Страница:
Росiйська орнаментальна проза: свiтовiдчуття на межi епох // Рад.
лiтературознавство.-1988.-N 10.-С. 25-34); Укра©нський орнаменталiзм:
загальне i сво рiдне (До проблеми концептуальностi стилю) // Рад.
лiтературознавство.-. 1989.- N 2.- С. 14-23. Цi працi вперше у нас на
досить розлогому i цiкавому художньому матерiалi орнаментально© прози
(досi розпорошено© серед "символiзму", "футуризму", а то й "попутництва")
дослiджують поетику непересiчних творiв.
"Серапiоновi брати"_ - петроградське угрупування росiйських
письменникiв початку 1921 р. при видавництвi "Свiтова лiтература". Назву
товариство прибрало за заголовком книжки нiмецького письменника-романтика
Е. Т. А. Гофмана (1776-1822). Очолював групу В. Шкловський, котрий, як
теоретик-формалiст, убачав головним завданням "оволодiти технiкою
письменницького ремесла", експерименти i пошуки нових форм та шляхiв
подолання примiтивiзму i спрощеностi в лiтературнiй творчостi. В цю групу
входили також I. Грузд в, М. Зощенко, Вс. Iванов, В. Каверiн, Л. Лунц
(теоретик та iдеолог групи), М. Тихонов, К. Федiн та iншi.
Мова _ма ться на увазi стаття М. Сулими "Фразеологiя Миколи Хвильового"
(Червоний шлях.- 1925.-NN 1-2.-С. 263-290).
"Вальдшн пи"_ - (вальдшнепи - темно-рудi лiсовi птахи з родини куликiв,
довгодзьобi, довжиною близько 35 см, на них полюють), роман М. Хвильового,
який вiн саме на той час писав. Творча iсторiя роману значною мiрою
вплинула на трагiчну розв'язку його долi. Певний вiдгомiн тих обставин
вчува ться у "Передмовi" до Вибраних творiв М. Хвильового,-див. примiтки
до новели "Я (Романтика)" цього видання. Ще бiльш однозначно на користь
можновладних опонентiв висловився письменник щодо друго© частини роману
(журнал "Ваплiте" N 6 за 1927 р. був повнiстю знищений iз-за цього роману
та статтi Iвана Сенченка "Де хвилi..."), у покаянному листi вiд 22 лютого
1928 р. з Вiдня, де вiн на той час лiкувався: "...кiнець свого роману
"Вальдшнепи" я знищив i, знищивши, думав тiльки про те, як би менi хоч
частково змити з себе ту пляму, що забруднила мо партiйне й лiтературне
iм'я" (Комунiст.- 1928.-29 лют.). Однак нiчого вже не могло врятувати
письменника, оскiльки незадовго перед тим пролунав "височайший" присуд:
"...Вимоги Хвильового про "негайну дерусифiкацiю пролетарiату" на Укра©нi,
його думка про те, що "вiд росiйсько© лiтератури, вiд ©© стилю укра©нська
поезiя повинна тiкати якнайшвидше", його заява про те, що "iде©
пролетарiату нам вiдомi i без московського мистецтва", його захоплення
якоюсь месiанською роллю укра©нсько© "молодо©" iнтелiгенцi©, його смiшна i
немарксистська спроба вiдiрвати культуру вiд полiтики,- все це й багато
подiбного в устах укра©нського комунiста звучить тепер (не можна не
звучати!) бiльш нiж дивно. В той час як захiдно вропейськi пролетарi те ©х
комунiстичнi партi© повнi симпатiй до "Москви", до цi © цитаделi
мiжнародного революцiйного руху i ленiнiзму, в той час як
захiдно вропейськi пролетарi з захопленням дивляться на прапор, що
майорить у Москвi, укра©нський комунiст Хвильовий не ма сказати на
користь "Москви" нiчого iншого, крiм як закликати укра©нських дiячiв
тiкати вiд "Москви" "якнайшвидше"... Шумський (тодiшнiй нарком УРСР,
заарештований i висланий з Укра©ни на початку 1933 р.- П. М.)_ не розумi ,
що оволодiти новим рухом на Укра©нi за укра©нську культуру можна, лише
борючись з крайностями Хвильового в рядах комунiстiв. Шумський не розумi ,
що тiльки в боротьбi з такими крайностями можна перетворити ростущу
укра©нську культуру i укра©нську громадськiсть в культуру i громадськiсть
радянську (Сталiн Й. В. Тов. Кагановичу та iншим членам ПБ ЦК КП(б)У (Лист
вiд 24. IV 1926 р.) // Сталiн Й. В. Твори.-К., 1949.-Т. 8.-С. 152-153).
Мiй сюжетний любовний роман "Вальдшнепи"_ буде в третьому томi - намiр
М. Хвильового на час укладання тритомника Творiв у 1927 роцi насправдi не
здiйснився з пояснених у попередньому коментарi причин. "Голобельному"
осуду цього твору i врештi-решт зреченню М. Хвильового роману сприяли
насамперед гострокритичнi книжки тодiшнiх провiдних партiйних функцiонерiв
i державних дiячiв, зокрема завiдуючого вiддiлом преси ЦК КП(б)У А. Хвилi
"Вiд ухилу - у прiрву" (X,: ДВУ, 1928), та заступника наркома освiти УРСР
. Гiрчака "Хвильовизм" (X.: ДВУ, 1930), (перевидана того ж року в Москвi
пiд назвою "На два фронта в борьбе с национализмом"). Крiм "Вальдшнепiв",
обидвi книжки спрямували свiй нищiвний вогонь на недруковану статтю М.
Хвильового "Укра©на чи Малоросiя", цi "прийоми" знайомi ще й донедавна.
"Удари Молота i серця"_ - збiрка поезiй Василя Еллана-Блакитного
(справжн прiзвище Елланський) -12. I 1894-4. XII 1925,- визначного
укра©нського поета, публiциста i громадсько-полiтичного дiяча. Один з
провiдних членiв Укра©нсько© партi© соцiал-революцiонерiв - лiвого ©©
крила, так званих "боротьбистiв" (вiд назви центрального органу газети
"Боротьба"). Пiсля входження "боротьбистiв" (Укра©нсько© комунiстично©
партi©, лiдерами яко© також були Г. Гринько, П. Любченко, Г. Михайличенко,
О. Шумський) до складу Компартi© Укра©ни - В. Еллан ста членом ЦК КП(б)У
i редактором щоденного органу ВУЦВК "Вiстi", одним з органiзаторiв i
керiвником спiлки пролетарських письменникiв "Гарт". Перша збiрка поезiй
"Удари молота i серця" вийшла 1920 р. У роки культу посмертно був
засуджений як буржуазний нацiоналiст, а пам'ятник навпроти будинку в
Харковi, де вiн жив,- знищений. Реабiлiтований пiсля XX з'©зду КПРС.
ЖИТТЯ._ Оповiдання вперше надруковане у журналi "Шляхи мистецтва"
(1922.- N 2), згодом у першiй книжцi новел М. Хвильового "Синi етюди"
(Харкiв: ДВУ, 1923), потiм окремим виданням також у ДВУ 1925 р., двiчi у
т. 1 Творiв (Етюди) 1927 р. i 1929 р. (видання друге). Востанн : Хвильовий
М. Вибранi твори.-Т. 1.- X.: Рух, 1932. Пода мо за виданням 1929 р.
У виданнi 1932 р. до оповiдання була стисла передмова М. Хвильового:
"Цi ю поемою розпочина ться невеличка серiя оповiдань про життя людей
кiнця епохи во нного комунiзму й перших рокiв непу. Оксана - це заплiднене
iдеями комунiзму незаможне селянство. Мишко - липовий комунiст, але й вiн,
користуючись з нашо© фразеологi© ("тепер для бiдних школа"), одвернув
неписьменну Оксану вiд "темного життя", i вона кинулася до життя
"свiтлого, молодого, як молодик".
Я дуже радий, що вже тодi (поему написано 1921 року) бачив на просторах
соцiалiстично© Укра©ни "ферми, електричнi плуги, машини, фабрики,
заводи... i далi... далi...". ;
КОЛОНI , ВIЛЛИ_. Оповiдання вперше з'явилось у збiрцi "Синi етюди",
згодом окремою книжечкою у харкiвському видавництвi "Книгоспiлка" (1925),
потiм у двох виданнях т. 1. Творiв М. Хвильового (1927 i 1929). Пода мо за
останнiм виданням.
СОЦВОСНИЦЯ_ - скорочено з рос. "социальная воспитательница".
