Автанділ сказав: «Не знаю, як без тебе жити стану!»
Нестан-Джар його дружині шовк послала та вуалі,-
Хто, крім неї, був достоїн в цім ходити сповивалі? -
Додала ще й лал чудовий - гарне сяйво грало в лалі,
Він осяював, як сонце, поночілі, темні далі.
Попрощавшись з Таріелом, Автанділ лив струмінь слізний,-
Розпікав огонь розлуки їхніх серць кривалі близни.
Окропив народ індійський слізьми всі поля вітчизни.
Автанділ казав: «Я випив світу лживого трутизни!»
Автанділ з Фрідоном вкупі кілька день верстали путь.
Та шляхи їх розійшлися, мусив кожен вбік звернуть:
Без пригоди і завади - бог стеріг його, мабуть,-
Автанділу пощастило до Аравії прибуть.
Навстріч левню йшли араби - сяйво він приніс державі,
Він своє побачив сонце - біль затих при цій появі;
Вдвох вони на троні сіли, можновладці величаві.
Бог ствердив його корону в самостійності та славі.
Трьох державців всемогутніх, трьох владик, в коханні вірних,
Часті зустрічі втішали в почуваннях їх сумирних;
Хто порушував закони,- меч карав тих непокірних;
Втрьох свою зміцняли владу на просторах неозірних.
Наче сніг, звівали милість на підданців, ласки гідних,
І сиріт, і вдів гляділи, і збагачували бідних,
І карали лиходіїв та підступників огидних,-
Вовк з ягням паслися вкупі у владарствах їх лагідних.
ПРИКІНЦЕВІ СТРОФИ
ПОЯСНЕННЯ ДЕЯКИХ СЛІВ, ТЕРМІНІВ, ВЛАСНИХ ІМЕН ТА ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ
Нестан-Джар його дружині шовк послала та вуалі,-
Хто, крім неї, був достоїн в цім ходити сповивалі? -
Додала ще й лал чудовий - гарне сяйво грало в лалі,
Він осяював, як сонце, поночілі, темні далі.
Попрощавшись з Таріелом, Автанділ лив струмінь слізний,-
Розпікав огонь розлуки їхніх серць кривалі близни.
Окропив народ індійський слізьми всі поля вітчизни.
Автанділ казав: «Я випив світу лживого трутизни!»
Автанділ з Фрідоном вкупі кілька день верстали путь.
Та шляхи їх розійшлися, мусив кожен вбік звернуть:
Без пригоди і завади - бог стеріг його, мабуть,-
Автанділу пощастило до Аравії прибуть.
Навстріч левню йшли араби - сяйво він приніс державі,
Він своє побачив сонце - біль затих при цій появі;
Вдвох вони на троні сіли, можновладці величаві.
Бог ствердив його корону в самостійності та славі.
Трьох державців всемогутніх, трьох владик, в коханні вірних,
Часті зустрічі втішали в почуваннях їх сумирних;
Хто порушував закони,- меч карав тих непокірних;
Втрьох свою зміцняли владу на просторах неозірних.
Наче сніг, звівали милість на підданців, ласки гідних,
І сиріт, і вдів гляділи, і збагачували бідних,
І карали лиходіїв та підступників огидних,-
Вовк з ягням паслися вкупі у владарствах їх лагідних.
ПРИКІНЦЕВІ СТРОФИ
Наче сон нічний, кінчилась їхня повість в згоді й славі,
Вже пішли вони із світу. О часи хисткі й лукаві!
Час - це мить одна, хоч довгим він здається нам в уяві.
Так пишу я, месх незнаний, родом з селища Руставі.
Богу Грузії Давиду, сонцерівному на вроду.
Склав я віршами цю повість на забаву і догоду,-
Він поширює могутньо жах від Заходу до Сходу,
Палить підступ і дарує міць підданому народу.
Славить подвиги Давида - марні всі старання ревні!
