Нєзнайка
(с прибалтiйським акцентом).Послушай, Сiнєглазка, я тєбя прошу:
Сiнєглазка.От'єбiсь! Надоєл! Дурак! (Iгрiво.)Рєбята:
Нєзнайка.Сiнєглазочка, что я таково сказал?
Мальвiна (до Нєзнайки).Простiтє, у вас такой прiятний акцент: Ви нє нємєц, случайно?
Нєзнайка.Нєт, я с Прiбалтiкi.
Мальвiна.Ах, как iнтєрєсно, скажiтє мiнє своє iм'я.
Нєзнайка.Нєзнаускас. Простiтє мєня, я сєйчас. (До Сiнєглазки.)Сiнєглазочка, можно тєбя на мiнутку, пройдьом до уборной, i назад.
Сiнєглазка i Нєзнайка iдуть в просторну уборну, звiдки в самом скором врємєнi доносяться противнi женськi п'янi матюки i звуки ляпасiв.
Мальвiна.Боже мой, я етого нє винєсу. Какой мен, какой мужчiна!
Буратiно.Мальвiна, вони в сральню пiшли, а ми давай в ванну пойдьом.
Гурвiник.Та куда ж ви пойдьотє, там Красна Шапочка iщо з утра сидiт.
Мальвiна.Отстаньтє от мєня, кобєлi протiвнi! Я етого не винєсу! Боже мой! (Починає ридать.)
З уборной чути крики Сiнєглазки: «Я їбала твої бабки, я їбала твою машину, жлоб, казьол!». Чути знову ляпаси i опять ридання. Женскiй плач звучiт в унiсон красиво i мощно. Його звуки будять Самодєлкiна, матроса торгiвельного флоту, i Карандаша, художника-китчмена.
Самодєлкiн (скида з себе Артемона).Ха-ха, дєвушкi ридають, матроси смiються. (До Карандаша.)Антонiо, падйом! Iлi в тєбя собаку кинуть?
Карандаш.Не трогай, вона заразная. I вобщє, какого хуя? Мнє завтра на базар. Шо за блядь? Шо за розклади? Я Буратiну сказав, шоб помив посуду. Блядь, де чистота, де iкебана? Щас всє пойдут нахуй.
Самодєлкiн.Ха-а. Не хуя не знаєте про матросiв, салабони. (Дико реве)Напрасна старушка ждьот сина домой! Антонiо, вставай, блядь, бо щас собаку кину в єбальник.
Карандаш.Шо за Антонiо? Меня Карандаш звуть.
Самодєлкiн.Ну, считай, шо ти довиябувався.
Самодєлкiн швиря собаку Артемона в рило карандашу. Артемон i Карандаш верещать. Саме в цю мить з уборної приходить Незнайка. Вiн тихо плаче. Вiн сидить, охопивши голову двома руками i плечi його трясуться. При цьому весьолiсть Самодєлкiна сягає вищого рiвня.
Самодєлкiн (дико реве).Iiiiiй скажуть она заридає:
Самодєлкiн реве i танцює чочотку. З уборної раком вилазить вiдпизжена Сiнєглазка.
Сiнєглазка (стоячи раком).А волни бєгут от вiнта за кормой!
Карандаш.А зараз всi на хуй пойдуть.
Гурвiник.Дайте менi жида дружбани, дайте жида, от моя просьба.
Сiнєглазка стоїть раком на пiвдорозi мiж уборною i общею залою. Вона блює i спiває. З вани чути веселi звуки, iздаваємиє Красною Шапочкою. Хлопцi гуляють. Не приймають участi в веселощах тiльки плачущий Нєзнайка, Мальвiна i Пєтрушка, мовчазний карлiк в кепкє. Мальвiна пiдходить до ридаючого Нєзнайки, кладе йому руки на плечi i пестить його.
Мальвiна.Давайтє уйдьом отсюда, я вас прошу, уйдьом i будєм щаслiви.
Нєзнайка, кайфуючи, що його пожалiли, з усiєю силою б'є головою в стiну i ридає ще громче.
Мальвiна.Ну-ну, нє надо, она вас нє стоiт. Нє надо, хорошiй мой. (Iгриво.)А то єслi ви нє пєрєстанєтє, то я тоже заплачу. Вєдь ви нє хотiтє етого?
Вiдповiддю їй служать удари голови об стiнку.
Сiнєглазка (iкаючи).Вже всю штукатурку оббив, пiдарас.