Бебель Август_ (1840-1913) - один iз засновникiв соцiал-демократично©
партi© Нiмеччини, автор широковiдомо© у революцiйнi часи в Росi© книжки
"Жiнка i соцiалiзм" (1879), що викликала неабиякий вибух емансипацiйного
руху.
Коллонтай Олександра Михайлiвна_ (1872-1952) - радянський державний i
партiйний дiяч, член Компартi© з 1915 р, Багато писала про жiночий рух,
становище жiнки у суспiльствi, обстоювала "вiльну любов", право жiнок на
"полiгамне кохання".
Лiлiна_ (Радомисльська) Злата Iонiвна (1882-1929) - дiяч росiйського
революцiйного руху, член Компартi© з 1902 р., соратниця i дружина Г.
Зiнов' ва (1883- 1936), партiйного дiяча, розстрiляного по справi
"троцькiстсько-зiнов' вського терористичного центру".
РЕДАКТОР КАРК_. Вперше оповiдання з'явилось у "Синiх етюдах". Пода мо
за виданням 1929 р.
Госпуп_ - скорочення з рос. "Государственное политическое управление",
орган, що у пореволюцiинi роки паралельно з Надзвичайною Комiсi ю (ЧК)
займався переважно полiтичною розвiдкою.
анг л_ - отаман контрреволюцiйних повстанських об' днань, що дiяли на
Укра©нi в 1919 р.
Iнсургенти _(лат.) -_ застарiле слово, що значить учасник повстання,
повстанець.
Павлюк_ (Бут) Павло Михнович (?-1638)-провiдник народного повстання на
Укра©нi 1637-1638 рр. Страчений у Варшавi.
Трясило_ (Федорович) Тарас - гетьман, вождь народного повстанння проти
польсько© шляхти 1630 р. Пiсля поразки вiдступив з рештками вiйська на
Запорiжжя.
Трудовий_ конгрес_ - з'©зд представникiв заможного селянства i
лiберально© буржуазi© пiд проводом Директорi© 23 сiчня 1919 р., _коли з
Ки ва було вигнано нiмцiв i повалено гетьмана Скоропадського. З'©зд, крiм
усього iншого, проголосив об' днання Захiдно-Укра©нсько© народно©
республiки й Укра©нсько© народно© республiки в дину "соборну" Укра©ну
("Четвертий унiверсал").
Губ_-Трамот_ - популярне у першi пореволюцiйнi роки скорочення з
росiйсько©, можливо, походить вiд "губериский транспортно-моторизованнмй
отдел".
Бельше_ Вiльгельм_ (18б1-1914) - нiмецький письменник та iсторик
лiтератури, один з найпалкiших популяризаторiв теорi© Ч. Дарвiна.
Волинцi_ та_ iзма©льцi_ - розташованi у Петербурзi запаснi полки
Волинський та Iзма©льський, якi одними з перших при дналися вже у березнi
1917 р., до повсталих робiтникiв i ©хня участь у жовтневому повстаннi
зiграла неабияку роль для перемоги соцiалiстично© революцi©.
Parvenu_ (фр.) - парвеню, вихiдець з низiв, який вда з себе
"уродзоного" пана.
КIТ У ЧОБОТЯХ._ Вперше оповiдання надруковане у збiрнику "Дочери
Октября" (X., 1922), згодом у "Синiх етюдах" та двiчi -1924 i 1925
р.окремими виданнями. Пода мо за т. 1 Творiв. У Вибраних творах М.
Хвильовий подав такий вступ:
"Новела "Кiт у чоботях" давно ввiйшла в хрестоматi© й не потребу
коментарiв". Написано 1921 року.
Ть р_ Адольф_ (1797-1877) - президент Францi©, уклав принизливу для
сво © кра©ни прелiмiнарну угоду з Пруссi ю, жорстоко придушив Паризьку
комуну.
Подиви_ - скорочення з росiйсько©: политический отдел дивизии.
Юрко_. Оповiдання вперше надруковане у росiйському журналi "Зори
грядущого" (1922.-N 5), що видавався у Харковi, згодом у "Синiх етюдах", а
у 1925 р. окремою книжечкою. Входило у т. 1 Творiв, пода мо за виданням
1929 р.
Троцький_ Лев_ Давидович_ (псевдонiм Лейби Бронштейна, 1879-1940) -
полiтичний i державний дiяч пролетарсько© революцi© 1917 р., з 1918 року
нарком во нних i морських справ, а також голова Реввiйськради республiки.
Пiсля смертi В. I. Ленiна i внаслiдок гостро© внутрiшньопартiйно© боротьби
в 1923-1927 рр., Л. Д. Троцького як лiдера "лiво©" опозицi© було виключено
з партi© i вислано у Казахстан, а на початку 1929 р.- за межi СРСР.
Перебуваючи в Туреччина, Францi©, Норвегi©, Л. Троцький продовжував
активну опозицiйну боротьбу, тому в серпнi 1936 р. йому було заочно
винесено смертний вирок на першому ж московському процесi над колишнiми
учасниками лiво© опозицi©. З великими труднощами Л. Троцький на початку
1937 р. знайшов полiтичний захист у Мексiцi, де через три роки його
дiстали агенти ДПУ (див.: Медведев Р., Троцкий: штрихи к политическому
портрету // Иностр. лит.- 1989.-N 3.-С. 167-174; Дойчер Й. Адски темная
ночь. Глава из кн. "Пророк в изгнании" // Иностр. лит.-1989.-N 3.-С.
174-230).
Пуанкаре_ Раймонд_ (1860-1934)-президент Францi© 1913-1920 рр.
На_ глухiм_ шляху_. Вперше з'явилось у журналi "Шляхи мистецтва"
(1923.- N 5). Згодом надруковане у збiрцi оповiдань М. Хвильового "Осiнь"
(X., 1924) та окремим виданням у ДВУ 1925 р. Двiчi у т. 1 Творiв 1927-го i
1929 рр. Пода мо за останнiм виданням.
Солонський_ ЯР_. Надруковане було вперше у "Синiх етюдах", потiм разом
з оповiданням "В очеретi" (1924) i окремо у ДВУ в 1926 р. Згодом у т. 1
тритомникiв 1927-го i 1929 рр. та у Вибраних творах 1932 р. Пода мо за
виданням 1929 р.
У Вибраних творах був невеликий вступ.
"Солонський Яр" став теж хрестоматiйним оповiданням. Написано 1921
року.
Холодний_ Яр_ - лiс пiд Чигирином, де, за народними переказами,
гайдамаки святили ножi перед повстанням проти польсько© шляхти у другiй
половинi XVIII ст. Т. Шевченко опису тi часи у поемi "Гайдамаки".
Рiжа_ - клиноподiбна дiлянка поля чи лукiв, що врiза ться в лiс.
СИЛУЕТИ._ Надруковане вперше у журналi "Червоний шлях" (1923.-N 1),
потiм у збiрцi "Осiнь", згодом у т. 1 тритомникiв. Пода мо за останнiм
виданням 1929 р.
Мене_, факел_, фар с_ - перефразований вислiв з Бiблi© (кн. пророка
Дани©ла, гл. 5, 25): "Мене, мене, текел, упарсин (перес)",слова-символи,
якi нiби написав Христос на стiнi палацу царя Вальтасара, сина
Навуходоносора. Вони означали: мене - вирок царюванню Вальтасара, текел -
грiхи його вже виваженi богом, перес - Вавiлонське царство роздiлять мiж
собою мiдяни i перси.
Ad_ litteram_ (лат.) -_ буквально, точно.
"Золотий_ гомiн_" - поема П. Г. Тичини iз збiрки "Сонячнi кларнети"
(К.: Сяйво, 1918).
ШЛЯХЕТНЕ ГНIЗДО._ Вперше було надруковане у "Синiх етюдах", потiм у
збiрцi оповiдань М. Хвильового "Злочин" (X.: ДВУ, 1926) та у т. 1
тритомникiв. Пода мо за останнiм виданням 1929 р.
Жлукто_ - довбанка стовбура деревини, в якiй ранiше золили бiлизну.
"Нова_ рада_" - ки©вська щоденна газета, видавалась С. фремовим, А.
Нiковським та iншими з березня 1917 р. до сiчня 1918 р. Певним чином
замiщувала заборонену царським урядом 1914 р. дину на тi часи щоденну
газету "Рада" у Ки вi.
Cполкомщики_ - простонародне вiд рос. "исполкомщики".
СИНIЙ_ ЛИСТОПАД_. Надруковане оповiдання вперше у "Синiх етюдах", потiм
окремим виданням у ДВУ 1926 р. та у т. 1 тритомникiв. Пода мо за останнiм.