Повість цю про край далекий, про діла й звичаї древні,
Про державців чужоземних, про пригоди їх плачевні
Я знайшов, і віршем виклав, і розради мав душевні.
Отакий цей світ несталий,- все він крутить в веремії,
А життя - лиш мить, коротша за миттєвий помах вії.
Що нам те, до чого прагнем? Доля - згубниця надії,
Світом тим і цим владує, нещедротна в благодії.
Аміран Дареджанідзе мав співця - Мосе Хонелі,
Про Абдул-Месію вірші склав прославлений Шавтелі,
Безутомно Діларгета оспівав Саргіс Тмогвелі,
У сльозах про Таріела я співаю, Руставелі.
Вже пішли вони із світу. О часи хисткі й лукаві!
Час - це мить одна, хоч довгим він здається нам в уяві.
Так пишу я, месх незнаний, родом з селища Руставі.
Богу Грузії Давиду, сонцерівному на вроду.
Склав я віршами цю повість на забаву і догоду,-
Він поширює могутньо жах від Заходу до Сходу,
Палить підступ і дарує міць підданому народу.
Славить подвиги Давида - марні всі старання ревні!
Повість цю про край далекий, про діла й звичаї древні,
Про державців чужоземних, про пригоди їх плачевні
Я знайшов, і віршем виклав, і розради мав душевні.
Отакий цей світ несталий,- все він крутить в веремії,
А життя - лиш мить, коротша за миттєвий помах вії.
Що нам те, до чого прагнем? Доля - згубниця надії,
Світом тим і цим владує, нещедротна в благодії.
Аміран Дареджанідзе мав співця - Мосе Хонелі,
Про Абдул-Месію вірші склав прославлений Шавтелі,
Безутомно Діларгета оспівав Саргіс Тмогвелі,
У сльозах про Таріела я співаю, Руставелі.
ПОЯСНЕННЯ ДЕЯКИХ СЛІВ, ТЕРМІНІВ, ВЛАСНИХ ІМЕН ТА ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ
Амірбар- командувач військово-морськими силами держави, начальник флоту.
Амір-спасалар- найвищий військовий титул при царському дворі в Аравії. Аспіроз- назва планети Венери.
Багдад- найбільший адміністративний і торговельний центр Месопотамії; з VIII до ХНІ віку н. є.- столиця арабського халіфату.
Бадахшан- місцевість на Памірі, коло Радянського Таджикистану; тепер - прикордонна з СРСР провінція Афганістану. За давніх часів славилася своїми рубіновими розсипами.
Безоар- коштовний камінь, що, власне, являє собою затверділі відклади в шлунку безоарових кіз.
Брокат- важка шовкова тканина з золотими чи срібними нитками.
Вазір- царський радник, міністр.
Ваша- привітальний клич, як-от: «ура» чи «слава».
Віса- героїня староіранської любовної повісті XI віку. В XII віці цю повість було перекладено грузинською мовою під назвою «Вісраміані». Образи закоханих Раміна та Віси близькі до образів західноєвропейської повісті про Трістана та Ізольду.
Віссон- коштовна тканина давніх часів, ознака священства та шляхетності.
Гаваон- місцевість у Палестині за 15 верстов від Єрусалима. Геон- стародавня назва ріки Нілу. Гішер- коштовний камінь, агат.
Гуланшаро- вигадана Руставелі назва могутньої морської держави. По-пер-ському ця назва означає «Місто троянд».
Давид- згадуваний у поемі Давид - це Давид Сослані, осетинський князь, що був другим чоловіком грузинської цариці Тамар, сучасниці Руставелі (див. Тамар).У вступі до поеми поет називає його левом.
Див- міфічна істота, злий дух, ворог людей.
Діжлійське джерело- Діжель, Діджель - староарабська назва річки Тігр.
Дівнос, Діон- сіракузький філософ (IV вік до н. є.), учень, Платона.
«Діонос»- назва збірки віршів Езроса (див. Езрос).
Драхма- срібна монета, а також - міра ваги.