Карандаш.Буратiно, я сказав, пiди ото, що Сiнєглазка наблювала, пiдмети i пiдбери штукатурку! Це твої друззя, я їбу ваще, шо такоє?!
Гурвiник (знiма з стiни гiпсового пiрата).Жид? Шо мовчиш? Хрясь!
Пiрат-жид пада на пiдлогу i розбивається. Карандаш стовпiє.
Гурвiник (до Карандаша).Шо, жалко жида? Може ти тоже жид?
Карандаш (злякавшись).Нє, я — украiнєц.
Самодєлкiн (танцює чочотку).Такий, як я китаєць.
Входить Красна Шапочка одягнута в красiву резинову красну шапочку i бiльш нi в що. Вона красива, гола, мокра i лiнива.
Красна Шапочка.Я так устала, тут такой шум. Буратiно, дружочєк, я хочу посмотрєть тєлєвiзор.
Буратiно кидається угождать красавiце.
Мальвiна (сама до себе).Курва. Вона устала — целий дєнь в ваннє сiдєть, вона устала: а я не устала! Сука голая!
Красна Шапочка.Я нє голая, а обнажонная.
Буратiно включа тєлєвiзор. В тєлєвiзорi Мнацаканов.
Мнацаканов.А сєйчас прєдлагаю вам вiдєосюжет iз Калiфорнii. Два пасажирських експреса столкнулiсь меж собой. По прєдварiтєльному подщоту число жертв прєвишаєт:
Раптово Мнацаканов помiчає обнажонну Красну Шапочку, давиться i починає iкать.
Гурвiник (увєрєно).Жид. Шо смотрiшь?
Мнацаканов.Я, собствєно:
Красна Шапочка починає соблазнiтєльно чухать собi живiт i хiхiкать.
Синєглазка (до Мнацаканова, iгрiво).Мужчина, сколько вам лєт?
Нєзнайка (iстерично).Я больше не можу так жить! Кругом якась хуйня, скрiзь пiдараси. Мнє нiчого не надо! Пальто? в пизду! (Скида кожанне пальто.)Пiджак? на хуй пiджак! (Скида пiджак.)Берiть! Мєнє нє надо! (Дивиться на ноги.)Кольоса? на хуй! Берiть, все берiть! Їжте!
Нєзнайка знiма ботiнки i починає знiмать з рук золотi гайки. Гайки не дуже знiмаються з його пухлих пальцiв.
Нєзнайка.Гайки йобанi, блядь, не знiмаються.
Плачущий Нєзнайка зав'язує з гайками, зато йому вдається знять з себе часи Ролєкс i запиздячить ними в Сiнєглазку. Потiм Нєзнайка знима штани i швиря їх в Мнацаканова. Нєзнайка стоїть в обтягуючих бiлих трусах з льогкiм жовтим нiмбом бiля хуя i страшно кричить.
Нєзнайка.Всьо! Всьо!
Нєзнайка вийма iз пiджака i штанiв пачки грошiв i починає швиряти ними в друзiв. Одну пачку вiн швиря прямо в їбальник Мнацаканову. Мнацаканов iздає невловимий рух i з клацанням зубiв хижо ловить пачку в зуби. Очi Мнацаканова страшно блищать, з рота i носа виривається хиже гарчання.
Гурвiник.Ти диви, от жидяра! А ну вiддай!
Мальвiна (злякано).Вiн щаз нас усiх поїсть!
Баби злякано верещать i лiзуть пiд стiл. Стоїть страшений крик. Гурвiник пiдбирає з полу красивий важкий шуз Нєзнайки i пиздить ним у телевiзор. Роздається страшний вибух. Чорний дим повзе з разйобаной вещi на дiвчат i хлопцiв. Всi кричать, собака Артемон виє. Спокiйний тiльки Гурвiник, вiн витира руки об штани i наливає собi портвейн.
Гурвiник.У, жидовська морда. Хе!
Всi смiються. Починає грать красива токата. Самодєлкiн б'є пiд неї чочотку. Буратiно гладить Мальвiну, Мальвiна гладить Нєзнайку, Нєзнайко однiєю рукою гладить Сiнєглазку, а другою помагає їй блювать. Сiнєглазка блює, Карандаш малює, Красна Шапочка чуха собi живiт. Пєтрушка знаходить пiд столом яєчко, яке чудом не розбилося i заходиться його розрисовувать.
Буратiно (тупо).Ну так шо, завтра гуляєм?
