Страница:
одвалювалась, i вiн почав тонуть. Вода пiдходила вже йому до пояса, до
плечей, до рота й полилася в рот.
Дашкович почав кричать крiзь сон. Його збудили, кров кинулась йому в
голову: його душило в грудях, душило коло серця. Вiн насилу одiйшов i
опам'ятавсь.
"Чудний i страшний сон! - думав Дашкович. - Це не сон, а мо© тривожнi
думи заворушились... Каламутне море залива Укра©ну, i вона завалю ться в
його... А я й сам незчувся, як тонув у тому морi i... втопив свою Ольгу й
усiх сво©х дiтей: одбив ©х од свого народу, не передав навiть ©м рiдно©
мови, не передав ©м симпатiй до рiдного краю, до народу. Я заблудивсь в
дорозi й сво©х дiтей завiв в якiсь нетрi та пущi..."
Од ляку й тривоги старий нервовий занидiлий Дашкович аж заслаб i мусив
пролежать кiлька день в Сегединцях, а потiм згодом, трохи подужчавши,
вернувсь додому в Ки©в.
1871 року
[1] К и © в с ь к а д у х о в н а а к а д е м i я. - Ма ться на увазi
Ки во-Могилянська академiя, перша вища школа i визначний
культурно-освiтнiй центр на Укра©нi. Створена в результатi об' днання
Ки©всько© братсько© школи з лаврською школою Петра Могили в 1632 p.;
осередок боротьби з нацiональним i соцiальним гнобленням укра©нського
народу польською шляхтою, а також iз примусовим насадженням на Укра©нi
католицизму та унiатства. В Ки©вськiй академi© навчалась молодь усiх
станiв, але переважно там учились дiти козацько© старшини, шляхтичiв,
духовенства, заможних мiщан.
[2] Л а в р а. - Ма ться на увазi Ки во-Печерська лавра, давнiй (з 1051
p.) руський монастир, з 1598 p. - лавра. Одним iз його засновникiв був
Антонiй Печорський. Ки во-Печерська лавра вiдiграла значну роль у розвитку
давньорусько© та укра©нсько© культури. З 1926 p. Ки во-Печерську лавру
оголошено державним заповiдником-музе м.
[3] Ц е р к в а с в я т о г о А н д р е я - йдеться про визначну
пам'ятку архiтектури Андрi©вську церкву в Ки вi. Збудував у 1747 - 1753
pp. архiтектор I. Ф. Мiчурiн у стилi барокко за проектом В. В. Растреллi.
[4] Д е с я т и н н а ц е р к в а - перша кам'яна церква Давньо© Русi в
Ки вi. Збудована у 989 - 996 pp., за часiв князювання Володимира
Святославича, руськими i вiзантiйськими майстрами. Зруйнована у 1240 p.
ордами хана Батня. У XVII - XIX ст. у Ки вi споруджувалися церкви пiд тi ю
ж назвою (не збереглися).
[5] П о д i л - один iз найдавнiших районiв Ки ва, розташований у
прибережнiй низовинi мiж гирлом р. Почайни i схилами гiр Староки©всько©,
Замково©, Хорiвицi i Щекавицi.
[6] В е л и к о р у с ь к и й с и н о д - Йдеться про найвищий орган
управлiння Руською православною церквою, який був створений 1721 р. Петром
I на змiну патрiаршеству i пiдпорядкований свiтськiй владi.
[7] Б р а т с ь к и й м о н а с т и р - йдеться про Ки во-Братський
монастир, заснований 1616 р. Мiстився мiж теперiшньою Червоною площею,
вулицею Г. Сковороди, Iллiнською та Волоською вулицями.
[8] К о н а ш е в и ч - С а г а й д а ч н и й - Сагайдачний Петро
Кононович (р. н. невiд. - 1622), гетьман укра©нського ре стрового
козацтва. Пiд командуванням Сагайдачного козаки здiйснили успiшнi походи
проти султансько© Туреччини i Кримського ханства, зокрема у 1607, 1608,
1614, 1615, 1616 i 1620 pp. Пiклувався про розвиток укра©нсько© культури,
вступив з усiм Запорiзьким Вiйськом до Ки©вського братства. Помер вiд
рани, яку дiстав у битвi пiд Хотином. Сво майно заповiв Ки©вському i
Львiвському братствам. Похований у Киево-Братському монастирi.