Дураджі- рідкісний дикий птах турач, що й тепер водиться на Закавказзі.
Еджіб- двірський титул, щось подібне до особистого царевого секретаря. Езрос- поет початку XII віку - його вірші арабською мовою були зібрані в збірці «Діонос» («Диванос»).
Єдваб- гатунок шовкової тканини.
Злотоглав- коштовна тканина, вигаптувана сріблом чи золотом. Зуал- Кронос, Сатурн.
Кадж- напівміфічна істота, чаклун, втілення злої сили. Каджеті- вигадана назва гірської фортеці, твердині каджів. Каїс- герой поеми видатного азербайджанського поета Нізамі (1141 - 1203) - «Лейла і Меджнун».
Калям- прилад для писання, перо з тростини. Караван-сарай- будівля з торговельними приміщеннями. Католікос- патріарх, найвищий духовний сан грузинської церкви. Кімвал- музичний інструмент, схожий на цимбали. Коран- священна книга мусульман. Кронос- Сатурн.
Лал- коштовний камінь червоного кольору, те саме, що й рубін.
Маджарі- молоде вино; мусульманам їхня релігія забороняла пити вино.
Маріх- назва планети Марс.
Мацкверелі- єпископ ацкурський, місцевості в Грузії; останні дослідження руставелологів ставлять під сумнів, чи справді строфа поеми, де згадується католікос та мацкверелі, належить Руставелі; певніше - це пізніша вставка переписувачів тексту поеми.
Мекка- священне місто мусульман, батьківщина Магомета, основоположника мусульманської релігії.
Мерані- казковий кінь грузинської міфології, подібний до старогрецького Пегаса.
Месхи- одне з грузинських племен, що живе на південному сході Грузії в теперішньому Ахалціхському районі, де знаходиться селище Руставі, гадана батьківщина поета.
Міджнур- грузинська переробка арабського слова «меджнун» - шалений од кохання. Так названий і герой поеми Нізамі «Лейла і Меджнун».
Місреті- старогрузинська назва Єгипту.
Мукри- служники мусульманського культу, що виконували й обов'язки лікарів.
Муліми- юнаки, що готуються стати мукрами (муллами). Мулгазанзарі- вигадана поетом назва невеличкої квітучої держави. Муштарі- назва планети Юпітер. Мцваді- печене м'ясо, шашлик.
Навроз, свято Навроза- мусульманський Новий рік.
Ніневійці- жителі головного міста Ассірії - Ніневії, зруйнованого 608 року до н. є. мідянами та вавілонянами. Біблія розглядала це зруйнування як кару божу, наслану на ніневійців.
Отарід- назва планети Меркурій.
Перпер- золота монета, червінець.
Платон ~славетний старогрецький філософ (народився 427 року до н. є., помер 347 р.), основоположник ідеалістичної філософії. Основні твори - «Федр», «Учта», «Держава» та інші.
Рамін- герой староіранської любовної повісті, закоханий у Вісу (див. Віса).
Ростом- герой славетної поеми «Шахнаме» староіранського поета Фірдоусі (вмер 1020 року).
Сал, Саламан- герой твору староіранської літератури, що до нас не дійшов; ім'я його вживається, як образ невтішного тужливця. Можливо, що це переробка імені Зала, батька Ростома (див. Ростом).
Спасалар- воєначальник.
Спаспет- верховний воєначальник.
Тамар- славетна грузинська цариця (царювала з 1184 до 1213 року); за її часів старогрузинська культура й держава досягли свого найбільшого розквіту, її сучасником та, як переказує легенда, навіть близьким придворним (скарбником чи бібліотекарем) був Руставелі. Він сам пише в поемі про своє палке кохання до цариці. Легенда твердить, що це кохання спричинилося до того, що Тамар прирекла поета на вигнання.
Тимпан- стародавній музичний інструмент.
Тмогвелі Саргіс- грузинський поет XII віку, сучасник Руставелі, автор поеми «Діларгетіані», що до наших часів не збереглася.