Гурвiник.А как же! Мєсто встрєчi iзмєнiть нiззя, блядь!
Сiнєглазка.От'єбiсь! Надоєл! Дурак! (Iгрiво.)Рєбята:
Нєзнайка.Сiнєглазочка, что я таково сказал?
Мальвiна (до Нєзнайки).Простiтє, у вас такой прiятний акцент: Ви нє нємєц, случайно?
Нєзнайка.Нєт, я с Прiбалтiкi.
Мальвiна.Ах, как iнтєрєсно, скажiтє мiнє своє iм'я.
Нєзнайка.Нєзнаускас. Простiтє мєня, я сєйчас. (До Сiнєглазки.)Сiнєглазочка, можно тєбя на мiнутку, пройдьом до уборной, i назад.
Сiнєглазка i Нєзнайка iдуть в просторну уборну, звiдки в самом скором врємєнi доносяться противнi женськi п'янi матюки i звуки ляпасiв.
Мальвiна.Боже мой, я етого нє винєсу. Какой мен, какой мужчiна!
Буратiно.Мальвiна, вони в сральню пiшли, а ми давай в ванну пойдьом.
Гурвiник.Та куда ж ви пойдьотє, там Красна Шапочка iщо з утра сидiт.
Мальвiна.Отстаньтє от мєня, кобєлi протiвнi! Я етого не винєсу! Боже мой! (Починає ридать.)
З уборной чути крики Сiнєглазки: «Я їбала твої бабки, я їбала твою машину, жлоб, казьол!». Чути знову ляпаси i опять ридання. Женскiй плач звучiт в унiсон красиво i мощно. Його звуки будять Самодєлкiна, матроса торгiвельного флоту, i Карандаша, художника-китчмена.
Самодєлкiн (скида з себе Артемона).Ха-ха, дєвушкi ридають, матроси смiються. (До Карандаша.)Антонiо, падйом! Iлi в тєбя собаку кинуть?
Карандаш.Не трогай, вона заразная. I вобщє, какого хуя? Мнє завтра на базар. Шо за блядь? Шо за розклади? Я Буратiну сказав, шоб помив посуду. Блядь, де чистота, де iкебана? Щас всє пойдут нахуй.
Самодєлкiн.Ха-а. Не хуя не знаєте про матросiв, салабони. (Дико реве)Напрасна старушка ждьот сина домой! Антонiо, вставай, блядь, бо щас собаку кину в єбальник.
Карандаш.Шо за Антонiо? Меня Карандаш звуть.
Самодєлкiн.Ну, считай, шо ти довиябувався.
Самодєлкiн швиря собаку Артемона в рило карандашу. Артемон i Карандаш верещать. Саме в цю мить з уборної приходить Незнайка. Вiн тихо плаче. Вiн сидить, охопивши голову двома руками i плечi його трясуться. При цьому весьолiсть Самодєлкiна сягає вищого рiвня.
Самодєлкiн (дико реве).Iiiiiй скажуть она заридає:
Самодєлкiн реве i танцює чочотку. З уборної раком вилазить вiдпизжена Сiнєглазка.
Сiнєглазка (стоячи раком).А волни бєгут от вiнта за кормой!
Карандаш.А зараз всi на хуй пойдуть.
Гурвiник.Дайте менi жида дружбани, дайте жида, от моя просьба.
Сiнєглазка стоїть раком на пiвдорозi мiж уборною i общею залою. Вона блює i спiває. З вани чути веселi звуки, iздаваємиє Красною Шапочкою. Хлопцi гуляють. Не приймають участi в веселощах тiльки плачущий Нєзнайка, Мальвiна i Пєтрушка, мовчазний карлiк в кепкє. Мальвiна пiдходить до ридаючого Нєзнайки, кладе йому руки на плечi i пестить його.
Мальвiна.Давайтє уйдьом отсюда, я вас прошу, уйдьом i будєм щаслiви.
Нєзнайка, кайфуючи, що його пожалiли, з усiєю силою б'є головою в стiну i ридає ще громче.
Мальвiна.Ну-ну, нє надо, она вас нє стоiт. Нє надо, хорошiй мой. (Iгриво.)А то єслi ви нє пєрєстанєтє, то я тоже заплачу. Вєдь ви нє хотiтє етого?
Вiдповiддю їй служать удари голови об стiнку.
Сiнєглазка (iкаючи).Вже всю штукатурку оббив, пiдарас.