Фiгн р_ В. М._ (1852-1942)-росiйська революцiонерка-терористка з групи
"Народна воля", учасниця кiлькох гучних замахiв. З 1883 р. засуджена на
довiчне ув'язнення, двадцять рокiв перебувала у Шлiссельбурзi в одиночнiй
камерi. 1906 р. утекла з архангельського поселення за кордон, де й померла
у цiлковитому зреченнi полiтично© боротьби.
Колхiда_ - антична назва Кавказького узбережжя Чорного моря.
Шамiль_ (1799-1871) - третiй i останнiй iмам (релiгiйний правитель)
Дагестану i Чечнi (1834-1859), вождь нацiонально-визвольно© боротьби
пiвнiчнокавказьких горцiв проти росiйського колонiалiзму г засновник
iмамату. В 1859 р. пiдступно полонений i засланий у Калугу. Тiльки у 1870
р. йому вдалося втекти iз заслання, помер Шамiль поблизу Медiни (Аравiя)
по дорозi в Мекку.
Домбровський_ Я_. (1836-1871), Росс л_ Л.-Н._. (1844-1871), Д ляклюз_
Л_.-Ч_. (1809-1871) - учасники Паризько© комуни.
ЧУМАКIВСЬКА КОМУНА._ Вперше оповiдання було надруковане у "Синiх
етюдах", потiм у Творах, т. 1. Пода мо за виданням 1929 р.
Чумак_ В_. Г_. (1900-1919) - укра©нський радянський поет, вiв активну
пiдпiльну боротьбу в окупованому петлюрiвцями та денiкiнцями Ки вi.
Розстрiляний денiкiнською контррозвiдкою.
Молоння_ - застарiла слов'янська назва блискавки.
Г кк ль_ Ернст_ (1834-1919) - нiмецький бiолог-еволюцiонiст, пропагатор
теорi© Ч. Дарвiна про походження видiв. Намагався створити i обгрунтувати
соцiальний дарвiнiзм, а також спiлку науки i релiгi©.
Мах_ Ернст_ (1838-1916) - австрiйський фiзик i фiлософ, мав значний
вплив на розвиток емпiрiокритицизму та неопозитивiзму, проти чого гостро
виступив В. I: Ленiн у 1909 р.
НА ОЗЕРА._ Надруковано цей твiр було вперше у журналi "Всесвiт"
(1926.-N 15). Потiм у Творах, т. 1 (1927-й i 1929 рр.) та у т. 1 Вибраних
творiв 1932 р. Пода мо за останнiм виданням, в якому оповiданню передував
невеличкий вступ:
"До етюда "На озера" я вiдношу й "Мисливськi оповiдання добродiя
Степчука". Цi поетичнi екзерцицi© (свiдомо беру це не зовсiм благозвучне
слово) треба розглядати не як оповiдання пролетарського мисливця, а як
записки переляканого дрiбного буржуа. Хiба ж пролетарiат "тiка вiд
людей"? Хiба вiн ширя над "мертвими краями старосвiтських помiщикiв",
"шукаючи нових iлюзiй до нових невiдомих берегiв"? Отже, нiчого нема
дивного в тому, що модернiзований Тартарен бо©ться мертво© качки, дiтей i,
нарештi, опудала в останньому оповiданнi того ж таки добродiя Степчука".
Написано 1927 року.
Тартарен_ - герой трилогi© "Незвичайнi пригоди Тартарена iз Тараскона"
(1872- 1890) французького письменника Альфонса Доде (1840-1897), в якiй у
гумористичнiй формi зображений тип дрiбного буржуа - задаваки, заядлого
мисливця.
Cela_ va_ sans_ dire_ (фр.) -_ само собою зрозумiло.
Дон_ Квiзадо_ - одне з прiзвищ Дон-Кiхота.
БАРАКИ, ЩО ЗА МIСТОМ._ Вперше оповiдання було надруковане у "Синiх
етюдах", у 1926 р. вийшло у ДВУ окремою книжечкою. Востанн публiкувалось
у т. 1 тритомника, за другим виданням якого i пода мо у цiй книжцi.
СВИНЯ._ Вийшла першодруком у "Синiх етюдах", потiм у т. 1 Творiв, за
другим виданням якого ми й передрукову мо.
Sus_ domesticus_ (лат.) -_ свиня домашня, i далi перераховуються
найпоширенiшi домашнi породи; sus_ scrofa_ (лат.) -_ дика свиня.
Совнаркомка_ - розмовне: спец©дальня i спецрозподiльник для
вiдповiдальних працiвникiв Раднаркому.
КIМНАТА ч. 2._ Надруковане вперше оповiдання було у журналi "Шляхи
мистецтва" (1922.-N 1),_ згодом у збiрцi "Синi етюди" i т. 1 Творiв.
Пода мо за другим виданням т. 1 Творiв 1929 р.
ЛЕГЕНДА._ Надруковано це оповiдання вперше у "Синiх етюдах", потiм у
збiрцi М. Хвильового "Злочин" (X.: ДВУ, 1926). Ввiйшло також у т. 1
тритомника i Вибраних творiв 1932 р., за яким пода мо у це видання.
Заувага М. Хвильового до оповiдання:
Див. вступне слово до "Кота в чоботях". Написано 1921 року.
Приймак _Примаков В. М. (1897-1937), радянський вiйськовий дiяч,
органiзатор i керiвник Червоного козацтва Укра©ни, бойовий побратим Ю. М.
Коцюбинського.
ЗАУЛОК._ Це оповiдання вийшло вперше окремим виданням у масовiй серi©
бiблiотеки "Гарт" 1923 р., потiм входило до збiрки оповiдань "Осiнь"
(1924) та до т. 1 Творiв. Пода мо за виданням 1929 р.
Раковський_ Християн_ Георгiйович_ (1873-1941) - голова Раднаркому
Укра©ни з 1919-го по 1924 рiк, згодом, внаслiдок незгоди з нацiональною
полiтикою Сталiна та участi у внутрiпартiйнiй боротьбi на боцi "лiво©"
опозицi©, впав у немилiсть,- спочатку призначений повноважним
представником СРСР у Францi© та Англi©, потiм по справi
"правотроцькiстського блоку" засуджений у березнi 1938 р. Во нною колегi ю
Верховного Суду СРСР на двадцять рокiв ув'язнення, проте розстрiляний 11
вересня 1941 р. в орловськiй в'язницi. Реабiлiтовано X. Г. Раковського у
1988 р. (див. листи В. Короленка А. Луначарському // Нов. мир.-1988.-N
10.-С. 218).
ЕЛЕГIЯ._ Надруковане оповiдання вперше у харкiвському альманасi
"Квартали" (1924.-N 1), незабаром у збiрцi "Осiнь" та в т. 1 тритомникiв.
Пода мо за останнiм виданням 1929 р.
ДОРОГА Й ЛАСТIВКА._ Друкувалося спочатку в збiрцi "Синi етюди", потiм у
т. 1 тритомникiв. Пода мо за другим виданням.
АРАБЕСКИ._ Оповiдання друкувалось тiльки у т. 1 Творiв М. Хвильового.
Пода мо за виданням 1929 р.
Сi рра_ Мартiнес_ (1881-1947) -iспанський поет, драматург, режисер
модернiстського театру. Зажив широко© популярностi у багатьох кра©нах
постановкою п' си "Пiсня про колиску" (1911).
Карейл_ (вiрнiше: Карлейль) Томас (1795-1881) - англiйський iсторик,
публiцист i фiлософ, апологет "культу геро©в", особливо у головнiй сво©й
працi "Геро©, шанування геро©в i геро©чне в iсторi©" (1841), яких уважав
рушiями iсторi©.
Кводлiбет_ (quod_ libert_ - лат.) -_ чого хочете.
Мандрагора_ - пасльонова багаторiчна рослина, застосову ться для
тамування болю. Коренi ©© нагадують iнодi людину, тому в давнину
мандрагорi приписували магiчну силу.
Кайора_ - невеликий плоскодонний човен. Чайма_ (застарiле) - вiтрило.
Квакери_ (англ._ quakers - тремтячi, самоназва "Товариство друзiв") -
члени християнсько© протестантсько© секти, засновано© у серединi XVII ст.
в Англi© пiд час революцi©. Заперечують зовнiшнi форми релiгiйностi,
сповiдують пацифiзм. Нинi органiзацi© квакерiв iснують у США, Англi©,
Схiднiй Африцi. У 1937 р. створена мiжнародна органiзацiя квакерiв.
Liberum_ arbitrium_ (лат.) -_ вiльний вибiр.