Трибут- феодальна данина, контрибуція.
Хадуми- прислужниці царівни чи цариці.
Хатави- монгольське плем'я, що жило в Північному Китаї.
Хатаеті- Північний Китай.
Хатун- додаток до власного імені, що означає - пані, господиня.
Хатаурі- хатавські гроші.
Хваразма, Хорезм- могутня держава XII-XIII віку, центром якої був сучасний Туркменистан, її кордони поширювались од Волги до Персидської затоки.
Хварезмша- цар (шах) Хорезму.
Хонелі Мосе- грузинський поет, попередник Руставелі, творець поеми «Амі-ран, син Дареджана».
Чашнагір- титул при царському дворі: випробувач напоїв, дегустатор. Чоган- клюшка, яка вживається при грі в м'яча, щоб одбивати його.
Шавтелі- грузинський поет XII віку; його твори - цикл віршів на честь грузинського царя Давида Будівника (1089-1125) «Абдул-Месія» - дійшли до нас в уривках.
Амір-спасалар- найвищий військовий титул при царському дворі в Аравії. Аспіроз- назва планети Венери.
Багдад- найбільший адміністративний і торговельний центр Месопотамії; з VIII до ХНІ віку н. є.- столиця арабського халіфату.
Бадахшан- місцевість на Памірі, коло Радянського Таджикистану; тепер - прикордонна з СРСР провінція Афганістану. За давніх часів славилася своїми рубіновими розсипами.
Безоар- коштовний камінь, що, власне, являє собою затверділі відклади в шлунку безоарових кіз.
Брокат- важка шовкова тканина з золотими чи срібними нитками.
Вазір- царський радник, міністр.
Ваша- привітальний клич, як-от: «ура» чи «слава».
Віса- героїня староіранської любовної повісті XI віку. В XII віці цю повість було перекладено грузинською мовою під назвою «Вісраміані». Образи закоханих Раміна та Віси близькі до образів західноєвропейської повісті про Трістана та Ізольду.
Віссон- коштовна тканина давніх часів, ознака священства та шляхетності.
Гаваон- місцевість у Палестині за 15 верстов від Єрусалима. Геон- стародавня назва ріки Нілу. Гішер- коштовний камінь, агат.
Гуланшаро- вигадана Руставелі назва могутньої морської держави. По-пер-ському ця назва означає «Місто троянд».
Давид- згадуваний у поемі Давид - це Давид Сослані, осетинський князь, що був другим чоловіком грузинської цариці Тамар, сучасниці Руставелі (див. Тамар).У вступі до поеми поет називає його левом.
Див- міфічна істота, злий дух, ворог людей.
Діжлійське джерело- Діжель, Діджель - староарабська назва річки Тігр.
Дівнос, Діон- сіракузький філософ (IV вік до н. є.), учень, Платона.
«Діонос»- назва збірки віршів Езроса (див. Езрос).
Драхма- срібна монета, а також - міра ваги.
Дураджі- рідкісний дикий птах турач, що й тепер водиться на Закавказзі.
Еджіб- двірський титул, щось подібне до особистого царевого секретаря. Езрос- поет початку XII віку - його вірші арабською мовою були зібрані в збірці «Діонос» («Диванос»).
Єдваб- гатунок шовкової тканини.
Злотоглав- коштовна тканина, вигаптувана сріблом чи золотом. Зуал- Кронос, Сатурн.
Кадж- напівміфічна істота, чаклун, втілення злої сили. Каджеті- вигадана назва гірської фортеці, твердині каджів. Каїс- герой поеми видатного азербайджанського поета Нізамі (1141 - 1203) - «Лейла і Меджнун».
Калям- прилад для писання, перо з тростини. Караван-сарай- будівля з торговельними приміщеннями. Католікос- патріарх, найвищий духовний сан грузинської церкви. Кімвал- музичний інструмент, схожий на цимбали. Коран- священна книга мусульман. Кронос- Сатурн.
