Обпатрювати – дбати про чистоту, охайність
   Оброть – вуздечка без вудил для прив'язування коня
   Овамо – у той бік
   Одиорал – генерал
   Окселентувати – вторувати, підспівувати
   Оле – горе; ох
   Оттолі – звідки
   Очіпок – старовинний головний убір заміжньої жінки у формі шапочки, часто з поздовжнім розрізом ззаду, який зашнуровують, стягуючи сховане під ним волосся
 
   Паки – знову, ще
   Палатський – дрібний чиновник казенної або судової палати
   Палестина – тут: батьківщина, рідні, домашні місця
   Палявий – перекручено від польовий, стройовий
   Панахида – церковна служба по померлому
   Пан у ша – в'язка тютюнового листя
   Парлація – прочуханка
   Парло – пара в лазні; прочуханка; биття
   Парсуна – обличчя; портрет
   Пасерб – пасинок
   Патика – поганий кінь
   Патрувати (пантрувати) – доглядати, дбати про когось
   Паче – більше
   Пеня – напасть, біда, даремне обвинувачення
   Перезва – у дореволюційні часи – частина українського весільного обряду, звичай, за яким родичі молодої після першої шлюбної ночі йшли чи їхали з відповідними обрядовими піснями на частування до хати молодого
   Перші п'ятінки – 8 серпня за церковним календарем, на святу Параскеву
   Петрівка – піст перед церковним святом на честь святих Петра і Павла (13 липня) – Петровим днем
   Пєщ – піч
   Пилипівка – різдвяний піст
   Пинхва – груба витівка, під час якої вдувають через паперову трубку дим тліючої вати в ніс сонного; каверза
   Писання – твір церковного змісту
   Письмоводитель – службовець, обов'язком якого було ведення канцелярських справ; діловод
   Півчварта – три з половиною
   Підбрехач – другий сват, який під час сватання допомагає першому свату
   Підіск – залізна пластина під вісь
   Підтичка – тут: латка
   Підтовкачка – той, хто зазивав відвідувачів до корчми і підштовхував їх, щоб горілка, яку воші пили, виливалася назад у діжку
   Підстароста – помічник старости
   Пінна – хлібна горілка
   Пінязі – гроші
   Пістряк – прищ
   Пічкур – грубник, той, що палить у печах
   Плахта – жіночий одяг типу спідниці, зроблений із двох зшитих до половини полотнищ переважно вовняної картатої тканини
   Повитчик – служитель канцелярії, який відав діловодством у суді
   Повірений – тут: особа, уповноважена іншою особою чи установою діяти за їх дорученням і від їхнього імені
   Подушне – у дореволюційній Росії податок державі, подать поміщикові, стягувані з кожної душі податного стану
   Поєднати – тут: умовити
   Поєлику – оскільки
   Поїзд – тут: весільна чи похоронна процесія
   Покрова – назва релігійного свята, що відзначається православною церквою 1 жовтня за ст. ст.
   Полотняна стіна – ширма
   Понеже – тому що, оскільки
   Порощати – швидко і голосно говорити, кричати
   Посад – місце для наречених за весільним столом
   Потуха – розвага
   Права середа – двадцять п'ятий день після великодня, так званий рахмаиський Великдень
   Превелебний – титул єпископа; гідний великої пошани (вживається при ввічливо-шанобливому звертанні до когось)
   Пречиста – назва двох церковних свят (15 серпня – день смерті богородица і 8 вересня – день народження богородиці)
   Привод – місце, де рекрути проходили комісію
   Пригребиця – погрібник
   Приданки – весільні гості з ' боку нареченої, які йдуть із нею в дім нареченого
   Приказ – орган центрального управління в Росії в XVI – XVIII ст.
   Приказ ний – той, хто служив у приказі
   Прикинути – тут: відмовитися від замовляння
   Прикладки прикладати – вигадувати що-небудь на кого-небудь; насміхатися
   Притча – пригода, подія
   Причет – служителі культу при православній церкві; особи, які супроводжують кого-небудь; почет
   Проброїтися – провинитися, нашкодити
   Проводи – звичай поминати на могилах померлих протягом післявеликоднього тижня
   Проекура – білий хлібець особливої форми, що використовується у православному богослужінні
   Просто рещи – просто кажучи
   Протопопівна – дечка протоієрея (чин священика)
   Пущення – останній день вживання скоромної їжі перед великоднім постом
   П'ятиалтинний – монета вартістю 15 коп.
   П'ятінка – п'ятниця
 