Капабланка_ Х_.Р_. (1888-1942), Ретi_ Р_. (1889-1929) - видатнi
шахiсти.
ПУДЕЛЬ._ Надруковане оповiдання вперше у журналi "Червоний шлях"
(1923.- N 2), згодом у збiрцi "Осiнь" та окремо з оповiданням "Лiлюлi"
(1926). Потiм у т. 1 тритомника i Вибраних творiв. Пода мо за виданням
1932 р., де М. Хвильовий вмiстив передмову: "Сiль оповiдання "Пудель" в
розмовi Сайгора з Тетяною. Ще точнiше: в "фiлософствуваннi" Тетяни про
людину. Це - вiдбиток чеховських настро©в дрiбнобуржуазно© iнтелiгенцi©
вiдбудовчого перiоду (оповiдання написано 1923 року). Мораль: романтично
намовленим "матерiалiстам" Сайгорам не рекоменду ться вести iнтимнi
розмови з Тетянами".
Лассаль_ Ф_. (1825-1864) - дiяч нiмецького робiтничого руху, фiлософ,
публiцист, засновник опортунiстично© течi© однi © з форм дрiбнобуржуазного
соцiалiзму, органiзатор i президент першо© робiтничо© партi© Нiмеччини
(1863-1875). Убитий на дуелi.
Рiжа_ - див. примiтку до оповiдання "Солонський Яр".
"ЛIЛЮЛI"._ Надруковане вперше у журналi "Червоний шлях" (1923.-NN 6-7),
потiм у збiрцi оповiдань М. Хвильового "Осiнь", виходило також окремо з
оповiданням "Пудель" 1926 р. Пода мо за т. 1 Творiв (1929).
"ЛIЛЮЛI"_ - драматична сатира Р. Роллана гостроантиво нного
спрямування, написана 1919 р. у стилi народного лубка, у першi
пореволюцiйнi роки набула значного поширення у нашiй кра©нi. Численнi
переробки на "новий лад", а то й вiдвертi пародi© у дусi
пролеткультiвських iнтерпретацiй, надихнули М. Хвильового на саркастичну
реакцiю щодо цих вульгаризацiй в оповiданнi "Лiлюлi". Вiдповiдно i поетика
твору насичена ремiнiсценцiями та алюзiями з рiзних творiв, персонажiв,
епох, стилiв для створення вiдповiдного грайливо-саркастичного тла
розповiдi. За браком мiсця намагатимемось пояснити головнiше, враховуючи,
що у грi М. Хвильового важливе не номiнативне значення в планi ерудицi©, а
жонглювання смислами слiв задля естетично© розкутостi та творчо© щедроти.
Визна мо, що цей твiр М. Хвильового найскладнiший для пояснення, докладне
його коментування потребувало б значно бiльше мiсця, нiж сам твiр. Це
оповiдання можна вважати гiдним традицi© комiчно© лiтератури (Рабле,
Стерн, Гоголь) i так звано© iнтелектуально© прози (Джойс, Бор-хес, Еко).
Хеопс-Хуфу_ - iронiчна гра слiв.
Савойя_ - iсторична область у французьких Альпах, савойяри_ - ©©
жителi.
Сiденхем Томас _(1624-1689) - англiйський лiкар, один з фундаторiв
клiнiчно© медицини, активно впроваджував i вдосконалював систему
практично© медицини.
Гаронна_ - рiка у Францi© та Iспанi©.
О_rdre de bataille_ (фр.) -_ план битви.
Артемiвцi_ -студенти Комунiстичного унiверситету iм. Артема, який
iснував у Харковi в першiй половинi 20-х рокiв для пiдвищення
загальноосвiтнiх i полiтичних знань комсомольського та партiйного активу.
Сведенборг Емануель_ (1688-1772) -шведський фiлософ-iдеалiст,
письменник, теософ-мiстик. Створив широковiдому теософську систему про
"потойбiчне життя" i поведiнку духiв. Мав значний вплив на теорi©
романтикiв, зокрема, його iде© позначились на творчостi Блейка, Кольрiджа,
Емерсона, Бальзака, Стрiндберга. Вчення Е. Сведенборга викликало значну
зацiкавленiсть росiйських релiгiйних фiлософiв XIX - поч. XX ст.
Сабурова Дача_ (ще Сабурка) - тогочаснi побутовi назви лiкарнi для
психiчно-хворих у Харковi.
Я(РОМАНТИКА)_. Вперше видрукувана в альманасi "Гарт" (X., 1924),
невдовзi у збiрцi оповiдань М. Хвильового "Осiнь" (1924), згодом у двох
виданнях т. 2 тритомника 1928-го i 1929 рокiв. Востанн цей твiр
друкувався у т. 1 Вибраних творiв, до якого письменник написав таку
загальну передмову. (З огляду на те, що ця "Передмова", по сутi, останн
звернення М. Хвильового до читача i нiби сво рiдний заповiт нащадкам, вона
становить також неабиякий iсторико-лiтературний iнтерес, тому й наводимо
©© повнiстю).
Передмова
На протязi кiлькох останнiх рокiв дехто iз наших не в мiру дбайливих
критикiв рiшуче й безапеляцiйно закреслю весь мiй попереднiй, мало не
чотирнадцятилiтнiй творчий шлях пролетарського письменника. Робиться це
дуже просто. Зна те, хто такий Хвильовий? Та це той, що з "Ваплiте",
основоположник хвильовизму й автор "Вальдшнепiв". Про iншi мо© твори анi
слова! Не iсну нi мо©х кiлькох томiв (©х, до речi, по книгарнях давно вже
нема), не iсну й висловлювань вiдповiдальних партiйцiв про мою творчiсть
як про творчiсть, в якiй чимало корисного для радянського читача.
Згаду ться лише колишня "гостра цiкавiсть" до мо © особи.
На "гостру цiкавiсть" я не претендую. Не претендую тому, що вона мене
нiколи не приваблювала, не претендую й тому, що не належу до тi ©
категорi© письменникiв, якi вмiють швидко й легко писати; а з великими
труднощами переборюю т. з. "опiр матерiалу".
Але нiяк я не можу не вимагати вiд наших не в мiру дбайливих критикiв,
щоб вони, сiдаючи писати статтi про мою перебудову, спершу брали на себе
труд хоч як-небудь зазирнути в мо© книжки. Не можна ж, шановне товариство,
робити з людини, що на протязi багатьох рокiв у силу свого розумiння i
здатностей боролася за пролетарське мистецтво,- не можна робити з цi ©
людини пролетарського початкiвця, який допiру повернувся з ваплiтiвсько©
емiграцi© й який, крiм "Вальдшнепiв" та хвильовизму, нiчого не ма за
душею. Ви кажете, що я колись був "рупором укра©нського фашизму"? Не
заперечую! Ви запевня те, що я поки що перебуваю в станi "ще недостатньо©
перебудови"? Теж вiрю, бо в такому ж приблизно станi чимало сучасних
пролетарських письменникiв. Але хiба тiльки це й можна сказати про мою
лiтературну роботу?
Проте коли для вас у нашiй радянськiй лiтературi не iсну авторитетiв,
то давайте звернiмось ще до буржуазно© критики.
Беру один iз кiлькох прикладiв. В 1931 роцi вийшла нiмецькою мовою
збiрка мо©х "Вибраних оповiдань". Як же вiдгукнулася буржуазна преса на цю
мою збiрку?
Рекомендую N 4 за 1932 рiк "Бюлетеню експресних iнформацiй для
книгарiв, .бiблiотек i друзiв книги" (бюлетень напрямку католицьких
партiй, видавець д-р Шлiсман, Iнсбрук). В цьому бюлетенi (даю переклад з
нiмецько© мови) буржуазна преса вiдгуку ться так:
"Десять оповiдань, з яких нi одне не схоже на друге. У вступному
оповiданнi "Мати" змальову ться жахлива доля русько© матерi, що жертву
собою заради старшого сина. Молодший син ©© хоче вбити свого старшого
брата, i вона прийма смертельний удар вiд цього молодшого сина, рятуючи
свого випещеного улюбленця. Пiсля фривольно© "Варино© бiографi©" iде
розкiшна сатира "Iван Iванович", на якiй сильно помiтний вплив великих
гумористiв Англi©. Iван Iванович - партiйний урядовець першо©
комунiстично© епохи, що з сво ю жiнкою й двома дiтьми користу ться з усiх
переваг комунiзму, але сам ще цiлком буржуа, втрача всяку рiвновагу,
коли вiн раптом чу про майбутню чистку партiйного осередку, отже, й мiсця
сво © служби. Далi нанизуються iншi картини комунiстичного життя -
лiтературознавство.-1988.-N 10.-С. 25-34); Укра©нський орнаменталiзм:
загальне i сво рiдне (До проблеми концептуальностi стилю) // Рад.
