бетменом, медузою Горгоною i дельтапланом. Сказати,
що вiн страшний, - це не сказать нiчого. Коли вiн говорить, у нього з рота
вириваться вогонь, вiн весь обмотан змiями. Обидвi блядi, побачивши
Клiмакса, з жахом падають долi ниць i навкарачках повзуть в кущi.
С у к а.\ з жахом \Клiмакс! Це Клiмакс!
К л i м а к с.Так, не фраер я, а клiмакс змносний,
Отож тремтiть, паскуднi нiмфоманки,
Що замiсть того, щоб глядiть онукiв,
Виябутесь перед пацанами з профтехучилища
переймате у них х сленг дибiльний
пхате сво квадратнi сраки в лосiни молодьожнi.
Вам студентiв захотiлось? Ось вам студенти!
Клiмакс бере в кожну руку по товстiй змi i змiями пиздить нещасних
профур, якi вiд жаху виють i лазять рака. З високо сосни долина вже
знайоме нам "Угу!"
К л i м а к с.\ кату блядй \Оце вам за лосiни синтетичнi!
Оце за першокурсникiв!
А це вже за геологiв, гiтару, тайгу
прочу побнь!
Кожен пункт обвинувачень Клiмакса супроводжуться ляпасом важкою змiю.
Оце за тi похабнi вашi пiснi,
Що ви х вите ночами, сичiв лякаючи!
Оце за блядськi вiршi, де про любов написано,
Що х ви пiд подушками тримате. Насправдi ж
Вам хочеться, щоб п'яна шоферня,
Яка й не зна толком, як читати,
бала вас в брудному гаражi!
С у к аiБ л я д ь.О Клiмаксе! Нехай же цеглепад
Впаде на нас, мерзених! Хай говно
Затопить нашу хату аж по крокви
iз труби полiзить замiсть диму!
Нехай нам повилазить! Щоб нiколи
Ми хуя не побачили в життi,
Якщо ми будем лiзти к пацанам,
До ранку з ними тлузгати насiння
реготать предурочно - вдавати,
Що нiби-то лоскотки бомось.
Не будем бiльше ми!
К л i м а к с.Ну, не клянись, то грiх.
Клiмакс сiда на пенька, дiста "Бiломор", закурю, так, що ста схожий
на справедливого начальника дитячо колонi. Вiн пригоща цигорками блядюг,
як це звичайно роблять на допитах кмiтливi менти. Раптово гостро
примружившись, як це вiртуозно робив Брiя, щоб приголомшити ворога, пита.
Ви Звса знате?
С у к аiБ л я д ь.\ з жахом \Ми знамо...
К л i м а к с.Вiн щойно наказав пошматувати вас обох на котлти,
Якщо ви вже сьогоднi не засмажете Павла Морозова
не подасте йому о сьомiй на вечерю.
Вiн сказав, що любить, щоб шкiру не знiмали,
А перед тим, як подавать на стiл,
Побризгали б на не трохи коньяком.
А з ротащоб стирчала цибулина,
Та тiльки свiжа, а не тогорiчна.
Гаденыш цей вже забав богiв,
Вiн запиздячив всю свою сiм'ю.
Тепер вiн може на Олiмп полiзти
У свiтли палати до богiв,
Щоб звiдти х на землю постягать,
А потiм сам на крiсло Зевса сяде
буде видавать укази.
Цього ми не можемо терпiти.
Пiдроздiл блядський щас шикуюсь,
Кругом, вперед за орднами!
Сука-старша, шо не ясно?
Сука i Блядь по-вонному виконують накази.
С у к а.Докладу старший сержант Сука!
Дiверсiонна група в складi
Старшого сержанта Суки i фрейтора Блядi
В наряд заступила!
К л i м а к с.Праве плече вперед! Бiгом!
Обидвi профури вихором зникають в тайзi. Клiмакс з цигаркою в ротi з
вогнем i димом старту вертикально вверх, як це робить на Байконурi ракета.
К а р т и н ад р у г а.