[9] М о г и л а П е т р о С и м е о н о в и ч (1596 - 1647) - церковний
i освiтнiй дiяч Укра©ни першо© половини XVII ст., письменник, митрополит
Ки©вський i Галицький (з 1632 р.). В 1631 р. вiдкрив у Ки вi лаврську
школу, сприяв письменникам, художникам, дбав про поширення
книгодрукування.
[10] Т у п т а л о Д а н и л о С а в и ч (Димитрiй Ростовський; 1651 -
1709) - укра©нський та росiйський письменник, церковний та культурний
дiяч. Пiдтримував реформи Петра I, вiдкривав школи. Його дiяльнiсть
сприяла розширенню росiйсько-укра©нських культурних вза мин.
[11] Л а п л а н д i я - iсторична територiя на Пiвночi Норвегi©,
Швецi©, Фiнляндi© i в захiднiй частинi Мурмансько© областi СРСР.
[12] К и с и л i в к а (Замкова гора, Флорiвська гора) - iсторична
мiсцевiсть в Подiльському районi Ки ва, розташована мiж Староки©вською
горою i Щекавицею, мiж урочищами Гончарi i Кожум'яки, з одного боку, i
власне Подолом - з другого. Кисилiвкою гору почали називати в серединi
XVII ст. (за iм'ям останнього польського во води А. Кисiля). У 1854 р.
Кисилiвка перейшла до Флорiвського монастиря, який спорудив тут церкву й
оточив чернечий цвинтар муром.
[13] "I л i а д а" - давньогрецька епiчна поема, видатна пам'ятка
свiтового епосу, автором яко© вважають Гомера.
[14] I р о д i а д а - внучка Iрода Великого, царя Iуде© (40 - 4 до н.
е.). З ©© iм'ям пов'язана iсторiя смертi Iоанна Хрестителя.
[15] Щ е к а в и ц я (Олегiвка) - iсторична мiсцевiсть у Подiльському
районi Ки ва, одна з трьох гiр, на яких, за лiтописом, оселилися
легендарнi засновники мiста - Кий, Щек i Хорив. Названа iм'ям Щека.
[16] Б р а т с ь к а в у л и ц я - вулиця в Подiльському районi Ки ва,
вiд вулицi Iгорiвсько© до вулицi Iллiнсько©. Назву одержала вiд Братського
монастиря, до якого вела.
[17] П а в л о I (1754 - 1801) - росiйський iмператор, син Петра III i
Катерини II. Встановив у кра©нi суворий полiцейський режим. В 1796 р.
закрiпачив селян Пiвденно© Укра©ни.
[18] К у т у з о в Михайло Iларiонович (1745 - 1813) - росiйський
полководець, генерал-фельдмаршал (з 1812 р.). Учасник росiйсько-турецьких
во н 1768 - 1774, 1787 - 1791, 1806 - 1812 pp., уславився пiд час
Вiтчизняно© вiйни 1812 р. проти наполеонiвсько© Францi©.
[19] М е ж и г i р с ь к и й м о н а с т и р (Межигiрський
Спасо-Преображенський монастир) - православний монастир поблизу Ки ва.
Заснований 988 р. Зруйнований 1240 р. ордами хана Батия. У XVI ст.
вiдбудований. На початку XX ст. дiяв як жiночий монастир. Пiд час забудови
Межигiр'я у 30-х роках будiвлi монастиря були розiбранi.
[20] ...п р о т и с а м о г о Л е в а... - Ма ться на увазi фонтан,
скульптурна композицiя "Самсон роздира пащу лева", збудований в 1748 -
1749 pp. архiтектором I. Григоровичем-Барським на Контрактовiй площi у
Ки вi (тепер Червона площа). З фонтаном пов'язано багато переказiв,
вважалося, наприклад, що той, хто вип' води вiд "лева", залишиться
назавжди в Ки вi. У 1981 р. до 1500-лiття Ки ва фонтан було вiдновлено в
первiсному виглядi (автор проекту В. П. Шевченко).
[21] Г р а м а т к а - поминальна книжечка aбo поминальний список.
[22] Ч а с о с л о в е ц ь (часослов) - у християнських церквах
богослужбова книга з текстами релiгiйних пiсень та молитов, призначених
для щоденних церковних вiдправ.
[23] "Ж и т i я с в я т и х" - релiгiйно-бiографiчна лiтература про
життя мученикiв, аскетiв, церковних i державних дiячiв, оголошених церквою
"святими".