лiтературознавство.-. 1989.- N 2.- С. 14-23. Цi працi вперше у нас на
досить розлогому i цiкавому художньому матерiалi орнаментально© прози
(досi розпорошено© серед "символiзму", "футуризму", а то й "попутництва")
дослiджують поетику непересiчних творiв.
"Серапiоновi брати"_ - петроградське угрупування росiйських
письменникiв початку 1921 р. при видавництвi "Свiтова лiтература". Назву
товариство прибрало за заголовком книжки нiмецького письменника-романтика
Е. Т. А. Гофмана (1776-1822). Очолював групу В. Шкловський, котрий, як
теоретик-формалiст, убачав головним завданням "оволодiти технiкою
письменницького ремесла", експерименти i пошуки нових форм та шляхiв
подолання примiтивiзму i спрощеностi в лiтературнiй творчостi. В цю групу
входили також I. Грузд в, М. Зощенко, Вс. Iванов, В. Каверiн, Л. Лунц
(теоретик та iдеолог групи), М. Тихонов, К. Федiн та iншi.
Мова _ма ться на увазi стаття М. Сулими "Фразеологiя Миколи Хвильового"
(Червоний шлях.- 1925.-NN 1-2.-С. 263-290).
"Вальдшн пи"_ - (вальдшнепи - темно-рудi лiсовi птахи з родини куликiв,
довгодзьобi, довжиною близько 35 см, на них полюють), роман М. Хвильового,
який вiн саме на той час писав. Творча iсторiя роману значною мiрою
вплинула на трагiчну розв'язку його долi. Певний вiдгомiн тих обставин
вчува ться у "Передмовi" до Вибраних творiв М. Хвильового,-див. примiтки
до новели "Я (Романтика)" цього видання. Ще бiльш однозначно на користь
можновладних опонентiв висловився письменник щодо друго© частини роману
(журнал "Ваплiте" N 6 за 1927 р. був повнiстю знищений iз-за цього роману
та статтi Iвана Сенченка "Де хвилi..."), у покаянному листi вiд 22 лютого
1928 р. з Вiдня, де вiн на той час лiкувався: "...кiнець свого роману
"Вальдшнепи" я знищив i, знищивши, думав тiльки про те, як би менi хоч
частково змити з себе ту пляму, що забруднила мо партiйне й лiтературне
iм'я" (Комунiст.- 1928.-29 лют.). Однак нiчого вже не могло врятувати
письменника, оскiльки незадовго перед тим пролунав "височайший" присуд:
"...Вимоги Хвильового про "негайну дерусифiкацiю пролетарiату" на Укра©нi,
його думка про те, що "вiд росiйсько© лiтератури, вiд ©© стилю укра©нська
поезiя повинна тiкати якнайшвидше", його заява про те, що "iде©
пролетарiату нам вiдомi i без московського мистецтва", його захоплення
якоюсь месiанською роллю укра©нсько© "молодо©" iнтелiгенцi©, його смiшна i
немарксистська спроба вiдiрвати культуру вiд полiтики,- все це й багато
подiбного в устах укра©нського комунiста звучить тепер (не можна не
звучати!) бiльш нiж дивно. В той час як захiдно вропейськi пролетарi те ©х
комунiстичнi партi© повнi симпатiй до "Москви", до цi © цитаделi
мiжнародного революцiйного руху i ленiнiзму, в той час як
захiдно вропейськi пролетарi з захопленням дивляться на прапор, що
майорить у Москвi, укра©нський комунiст Хвильовий не ма сказати на
користь "Москви" нiчого iншого, крiм як закликати укра©нських дiячiв
тiкати вiд "Москви" "якнайшвидше"... Шумський (тодiшнiй нарком УРСР,
заарештований i висланий з Укра©ни на початку 1933 р.- П. М.)_ не розумi ,
що оволодiти новим рухом на Укра©нi за укра©нську культуру можна, лише
борючись з крайностями Хвильового в рядах комунiстiв. Шумський не розумi ,
що тiльки в боротьбi з такими крайностями можна перетворити ростущу
укра©нську культуру i укра©нську громадськiсть в культуру i громадськiсть
радянську (Сталiн Й. В. Тов. Кагановичу та iншим членам ПБ ЦК КП(б)У (Лист
вiд 24. IV 1926 р.) // Сталiн Й. В. Твори.-К., 1949.-Т. 8.-С. 152-153).
Мiй сюжетний любовний роман "Вальдшнепи"_ буде в третьому томi - намiр
М. Хвильового на час укладання тритомника Творiв у 1927 роцi насправдi не
здiйснився з пояснених у попередньому коментарi причин. "Голобельному"
осуду цього твору i врештi-решт зреченню М. Хвильового роману сприяли
насамперед гострокритичнi книжки тодiшнiх провiдних партiйних функцiонерiв
i державних дiячiв, зокрема завiдуючого вiддiлом преси ЦК КП(б)У А. Хвилi
"Вiд ухилу - у прiрву" (X,: ДВУ, 1928), та заступника наркома освiти УРСР
. Гiрчака "Хвильовизм" (X.: ДВУ, 1930), (перевидана того ж року в Москвi
пiд назвою "На два фронта в борьбе с национализмом"). Крiм "Вальдшнепiв",
обидвi книжки спрямували свiй нищiвний вогонь на недруковану статтю М.
Хвильового "Укра©на чи Малоросiя", цi "прийоми" знайомi ще й донедавна.
"Удари Молота i серця"_ - збiрка поезiй Василя Еллана-Блакитного
(справжн прiзвище Елланський) -12. I 1894-4. XII 1925,- визначного
укра©нського поета, публiциста i громадсько-полiтичного дiяча. Один з
провiдних членiв Укра©нсько© партi© соцiал-революцiонерiв - лiвого ©©
крила, так званих "боротьбистiв" (вiд назви центрального органу газети
"Боротьба"). Пiсля входження "боротьбистiв" (Укра©нсько© комунiстично©
партi©, лiдерами яко© також були Г. Гринько, П. Любченко, Г. Михайличенко,
О. Шумський) до складу Компартi© Укра©ни - В. Еллан ста членом ЦК КП(б)У
i редактором щоденного органу ВУЦВК "Вiстi", одним з органiзаторiв i
керiвником спiлки пролетарських письменникiв "Гарт". Перша збiрка поезiй
"Удари молота i серця" вийшла 1920 р. У роки культу посмертно був
засуджений як буржуазний нацiоналiст, а пам'ятник навпроти будинку в
Харковi, де вiн жив,- знищений. Реабiлiтований пiсля XX з'©зду КПРС.
ЖИТТЯ._ Оповiдання вперше надруковане у журналi "Шляхи мистецтва"
(1922.- N 2), згодом у першiй книжцi новел М. Хвильового "Синi етюди"
(Харкiв: ДВУ, 1923), потiм окремим виданням також у ДВУ 1925 р., двiчi у
т. 1 Творiв (Етюди) 1927 р. i 1929 р. (видання друге). Востанн : Хвильовий
М. Вибранi твори.-Т. 1.- X.: Рух, 1932. Пода мо за виданням 1929 р.
У виданнi 1932 р. до оповiдання була стисла передмова М. Хвильового:
"Цi ю поемою розпочина ться невеличка серiя оповiдань про життя людей
кiнця епохи во нного комунiзму й перших рокiв непу. Оксана - це заплiднене
iдеями комунiзму незаможне селянство. Мишко - липовий комунiст, але й вiн,
користуючись з нашо© фразеологi© ("тепер для бiдних школа"), одвернув
неписьменну Оксану вiд "темного життя", i вона кинулася до життя
"свiтлого, молодого, як молодик".
Я дуже радий, що вже тодi (поему написано 1921 року) бачив на просторах
соцiалiстично© Укра©ни "ферми, електричнi плуги, машини, фабрики,
заводи... i далi... далi...". ;
КОЛОНI , ВIЛЛИ_. Оповiдання вперше з'явилось у збiрцi "Синi етюди",
згодом окремою книжечкою у харкiвському видавництвi "Книгоспiлка" (1925),
потiм у двох виданнях т. 1. Творiв М. Хвильового (1927 i 1929). Пода мо за
останнiм виданням.
СОЦВОСНИЦЯ_ - скорочено з рос. "социальная воспитательница".