П а в л i кМ о р о з о вмандру тайгою, несучi на могутнiх плечах мiшок
з мертвою матiр'ю. Мандруючи так, вiн зненацька влазить просто в лiгвоС ф i
н к с а, який году здоровенними цицьками маленьких сфiнксенят.
С ф i н к с.Ага! Людиною воня смачно як!
К обiду ти менi з'явився вчасно,
Давно пацанчiками я не ласувала.
як менi ти не вiдповiси
На три мо загадки хитрожопi,
То з'м тебе негайно.
П а в л i к.Не бздю нiкого я!
Давай загадки, сука iз цицьками.
Розгадував я й не такi кроссворди,
Складали х вре хитромудрi,
Хотiли набать - не получилось.
з ними не рiвнятися тобi,
Потвора ти дрiмуча.
С ф i н к с.Так слухай. Що це таке:
Не буряк, не морковка,
А червона головка?
П а в л i к.\ не хвильку не вагаясь \Пiонерка в червонiй хустинцi.
Що, з'ла, сука?
С ф i н к с.Хвалитись постривай.
Скажи, що це таке:
Лiта -
смертю засiва?
П а в л i к.Фашистський лiтак.
С ф i н к с. тут вгадав, паскуда!
Слухай же останню.
Що це таке:
Орел лiта -
Народ визволя?
П а в л i к.Радянський лiтак.
С ф i н к с. тут вгадав. ди свом шляхом.
Розумний ти, а я м тiльки дурнiв.
П а в л i к.Нi, постривай, бо зараз моя черга загадувать,
як ти щас менi не зможеш вiдповiсти,
То тебе з говном змiшаю я
Разом з твоми цуценятами.
Що це таке, вiдповiдай негайно:
Сичав, сичав, та й замовк,
Вигляда з нори, як вовк?
С ф i н к с.То, може, то скажена барсучиха.
П а в л i к.Тупа пизда! Це - Гебельс!
Павлiк страшною силою епiчного героя пиздить Сфiнкса мiшком з мертвою
матiр'ю. Сфiнкс пада мертвий. Павлiк з насолодою душить маленьких
сфiнксенят, якi жалiбно скавучать. Тихцем, нiким не помiченi, з-за сосни
визираютьС у к аiБ л я д ь. Обличчя у них розмальованi грязюкою, як це
роблять на бойовому завданнi американськi рейнджери в джунглях ндокитаю.
Б л я д ь.Який вiн гарний, Сука!
С у к а.Ах, я не можу на нього дивиться,
Бо я уссусь в труси!
Павлiк в цей час здира з Сфiнкса шкуру i надiва на себе, як Геракл.
Потворна шкура щiльно обляга його могутню постать, так що сфiнксовi цицьки
гойдаються на плечах, як здоровеннi еполти.
П а в л i к.\ до елiнiй \Не треба там ховатися, дiвчата,
Все бачу я. Ви краще йдiть сюда.
Скажiть менi, чи любите ви скс?
Б л я д ь.\ виступа вперед \Конечно!
С у к а.\ пошепки \Ти, Блядь, дурна, забула ти про Звса,
Вiн на котлти поруба нас.
Б л я д ь.Я Пушкiна читала на турбазi. Там сказано,
Що краще меньше жити, но батись,
Нiж жити дохуя таким життям убогим,
Як ми живем з тобою. Подружка сизокрилая моя,
Яка в нас жизнь? Щодень приходить Клiмакс
пиздить кобрами отруними по попереку хворому.
Казав крилатий гад, щоб ми про пацанiв не смiли й думать.
Та я бала жизть таку, подружка.
У дико лiгво це я раком щас полiзу
хай весь свiт накриться пиздой,
Безсмертни боги, Олiмп i океан
небо все нехай к хуям розпробеться
Разом з амбалом тим, що його пiдпира!
Блядь, хтиво вихиляючись сракою, залазить до сфiнксового лiгва. За нею
лiзе Павлiк Морозов, чипляючись сфiнксовими тiтьками за вхiд.
С у к а.Оце подружка вткнула!
Так менi сейчас зробилося завiдно.