   Ралець – подарунок; бенкет.
   Рацея – довга й нудна промова з повчанням, напученням
   Рєбронт (роброн) – старовинна жіноча сукня з криноліном
   Рєвізія – – у кріпосницькій Росії перепис населення, що повинно було платити подушну подать і відбувати рекрутську повинність
   Рёнське – рейнське, назва вина
   Ридван – дорожн а карета для далеких подорожей, запряжена 6 – 12 кіньми
   Родзинки – сушені ягоди винограду
   Розгрішеніє (розгрїшення) – відпущення кому-небудь його гріхів
   Рубанець – тут: різка
   Рундук – ґанок
   Рябець – шуліка
 
   Садукеї – у стародавній Іудеї – представники релігійнс-політич-ної течії
   Саж – хлів, призначений для відгодівлі птиці, свиней
   Сапатий – хворий на сап – заразну хворобу однокопитних
   Свитник – той, хто шиє свити – старовинний довгополий верхній одяг з домотканого грубого сукна
   Свість – своячка
   Світилка – дівчина, яка на весіллі виконує спеціальний обряд – тримає свічку і меч
   Сволок – балка, яка підтримує стелю в будівлі
   Сєд'миця – тиждень
   Сєкуція – екзекуція
   Середохрестя – четвертий тиждень великого посту
   Серпанок – головний убір заміжньої жінки з прозорої легкої тканини, що має вигляд шарфа
   Сиділець – шинкар, крамар
   Сикурс – підмога
   Сйній камінець – галун
   Синтаксис – третій клас тодішніх семінарій
   Сиріч – тобто, інакше кажучи
   Сита – мед, розведений водою, або медовий відвар на воді
   Сицевий – такий
   Сімо – сюди, тут
   Скиндячки – стрічки, бинди
   Скіпщина – оренда землі, яку оплачують не грошима, а частиною свого врожаю
   Скликанчик – закличний дзвін
   Сколотини – побічний рідкий продукт, що одержують при збиванні масла; маслянка
   Скоромник – той, хто вживає у пісні дні скоромну їжу, не постить
   Скраклі – українська народна спортивна гра, яка полягає в тому, що гравці вибивають палицею з відведеного місця невеличкі циліндричні цурпалки; крокет
   Скубенти – тут: дрижаки
   Скусний – майстерний, вправний
   Сластьбн – пампушка з пшеничного борошна, смажена в олії, обсипана цукром або полита медом
   Смажнії вуста – гарячі червоні вуста
   Соньмище – зборище
   Соняшниця – народна назва гострого шлункового захворювання *
   Сорокоуст – у православній церкві – молитви по покійникові, які читаються протягом сорока днів після смерті; сороковий день після чиєї-небудь смерті
   Сорочини (сороковини) – сороковий день після чиєїсь смерті; поминки в цей день
   Сотник (сотенний) – на Україні в XVI – XVIII ст. особа, яка очолювала сотню, спочатку обиралась козаками, а потім призначалась гетьманом або царем
   Соцький – у дореволюційній Росії й на Україні нижчий поліцейський чин на селі, якого обирали на сільській сходці
   Спас – назва кожного з трьох церковних свят, що відзначаються православною церквою з 1 по 15 серпня за ст. ст.
   Спасівка – піст, що припадає на 1 – 15 серпня за ст. ст.
   Спектор – інспектор
   Спирра – військова одиниця; рота
   Спіх – успіх
   Сполать – слава, хвала
   Справник – у дореволюційній Росії – начальник повітової поліції
   Ставник – великий церковний свічник
   Стихира – церковна пісня з біблійним сюжетом
   Стовбула перекидатися – через голову
   Стовпець – тут: вид печива з гречаного борошна циліндричної форми
   Страсті – вечірнє богослужіння у передвеликодній (страсний) четвер
   Страшна (страсна) свічка – свічка, яка горіла під час церковної відправи в страсний четвер
   Субітка – карання школярів по суботах, яке супроводжувалося молитвою «Помни день субботний...»
   Сула – судак
   Суть – є
   Ськати – шукати вошей у чиємусь волоссі; шукати
 
   Тавлинка – табакерка
   Тарадайка – легкий двоколісний візок
   Тасун – штовхан, стусан
   Твар – обличчя
   Темп – тут: прийом, роблений рушницею
   Тирити – тягти, понад силу волочити
   Тирлич – трав'яниста чи напівкущова рослина з яскраво-синіми або жовтими квітами
   Титло – надрядковий знак над скорочено написаним словом або літерою, вжитою в значенні цифри
   Тресугубий – потрійний
   Токм о – тільки, лише
   Три,листа – гра в карти
   Троїста музика – український народний ансамбль, який складається з трьох музичних інструментів, найчастіше з скрипки, бубна і цимбалів
   Тропак – український народний танець, близький до гопака
   Тяжиновий – пошитий з вибивного або смугастого полотна – тяжини
 