Бебель Август_ (1840-1913) - один iз засновникiв соцiал-демократично©
партi© Нiмеччини, автор широковiдомо© у революцiйнi часи в Росi© книжки
"Жiнка i соцiалiзм" (1879), що викликала неабиякий вибух емансипацiйного
руху.
Коллонтай Олександра Михайлiвна_ (1872-1952) - радянський державний i
партiйний дiяч, член Компартi© з 1915 р, Багато писала про жiночий рух,
становище жiнки у суспiльствi, обстоювала "вiльну любов", право жiнок на
"полiгамне кохання".
Лiлiна_ (Радомисльська) Злата Iонiвна (1882-1929) - дiяч росiйського
революцiйного руху, член Компартi© з 1902 р., соратниця i дружина Г.
Зiнов' ва (1883- 1936), партiйного дiяча, розстрiляного по справi
"троцькiстсько-зiнов' вського терористичного центру".
РЕДАКТОР КАРК_. Вперше оповiдання з'явилось у "Синiх етюдах". Пода мо
за виданням 1929 р.
Госпуп_ - скорочення з рос. "Государственное политическое управление",
орган, що у пореволюцiинi роки паралельно з Надзвичайною Комiсi ю (ЧК)
займався переважно полiтичною розвiдкою.
анг л_ - отаман контрреволюцiйних повстанських об' днань, що дiяли на
Укра©нi в 1919 р.
Iнсургенти _(лат.) -_ застарiле слово, що значить учасник повстання,
повстанець.
Павлюк_ (Бут) Павло Михнович (?-1638)-провiдник народного повстання на
Укра©нi 1637-1638 рр. Страчений у Варшавi.
Трясило_ (Федорович) Тарас - гетьман, вождь народного повстанння проти
польсько© шляхти 1630 р. Пiсля поразки вiдступив з рештками вiйська на
Запорiжжя.
Трудовий_ конгрес_ - з'©зд представникiв заможного селянства i
лiберально© буржуазi© пiд проводом Директорi© 23 сiчня 1919 р., _коли з
Ки ва було вигнано нiмцiв i повалено гетьмана Скоропадського. З'©зд, крiм
усього iншого, проголосив об' днання Захiдно-Укра©нсько© народно©
республiки й Укра©нсько© народно© республiки в дину "соборну" Укра©ну
("Четвертий унiверсал").
Губ_-Трамот_ - популярне у першi пореволюцiйнi роки скорочення з
росiйсько©, можливо, походить вiд "губериский транспортно-моторизованнмй
отдел".
Бельше_ Вiльгельм_ (18б1-1914) - нiмецький письменник та iсторик
лiтератури, один з найпалкiших популяризаторiв теорi© Ч. Дарвiна.
Волинцi_ та_ iзма©льцi_ - розташованi у Петербурзi запаснi полки
Волинський та Iзма©льський, якi одними з перших при дналися вже у березнi
1917 р., до повсталих робiтникiв i ©хня участь у жовтневому повстаннi
зiграла неабияку роль для перемоги соцiалiстично© революцi©.
Parvenu_ (фр.) - парвеню, вихiдець з низiв, який вда з себе
"уродзоного" пана.
КIТ У ЧОБОТЯХ._ Вперше оповiдання надруковане у збiрнику "Дочери
Октября" (X., 1922), згодом у "Синiх етюдах" та двiчi -1924 i 1925
р.окремими виданнями. Пода мо за т. 1 Творiв. У Вибраних творах М.
Хвильовий подав такий вступ:
"Новела "Кiт у чоботях" давно ввiйшла в хрестоматi© й не потребу
коментарiв". Написано 1921 року.
Ть р_ Адольф_ (1797-1877) - президент Францi©, уклав принизливу для
сво © кра©ни прелiмiнарну угоду з Пруссi ю, жорстоко придушив Паризьку
комуну.
Подиви_ - скорочення з росiйсько©: политический отдел дивизии.
Юрко_. Оповiдання вперше надруковане у росiйському журналi "Зори
грядущого" (1922.-N 5), що видавався у Харковi, згодом у "Синiх етюдах", а
у 1925 р. окремою книжечкою. Входило у т. 1 Творiв, пода мо за виданням
1929 р.
Троцький_ Лев_ Давидович_ (псевдонiм Лейби Бронштейна, 1879-1940) -
полiтичний i державний дiяч пролетарсько© революцi© 1917 р., з 1918 року
нарком во нних i морських справ, а також голова Реввiйськради республiки.
Пiсля смертi В. I. Ленiна i внаслiдок гостро© внутрiшньопартiйно© боротьби
в 1923-1927 рр., Л. Д. Троцького як лiдера "лiво©" опозицi© було виключено
з партi© i вислано у Казахстан, а на початку 1929 р.- за межi СРСР.
Перебуваючи в Туреччина, Францi©, Норвегi©, Л. Троцький продовжував
активну опозицiйну боротьбу, тому в серпнi 1936 р. йому було заочно
винесено смертний вирок на першому ж московському процесi над колишнiми
учасниками лiво© опозицi©. З великими труднощами Л. Троцький на початку
1937 р. знайшов полiтичний захист у Мексiцi, де через три роки його
дiстали агенти ДПУ (див.: Медведев Р., Троцкий: штрихи к политическому
портрету // Иностр. лит.- 1989.-N 3.-С. 167-174; Дойчер Й. Адски темная
ночь. Глава из кн. "Пророк в изгнании" // Иностр. лит.-1989.-N 3.-С.
174-230).
Пуанкаре_ Раймонд_ (1860-1934)-президент Францi© 1913-1920 рр.
На_ глухiм_ шляху_. Вперше з'явилось у журналi "Шляхи мистецтва"
(1923.- N 5). Згодом надруковане у збiрцi оповiдань М. Хвильового "Осiнь"
(X., 1924) та окремим виданням у ДВУ 1925 р. Двiчi у т. 1 Творiв 1927-го i
1929 рр. Пода мо за останнiм виданням.
Солонський_ ЯР_. Надруковане було вперше у "Синiх етюдах", потiм разом
з оповiданням "В очеретi" (1924) i окремо у ДВУ в 1926 р. Згодом у т. 1
тритомникiв 1927-го i 1929 рр. та у Вибраних творах 1932 р. Пода мо за
виданням 1929 р.
У Вибраних творах був невеликий вступ.
"Солонський Яр" став теж хрестоматiйним оповiданням. Написано 1921
року.
Холодний_ Яр_ - лiс пiд Чигирином, де, за народними переказами,
гайдамаки святили ножi перед повстанням проти польсько© шляхти у другiй
половинi XVIII ст. Т. Шевченко опису тi часи у поемi "Гайдамаки".
Рiжа_ - клиноподiбна дiлянка поля чи лукiв, що врiза ться в лiс.
СИЛУЕТИ._ Надруковане вперше у журналi "Червоний шлях" (1923.-N 1),
потiм у збiрцi "Осiнь", згодом у т. 1 тритомникiв. Пода мо за останнiм
виданням 1929 р.
Мене_, факел_, фар с_ - перефразований вислiв з Бiблi© (кн. пророка
Дани©ла, гл. 5, 25): "Мене, мене, текел, упарсин (перес)",слова-символи,
якi нiби написав Христос на стiнi палацу царя Вальтасара, сина
Навуходоносора. Вони означали: мене - вирок царюванню Вальтасара, текел -
грiхи його вже виваженi богом, перес - Вавiлонське царство роздiлять мiж
собою мiдяни i перси.
Ad_ litteram_ (лат.) -_ буквально, точно.
"Золотий_ гомiн_" - поема П. Г. Тичини iз збiрки "Сонячнi кларнети"
(К.: Сяйво, 1918).
ШЛЯХЕТНЕ ГНIЗДО._ Вперше було надруковане у "Синiх етюдах", потiм у
збiрцi оповiдань М. Хвильового "Злочин" (X.: ДВУ, 1926) та у т. 1
тритомникiв. Пода мо за останнiм виданням 1929 р.
Жлукто_ - довбанка стовбура деревини, в якiй ранiше золили бiлизну.
"Нова_ рада_" - ки©вська щоденна газета, видавалась С. фремовим, А.
Нiковським та iншими з березня 1917 р. до сiчня 1918 р. Певним чином
замiщувала заборонену царським урядом 1914 р. дину на тi часи щоденну
газету "Рада" у Ки вi.
Cполкомщики_ - простонародне вiд рос. "исполкомщики".
СИНIЙ_ ЛИСТОПАД_. Надруковане оповiдання вперше у "Синiх етюдах", потiм
окремим виданням у ДВУ 1926 р. та у т. 1 тритомникiв. Пода мо за останнiм.