Колись i я дiвчатком молоденьким
Курила план, ширялася потроху,
А потiм, сидячи на теплих трубах
У подворотнi з-задi гастронома
Я цiлувалася з хiпками
спiвала про Mishelle.
К хуям вiйну! Робiть любов, дибiли!
Сука лiзе у вонюче лiгво, з якого негайно долинають твариннi звуки,
чавкання, репiння i таке iнше. Через галявину сумно мандру храм Аполлона на
курячих ногах, очевидно, у пошуках iстини. За ним iдуть загипнотизованi
пiонери, Щукiн i Аленушка. Аленушка веде за собою на мотузку свого брата
ванушку. ванушка -бiленький, з маленькими рiжками, ратицями i хвостиком.
Аленушка i ванушка з цiкавiстю прислухаються до тваринних звукiв, а потiм,
не вагаючись, залазять всередину. Судячи з задоволеного мекання, х
зустрiчають гостинно. Храм Аполлона сумно зника в тайзi разом з учнями.
Фiлiн, який весь цей час вiв з дерева сво шпигунськi спостереження, м'ягко
планiру на галявину.
Ф i л i н.Мовчать боги, принишкли океани,
Везувi таять в собi свiй попiл,
Камiння i вогонь священий. Храми
Стоять, зарослi будяком i хмизом,
У хмизi тiм скульптури охуних
Розмiрiв лежать розкиданi,
дивляться незрячими очима
В безодню неба. Замовкли всi,
Чекаючи коней iз вершниками,
З косами й вагою.
Та щось не йдуть, проклятi.
Або б уже сказали, що не прийдуть,
Або скажiть, коли,
Бо вже нема нiякого терпiння х чекати.
Так дальше жить нiззя! Скрiзь долбоеби!
Навiщо, мама Мудрая Сова,
Мене ти народила!
Фiлiн за свом звичам хоче битися головою об сосну. Раптом несамовите
репiння дерев i нелюдське гарчання вриваться на iделiчну галявину.
З'являться Павел Власов у всiй свой красi. Вiн одразу ж помiча блядство у
свох володiннях i слоноподiбними ногами розчавлю бридке лiгво Сфiнкса.
Блядi з пострахом розбiгаються. Фiлiн радiсно кричить: "Ага! Ага! Прийшли!"
i лобом колотиться в сосни, утворюючи лiсоповал. Павлiк Морозов смiливо
вилазить з-пiд вонючо груди кизякiв, скелетiв i сухого бадилля, з яких було
побудовано цю звiрячу бiрлогу.
П а в л i к.Якого хуя ти, амбал невмитий,
Прийшов сюда мiшать мом зайняттям?
Тепер свом улюбленим прийомом
Зроблю з тебе навiки iмпотента.
Павлiк пиздить Павла Власова ногою по яйцях. Роздаться звук, нiби
вдарили в дзвона.
П а в л i к.Що, не подобаться?
П а в е лВ л а с о в.Нi.
З цими словами вiн пиздить Павлiка по головi. Звук абсолютно iдентичний
першому, результатiв нiяких.
П а в л i к.Тодi знайомся iз мом мiшком смертельним,
з матiр'ю могутньою мою.
Я вбив, вона ж тебе уб'.
Павлiк пиздить мiшком Павла Власова, який страшно кричить: "Мать!
Мать!" хапа ротом повiтря i пада на Павлiка Морозова з страшним стуком.
Очевидно, при падiннi вiн припиздив Павлушу свом здоровенним
кiнг-конгiвським тiлом. Павлуша не ворушиться, його кiшки смачно бризнули на
мармизи блядй, якi спостеригають величне видовище, тремтячи вiд жаху.
Маленьке козенятко ванушка залазить на трупи титанiв i жалiбно мека.
Тiльки Фiлiн продовжу iстерично битися лобом в стовбури на свой рiзосецi,
iстерично повторюя: "Прийшли! Прийшли! Та тiльки конi де! Де конi, блядь, де
конi!" В жахливiй тишi страшно падають вiковiчнi дерева.
З а в i с а.