   Убо – отже
   Угобзёння – возвеличення
   Угомбнна палата – карний суд
   Уконтентувати – вдовольнити
   Унє – щодо (когось, чогось)
   Урагова мати – вража мати
   Уразівське сукно – просте сукно
   Уроки – за марновірними уявленнями – наслання хвороби, кому-небудь поглядом
   Утреня – ранкова служба в церкві
   Ушестя – церковне свято вознесіння
 
   Флігельман – фланговий солдат, який показував прийоми рушницею
   Фофан – дурень, йолоп
   Фрунт (фронт) – у шикуванні військ лицева сторона
   Фуктель – муштра
 
   Xалавур (халахур) – вітрогон
   Халат – старовинний довгополий верхній чоловічий одяг; каптан
   Халягура – циганський танець
   Халяндра – циганський танець
   Хамло – галуззя, хмиз
   Xаньким'яти – байдикувати
   Хаптурок (хавтур) – хабар; побори натурою, які брало духовенство
   Харцизяка – грабіжник, розбійник
   Хатня морква – бурчання
   Хватальний – квартальний, поліцейський чин, який здійснював нагляд у кварталі
   Хверт (ферт) – стара назва літери «ф»
   Хвонарпе – податок на ліхтарі
   Хляби (хляга) – дощова погода
   Хрещення – релігійний обряд, який відправляють над новонародженим або дорослим на знак прилучення до християнської церкви
   Хрёщик – рід гри, в котрій одна пара гравців ловить другу; танкова гра, під час якої хлопці і дівчата міняються місцями
   Хука дати – промахнутися
   Xура – валка підвід
 
   Цвяхований – тут: у прикрасах
   Цихвіра – цифра
   Цілковий – срібна монета вартістю один карбованець
   Ціловальник – шинкар; продавець спиртних напоїв
   Ціновка – аукціон
   Ціновщик – оцінювач майна
   Цятатися – грати в чіт і лишку – вгадувати, до пари чи не до пари
 
   Чаплія – кухарське знаряддя, за допомогою якого переносять гарячу сковороду – залізний гак з дерев'яним держалном
   Часточка – пожертвування на церкву за упокій душі померлого, а також за здоров'я
   Чаятельно – правдоподібно
   Яванець – посудина
   Черкеска – старовинний верхній чоловічий одяг з сукна з прорізами і відкидними рукавами
   Чертог – тут: хата
   Черчатий (червчатий) – червоний
   Чистий понеділок, чистий четвер – дні тижня великого посту, в які, за настановою церкви, слід тримати все в чистоті
   Чмелів слухати – бути в стані запаморочення
 
   Шаг (шажок) – до революції на Україні дрібна розмінна монета вартістю півкопійки; гріш
   Шалевий – пошитий з шалі – тонкої, переважно шерстяної тканини
   Шерітвас – чан
   Шкаповий – пошитий з кінської шкіри
   Шквиря – снігова буря; хуртовина
   Шкураток – шматок шкіри
   Шпетний – гарний, чепурний
   Штоф – старовинна міра рідини, переважно вина, горілки, яка дорівнює 1/8 або 1/10 відра; чотиригранна скляна посудина з короткою шийкою, яка вміщує таку ж кількість вина, горілки та ін.
   Шуйця – ліва рука
   Шумиха – тонкі пластинки золота, якими що-небудь оздоблюють; сріблясті або золотисті металеві нитки.
   Шушун – старовинний верхній жіночий одяг – кофта, тілогрійка або сарафан особливого покрою
 
   Ю – її
   Юпка – верхній одяг, жіночий – • у вигляді довгої корсетки, переважно з рукавами; чоловічий – короткополий каптан, пошитий у талію, із складками і стоячим коміром
   Юхтові чоботи – чоботи з юхти – шкіри, яку одержують особливою обробкою шкур великої рогатої худоби, коней, свиней
 
   Ядєніє – вживання їжі
   Яти – брати
   Ятір – риболовне знаряддя (сітка, натягнена на обручі), що його встановлюють на дні водоймища
   Ятка – палатка на ярмарку
   Ятрівка – жінка чоловікового братаПримечания