Фiгн р_ В. М._ (1852-1942)-росiйська революцiонерка-терористка з групи
"Народна воля", учасниця кiлькох гучних замахiв. З 1883 р. засуджена на
довiчне ув'язнення, двадцять рокiв перебувала у Шлiссельбурзi в одиночнiй
камерi. 1906 р. утекла з архангельського поселення за кордон, де й померла
у цiлковитому зреченнi полiтично© боротьби.
Колхiда_ - антична назва Кавказького узбережжя Чорного моря.
Шамiль_ (1799-1871) - третiй i останнiй iмам (релiгiйний правитель)
Дагестану i Чечнi (1834-1859), вождь нацiонально-визвольно© боротьби
пiвнiчнокавказьких горцiв проти росiйського колонiалiзму г засновник
iмамату. В 1859 р. пiдступно полонений i засланий у Калугу. Тiльки у 1870
р. йому вдалося втекти iз заслання, помер Шамiль поблизу Медiни (Аравiя)
по дорозi в Мекку.
Домбровський_ Я_. (1836-1871), Росс л_ Л.-Н._. (1844-1871), Д ляклюз_
Л_.-Ч_. (1809-1871) - учасники Паризько© комуни.
ЧУМАКIВСЬКА КОМУНА._ Вперше оповiдання було надруковане у "Синiх
етюдах", потiм у Творах, т. 1. Пода мо за виданням 1929 р.
Чумак_ В_. Г_. (1900-1919) - укра©нський радянський поет, вiв активну
пiдпiльну боротьбу в окупованому петлюрiвцями та денiкiнцями Ки вi.
Розстрiляний денiкiнською контррозвiдкою.
Молоння_ - застарiла слов'янська назва блискавки.
Г кк ль_ Ернст_ (1834-1919) - нiмецький бiолог-еволюцiонiст, пропагатор
теорi© Ч. Дарвiна про походження видiв. Намагався створити i обгрунтувати
соцiальний дарвiнiзм, а також спiлку науки i релiгi©.
Мах_ Ернст_ (1838-1916) - австрiйський фiзик i фiлософ, мав значний
вплив на розвиток емпiрiокритицизму та неопозитивiзму, проти чого гостро
виступив В. I: Ленiн у 1909 р.
НА ОЗЕРА._ Надруковано цей твiр було вперше у журналi "Всесвiт"
(1926.-N 15). Потiм у Творах, т. 1 (1927-й i 1929 рр.) та у т. 1 Вибраних
творiв 1932 р. Пода мо за останнiм виданням, в якому оповiданню передував
невеличкий вступ:
"До етюда "На озера" я вiдношу й "Мисливськi оповiдання добродiя
Степчука". Цi поетичнi екзерцицi© (свiдомо беру це не зовсiм благозвучне
слово) треба розглядати не як оповiдання пролетарського мисливця, а як
записки переляканого дрiбного буржуа. Хiба ж пролетарiат "тiка вiд
людей"? Хiба вiн ширя над "мертвими краями старосвiтських помiщикiв",
"шукаючи нових iлюзiй до нових невiдомих берегiв"? Отже, нiчого нема
дивного в тому, що модернiзований Тартарен бо©ться мертво© качки, дiтей i,
нарештi, опудала в останньому оповiданнi того ж таки добродiя Степчука".
Написано 1927 року.
Тартарен_ - герой трилогi© "Незвичайнi пригоди Тартарена iз Тараскона"
(1872- 1890) французького письменника Альфонса Доде (1840-1897), в якiй у
гумористичнiй формi зображений тип дрiбного буржуа - задаваки, заядлого
мисливця.
Cela_ va_ sans_ dire_ (фр.) -_ само собою зрозумiло.
Дон_ Квiзадо_ - одне з прiзвищ Дон-Кiхота.
БАРАКИ, ЩО ЗА МIСТОМ._ Вперше оповiдання було надруковане у "Синiх
етюдах", у 1926 р. вийшло у ДВУ окремою книжечкою. Востанн публiкувалось
у т. 1 тритомника, за другим виданням якого i пода мо у цiй книжцi.
СВИНЯ._ Вийшла першодруком у "Синiх етюдах", потiм у т. 1 Творiв, за
другим виданням якого ми й передрукову мо.
Sus_ domesticus_ (лат.) -_ свиня домашня, i далi перераховуються
найпоширенiшi домашнi породи; sus_ scrofa_ (лат.) -_ дика свиня.
Совнаркомка_ - розмовне: спец©дальня i спецрозподiльник для
вiдповiдальних працiвникiв Раднаркому.
КIМНАТА ч. 2._ Надруковане вперше оповiдання було у журналi "Шляхи
мистецтва" (1922.-N 1),_ згодом у збiрцi "Синi етюди" i т. 1 Творiв.
Пода мо за другим виданням т. 1 Творiв 1929 р.
ЛЕГЕНДА._ Надруковано це оповiдання вперше у "Синiх етюдах", потiм у
збiрцi М. Хвильового "Злочин" (X.: ДВУ, 1926). Ввiйшло також у т. 1
тритомника i Вибраних творiв 1932 р., за яким пода мо у це видання.
Заувага М. Хвильового до оповiдання:
Див. вступне слово до "Кота в чоботях". Написано 1921 року.
Приймак _Примаков В. М. (1897-1937), радянський вiйськовий дiяч,
органiзатор i керiвник Червоного козацтва Укра©ни, бойовий побратим Ю. М.
Коцюбинського.
ЗАУЛОК._ Це оповiдання вийшло вперше окремим виданням у масовiй серi©
бiблiотеки "Гарт" 1923 р., потiм входило до збiрки оповiдань "Осiнь"
(1924) та до т. 1 Творiв. Пода мо за виданням 1929 р.
Раковський_ Християн_ Георгiйович_ (1873-1941) - голова Раднаркому
Укра©ни з 1919-го по 1924 рiк, згодом, внаслiдок незгоди з нацiональною
полiтикою Сталiна та участi у внутрiпартiйнiй боротьбi на боцi "лiво©"
опозицi©, впав у немилiсть,- спочатку призначений повноважним
представником СРСР у Францi© та Англi©, потiм по справi
"правотроцькiстського блоку" засуджений у березнi 1938 р. Во нною колегi ю
Верховного Суду СРСР на двадцять рокiв ув'язнення, проте розстрiляний 11
вересня 1941 р. в орловськiй в'язницi. Реабiлiтовано X. Г. Раковського у
1988 р. (див. листи В. Короленка А. Луначарському // Нов. мир.-1988.-N
10.-С. 218).
ЕЛЕГIЯ._ Надруковане оповiдання вперше у харкiвському альманасi
"Квартали" (1924.-N 1), незабаром у збiрцi "Осiнь" та в т. 1 тритомникiв.
Пода мо за останнiм виданням 1929 р.
ДОРОГА Й ЛАСТIВКА._ Друкувалося спочатку в збiрцi "Синi етюди", потiм у
т. 1 тритомникiв. Пода мо за другим виданням.
АРАБЕСКИ._ Оповiдання друкувалось тiльки у т. 1 Творiв М. Хвильового.
Пода мо за виданням 1929 р.
Сi рра_ Мартiнес_ (1881-1947) -iспанський поет, драматург, режисер
модернiстського театру. Зажив широко© популярностi у багатьох кра©нах
постановкою п' си "Пiсня про колиску" (1911).
Карейл_ (вiрнiше: Карлейль) Томас (1795-1881) - англiйський iсторик,
публiцист i фiлософ, апологет "культу геро©в", особливо у головнiй сво©й
працi "Геро©, шанування геро©в i геро©чне в iсторi©" (1841), яких уважав
рушiями iсторi©.
Кводлiбет_ (quod_ libert_ - лат.) -_ чого хочете.
Мандрагора_ - пасльонова багаторiчна рослина, застосову ться для
тамування болю. Коренi ©© нагадують iнодi людину, тому в давнину
мандрагорi приписували магiчну силу.
Кайора_ - невеликий плоскодонний човен. Чайма_ (застарiле) - вiтрило.
Квакери_ (англ._ quakers - тремтячi, самоназва "Товариство друзiв") -
члени християнсько© протестантсько© секти, засновано© у серединi XVII ст.
в Англi© пiд час революцi©. Заперечують зовнiшнi форми релiгiйностi,
сповiдують пацифiзм. Нинi органiзацi© квакерiв iснують у США, Англi©,
Схiднiй Африцi. У 1937 р. створена мiжнародна органiзацiя квакерiв.
Liberum_ arbitrium_ (лат.) -_ вiльний вибiр.