Лал- коштовний камінь червоного кольору, те саме, що й рубін.
Маджарі- молоде вино; мусульманам їхня релігія забороняла пити вино.
Маріх- назва планети Марс.
Мацкверелі- єпископ ацкурський, місцевості в Грузії; останні дослідження руставелологів ставлять під сумнів, чи справді строфа поеми, де згадується католікос та мацкверелі, належить Руставелі; певніше - це пізніша вставка переписувачів тексту поеми.
Мекка- священне місто мусульман, батьківщина Магомета, основоположника мусульманської релігії.
Мерані- казковий кінь грузинської міфології, подібний до старогрецького Пегаса.
Месхи- одне з грузинських племен, що живе на південному сході Грузії в теперішньому Ахалціхському районі, де знаходиться селище Руставі, гадана батьківщина поета.
Міджнур- грузинська переробка арабського слова «меджнун» - шалений од кохання. Так названий і герой поеми Нізамі «Лейла і Меджнун».
Місреті- старогрузинська назва Єгипту.
Мукри- служники мусульманського культу, що виконували й обов'язки лікарів.
Муліми- юнаки, що готуються стати мукрами (муллами). Мулгазанзарі- вигадана поетом назва невеличкої квітучої держави. Муштарі- назва планети Юпітер. Мцваді- печене м'ясо, шашлик.
Навроз, свято Навроза- мусульманський Новий рік.
Ніневійці- жителі головного міста Ассірії - Ніневії, зруйнованого 608 року до н. є. мідянами та вавілонянами. Біблія розглядала це зруйнування як кару божу, наслану на ніневійців.
Отарід- назва планети Меркурій.
Перпер- золота монета, червінець.
Платон ~славетний старогрецький філософ (народився 427 року до н. є., помер 347 р.), основоположник ідеалістичної філософії. Основні твори - «Федр», «Учта», «Держава» та інші.
Рамін- герой староіранської любовної повісті, закоханий у Вісу (див. Віса).
Ростом- герой славетної поеми «Шахнаме» староіранського поета Фірдоусі (вмер 1020 року).
Сал, Саламан- герой твору староіранської літератури, що до нас не дійшов; ім'я його вживається, як образ невтішного тужливця. Можливо, що це переробка імені Зала, батька Ростома (див. Ростом).
Спасалар- воєначальник.
Спаспет- верховний воєначальник.
Тамар- славетна грузинська цариця (царювала з 1184 до 1213 року); за її часів старогрузинська культура й держава досягли свого найбільшого розквіту, її сучасником та, як переказує легенда, навіть близьким придворним (скарбником чи бібліотекарем) був Руставелі. Він сам пише в поемі про своє палке кохання до цариці. Легенда твердить, що це кохання спричинилося до того, що Тамар прирекла поета на вигнання.
Тимпан- стародавній музичний інструмент.
Тмогвелі Саргіс- грузинський поет XII віку, сучасник Руставелі, автор поеми «Діларгетіані», що до наших часів не збереглася.
Трибут- феодальна данина, контрибуція.
Хадуми- прислужниці царівни чи цариці.
Хатави- монгольське плем'я, що жило в Північному Китаї.
Хатаеті- Північний Китай.
Хатун- додаток до власного імені, що означає - пані, господиня.
Хатаурі- хатавські гроші.
Хваразма, Хорезм- могутня держава XII-XIII віку, центром якої був сучасний Туркменистан, її кордони поширювались од Волги до Персидської затоки.
Хварезмша- цар (шах) Хорезму.
Хонелі Мосе- грузинський поет, попередник Руставелі, творець поеми «Амі-ран, син Дареджана».
Чашнагір- титул при царському дворі: випробувач напоїв, дегустатор. Чоган- клюшка, яка вживається при грі в м'яча, щоб одбивати його.
Шавтелі- грузинський поет XII віку; його твори - цикл віршів на честь грузинського царя Давида Будівника (1089-1125) «Абдул-Месія» - дійшли до нас в уривках.