Карандаш.Буратiно, я сказав, пiди ото, що Сiнєглазка наблювала, пiдмети i пiдбери штукатурку! Це твої друззя, я їбу ваще, шо такоє?!
Гурвiник (знiма з стiни гiпсового пiрата).Жид? Шо мовчиш? Хрясь!
Пiрат-жид пада на пiдлогу i розбивається. Карандаш стовпiє.
Гурвiник (до Карандаша).Шо, жалко жида? Може ти тоже жид?
Карандаш (злякавшись).Нє, я — украiнєц.
Самодєлкiн (танцює чочотку).Такий, як я китаєць.
Входить Красна Шапочка одягнута в красiву резинову красну шапочку i бiльш нi в що. Вона красива, гола, мокра i лiнива.
Красна Шапочка.Я так устала, тут такой шум. Буратiно, дружочєк, я хочу посмотрєть тєлєвiзор.
Буратiно кидається угождать красавiце.
Мальвiна (сама до себе).Курва. Вона устала — целий дєнь в ваннє сiдєть, вона устала: а я не устала! Сука голая!
Красна Шапочка.Я нє голая, а обнажонная.
Буратiно включа тєлєвiзор. В тєлєвiзорi Мнацаканов.
Мнацаканов.А сєйчас прєдлагаю вам вiдєосюжет iз Калiфорнii. Два пасажирських експреса столкнулiсь меж собой. По прєдварiтєльному подщоту число жертв прєвишаєт:
Раптово Мнацаканов помiчає обнажонну Красну Шапочку, давиться i починає iкать.
Гурвiник (увєрєно).Жид. Шо смотрiшь?
Мнацаканов.Я, собствєно:
Красна Шапочка починає соблазнiтєльно чухать собi живiт i хiхiкать.
Синєглазка (до Мнацаканова, iгрiво).Мужчина, сколько вам лєт?
Нєзнайка (iстерично).Я больше не можу так жить! Кругом якась хуйня, скрiзь пiдараси. Мнє нiчого не надо! Пальто? в пизду! (Скида кожанне пальто.)Пiджак? на хуй пiджак! (Скида пiджак.)Берiть! Мєнє нє надо! (Дивиться на ноги.)Кольоса? на хуй! Берiть, все берiть! Їжте!
Нєзнайка знiма ботiнки i починає знiмать з рук золотi гайки. Гайки не дуже знiмаються з його пухлих пальцiв.
Нєзнайка.Гайки йобанi, блядь, не знiмаються.
Плачущий Нєзнайка зав'язує з гайками, зато йому вдається знять з себе часи Ролєкс i запиздячить ними в Сiнєглазку. Потiм Нєзнайка знима штани i швиря їх в Мнацаканова. Нєзнайка стоїть в обтягуючих бiлих трусах з льогкiм жовтим нiмбом бiля хуя i страшно кричить.
Нєзнайка.Всьо! Всьо!
Нєзнайка вийма iз пiджака i штанiв пачки грошiв i починає швиряти ними в друзiв. Одну пачку вiн швиря прямо в їбальник Мнацаканову. Мнацаканов iздає невловимий рух i з клацанням зубiв хижо ловить пачку в зуби. Очi Мнацаканова страшно блищать, з рота i носа виривається хиже гарчання.
Гурвiник.Ти диви, от жидяра! А ну вiддай!
Мальвiна (злякано).Вiн щаз нас усiх поїсть!
Баби злякано верещать i лiзуть пiд стiл. Стоїть страшений крик. Гурвiник пiдбирає з полу красивий важкий шуз Нєзнайки i пиздить ним у телевiзор. Роздається страшний вибух. Чорний дим повзе з разйобаной вещi на дiвчат i хлопцiв. Всi кричать, собака Артемон виє. Спокiйний тiльки Гурвiник, вiн витира руки об штани i наливає собi портвейн.
Гурвiник.У, жидовська морда. Хе!
Всi смiються. Починає грать красива токата. Самодєлкiн б'є пiд неї чочотку. Буратiно гладить Мальвiну, Мальвiна гладить Нєзнайку, Нєзнайко однiєю рукою гладить Сiнєглазку, а другою помагає їй блювать. Сiнєглазка блює, Карандаш малює, Красна Шапочка чуха собi живiт. Пєтрушка знаходить пiд столом яєчко, яке чудом не розбилося i заходиться його розрисовувать.
Буратiно (тупо).Ну так шо, завтра гуляєм?
Гурвiник.А как же! Мєсто встрєчi iзмєнiть нiззя, блядь!