Капабланка_ Х_.Р_. (1888-1942), Ретi_ Р_. (1889-1929) - видатнi
шахiсти.
ПУДЕЛЬ._ Надруковане оповiдання вперше у журналi "Червоний шлях"
(1923.- N 2), згодом у збiрцi "Осiнь" та окремо з оповiданням "Лiлюлi"
(1926). Потiм у т. 1 тритомника i Вибраних творiв. Пода мо за виданням
1932 р., де М. Хвильовий вмiстив передмову: "Сiль оповiдання "Пудель" в
розмовi Сайгора з Тетяною. Ще точнiше: в "фiлософствуваннi" Тетяни про
людину. Це - вiдбиток чеховських настро©в дрiбнобуржуазно© iнтелiгенцi©
вiдбудовчого перiоду (оповiдання написано 1923 року). Мораль: романтично
намовленим "матерiалiстам" Сайгорам не рекоменду ться вести iнтимнi
розмови з Тетянами".
Лассаль_ Ф_. (1825-1864) - дiяч нiмецького робiтничого руху, фiлософ,
публiцист, засновник опортунiстично© течi© однi © з форм дрiбнобуржуазного
соцiалiзму, органiзатор i президент першо© робiтничо© партi© Нiмеччини
(1863-1875). Убитий на дуелi.
Рiжа_ - див. примiтку до оповiдання "Солонський Яр".
"ЛIЛЮЛI"._ Надруковане вперше у журналi "Червоний шлях" (1923.-NN 6-7),
потiм у збiрцi оповiдань М. Хвильового "Осiнь", виходило також окремо з
оповiданням "Пудель" 1926 р. Пода мо за т. 1 Творiв (1929).
"ЛIЛЮЛI"_ - драматична сатира Р. Роллана гостроантиво нного
спрямування, написана 1919 р. у стилi народного лубка, у першi
пореволюцiйнi роки набула значного поширення у нашiй кра©нi. Численнi
переробки на "новий лад", а то й вiдвертi пародi© у дусi
пролеткультiвських iнтерпретацiй, надихнули М. Хвильового на саркастичну
реакцiю щодо цих вульгаризацiй в оповiданнi "Лiлюлi". Вiдповiдно i поетика
твору насичена ремiнiсценцiями та алюзiями з рiзних творiв, персонажiв,
епох, стилiв для створення вiдповiдного грайливо-саркастичного тла
розповiдi. За браком мiсця намагатимемось пояснити головнiше, враховуючи,
що у грi М. Хвильового важливе не номiнативне значення в планi ерудицi©, а
жонглювання смислами слiв задля естетично© розкутостi та творчо© щедроти.
Визна мо, що цей твiр М. Хвильового найскладнiший для пояснення, докладне
його коментування потребувало б значно бiльше мiсця, нiж сам твiр. Це
оповiдання можна вважати гiдним традицi© комiчно© лiтератури (Рабле,
Стерн, Гоголь) i так звано© iнтелектуально© прози (Джойс, Бор-хес, Еко).
Хеопс-Хуфу_ - iронiчна гра слiв.
Савойя_ - iсторична область у французьких Альпах, савойяри_ - ©©
жителi.
Сiденхем Томас _(1624-1689) - англiйський лiкар, один з фундаторiв
клiнiчно© медицини, активно впроваджував i вдосконалював систему
практично© медицини.
Гаронна_ - рiка у Францi© та Iспанi©.
О_rdre de bataille_ (фр.) -_ план битви.
Артемiвцi_ -студенти Комунiстичного унiверситету iм. Артема, який
iснував у Харковi в першiй половинi 20-х рокiв для пiдвищення
загальноосвiтнiх i полiтичних знань комсомольського та партiйного активу.
Сведенборг Емануель_ (1688-1772) -шведський фiлософ-iдеалiст,
письменник, теософ-мiстик. Створив широковiдому теософську систему про
"потойбiчне життя" i поведiнку духiв. Мав значний вплив на теорi©
романтикiв, зокрема, його iде© позначились на творчостi Блейка, Кольрiджа,
Емерсона, Бальзака, Стрiндберга. Вчення Е. Сведенборга викликало значну
зацiкавленiсть росiйських релiгiйних фiлософiв XIX - поч. XX ст.
Сабурова Дача_ (ще Сабурка) - тогочаснi побутовi назви лiкарнi для
психiчно-хворих у Харковi.
Я(РОМАНТИКА)_. Вперше видрукувана в альманасi "Гарт" (X., 1924),
невдовзi у збiрцi оповiдань М. Хвильового "Осiнь" (1924), згодом у двох
виданнях т. 2 тритомника 1928-го i 1929 рокiв. Востанн цей твiр
друкувався у т. 1 Вибраних творiв, до якого письменник написав таку
загальну передмову. (З огляду на те, що ця "Передмова", по сутi, останн
звернення М. Хвильового до читача i нiби сво рiдний заповiт нащадкам, вона
становить також неабиякий iсторико-лiтературний iнтерес, тому й наводимо
©© повнiстю).
Передмова
На протязi кiлькох останнiх рокiв дехто iз наших не в мiру дбайливих
критикiв рiшуче й безапеляцiйно закреслю весь мiй попереднiй, мало не
чотирнадцятилiтнiй творчий шлях пролетарського письменника. Робиться це
дуже просто. Зна те, хто такий Хвильовий? Та це той, що з "Ваплiте",
основоположник хвильовизму й автор "Вальдшнепiв". Про iншi мо© твори анi
слова! Не iсну нi мо©х кiлькох томiв (©х, до речi, по книгарнях давно вже
нема), не iсну й висловлювань вiдповiдальних партiйцiв про мою творчiсть
як про творчiсть, в якiй чимало корисного для радянського читача.
Згаду ться лише колишня "гостра цiкавiсть" до мо © особи.
На "гостру цiкавiсть" я не претендую. Не претендую тому, що вона мене
нiколи не приваблювала, не претендую й тому, що не належу до тi ©
категорi© письменникiв, якi вмiють швидко й легко писати; а з великими
труднощами переборюю т. з. "опiр матерiалу".
Але нiяк я не можу не вимагати вiд наших не в мiру дбайливих критикiв,
щоб вони, сiдаючи писати статтi про мою перебудову, спершу брали на себе
труд хоч як-небудь зазирнути в мо© книжки. Не можна ж, шановне товариство,
робити з людини, що на протязi багатьох рокiв у силу свого розумiння i
здатностей боролася за пролетарське мистецтво,- не можна робити з цi ©
людини пролетарського початкiвця, який допiру повернувся з ваплiтiвсько©
емiграцi© й який, крiм "Вальдшнепiв" та хвильовизму, нiчого не ма за
душею. Ви кажете, що я колись був "рупором укра©нського фашизму"? Не
заперечую! Ви запевня те, що я поки що перебуваю в станi "ще недостатньо©
перебудови"? Теж вiрю, бо в такому ж приблизно станi чимало сучасних
пролетарських письменникiв. Але хiба тiльки це й можна сказати про мою
лiтературну роботу?
Проте коли для вас у нашiй радянськiй лiтературi не iсну авторитетiв,
то давайте звернiмось ще до буржуазно© критики.
Беру один iз кiлькох прикладiв. В 1931 роцi вийшла нiмецькою мовою
збiрка мо©х "Вибраних оповiдань". Як же вiдгукнулася буржуазна преса на цю
мою збiрку?
Рекомендую N 4 за 1932 рiк "Бюлетеню експресних iнформацiй для
книгарiв, .бiблiотек i друзiв книги" (бюлетень напрямку католицьких
партiй, видавець д-р Шлiсман, Iнсбрук). В цьому бюлетенi (даю переклад з
нiмецько© мови) буржуазна преса вiдгуку ться так:
"Десять оповiдань, з яких нi одне не схоже на друге. У вступному
оповiданнi "Мати" змальову ться жахлива доля русько© матерi, що жертву
собою заради старшого сина. Молодший син ©© хоче вбити свого старшого
брата, i вона прийма смертельний удар вiд цього молодшого сина, рятуючи
свого випещеного улюбленця. Пiсля фривольно© "Варино© бiографi©" iде
розкiшна сатира "Iван Iванович", на якiй сильно помiтний вплив великих
гумористiв Англi©. Iван Iванович - партiйний урядовець першо©
комунiстично© епохи, що з сво ю жiнкою й двома дiтьми користу ться з усiх
переваг комунiзму, але сам ще цiлком буржуа, втрача всяку рiвновагу,
коли вiн раптом чу про майбутню чистку партiйного осередку, отже, й мiсця
сво © служби. Далi нанизуються iншi картини комунiстичного життя -