[24] "П е ч е р с ь к и й п а т е р и к". - Йдеться про
"Ки во-Печерський патерик", складений у ХIII ст., важливе джерело з
iсторi© Ки©всько© Русi.
[25] С к о в о р о д а Григорiй Савич (1722 - 1794) - видатний
укра©нський просвiтитель-гуманiст, фiлософ i поет. Освiту здобув у
Ки во-Могилянськiй академi©. Останнi 25 рокiв життя мандрував по Укра©нi,
проповiдуючи сво© фiлософськi погляди серед народу.
[26] Ш а т о - частина колишнього Царського саду (нинi Першотравневий
парк; територiя стадiону "Динамо") у Ки вi. Тут у 1863 р. було вiдкрито
кафешантан Шато-де-Фльор, а в 1868 - 1878 pp. збудовано кафе з
танцювальним залом, галереями i балконом, в якому вiдбувалися спектаклi
росiйських та укра©нських театральних труп.
[27] Н а "в е р б у" - тобто на вербну недiлю, шосту недiлю великого
посту.
[28] К о н и с ь к и й Георгiй (1717 - 1795) - укра©нський письменник,
церковний i культурний дiяч. З 1751 p. - ректор Ки©всько© академi©. Йому
приписувалось авторство "Iсторi© Русiв".
[29] П р о к о п о в и ч Феофан (1681 - 1736) - укра©нський i
росiйський письменник, церковний дiяч. Закiнчивши Ки©вську академiю,
продовжував навчання в Польщi й Римi. Був професором риторики i пi©тики в
Ки©вськiй академi©. В 1716 р. за викликом Петра I ви©хав до Петербурга,
фактично став на чолi Русько© православно© церкви.
[30] Г i з е л ь Iнокентiй (бл. 1600 - 1683) - укра©нський церковний,
освiтнiй i громадський дiяч. З 1645 р. - професор i ректор
Ки во-Могилянсько© академi©, з 1656 р. - архiмандрит Ки во-Печерсько©
лаври.
[31] С м о т р и ц ь к и й Мелетiй Герасимович (бл. 1578 - 1633) -
укра©нський письменник-полемiст, фiлолог i церковний дiяч.
[32] М а з е п а Iван Степанович (1644 - 1709) - гетьман Лiвобережно©
Укра©ни, зрадник укра©нського народу.
[33] О л е к с а н д р i в с ь к а в у л и ц я - тепер вулицi Жданова
та Кiрова в Ки вi. Забудова вулицi почалася з середини XVIII ст.; в 1750 -
1755 pp. на нiй споруджено царський Марi©нський палац.
[34] К о л о с р о д о с ь к и й - одна з найвизначнiших пам'яток
стародавнiх культур, так званих "семи чудес свiту", статуя бога сонця
Гелiоса в Родосi (бронза, бл. 292 - 280 до н. е., скульптор Харос).
[35] Г е г е л ь Георг-Вiльгельм-Фрiдрiх (1770 - 1831) - великий
нiмецький фiлософ, об' ктивний iдеалiст, представник нiмецько© класично©
фiлософi©, поклав початок теоретичнiй розробцi принципiв дiалектичного
мислення, один iз фiлософських попередникiв марксизму в галузi дiалектики.
[36] К а н т I м м а н у © л (1724 - 1804) - видатний нiмецький
фiлософ, зачинатель класичного нiмецького iдеалiзму.
[37] Ш е л л i н г Фрiдрiх-Вiльгельм-Иозеф (1775 - 1854) - нiмецький
фiлософ, об' ктивний iдеалiст.
[38] П о ч а © в с ь к а л а в р а - православний монастир у Поча вi
Тернопiльсько© областi УРСР. Заснований у XVI ст. У 1713 р. його захопили
унiати. Пiсля того як царський уряд вiдiбрав монастир в унiатiв, 1833 р.,
його було перейменовано на Поча©вську лавру, що стала iдеологiчною
пiдпорою царизму на Волинi.
[39] Б о р и с i Г л i б (кiнець Х - початок XI ст.) - молодшi сини
ки©вського князя Володимира Святославича, вбитi в ходi боротьби за
великокнязiвську владу за наказом старшого брата Святополка Окаянного.
Православна церква оголосила Бориса i Глiба "святими-". У XVII ст. на ©х
честь на Подолi була збудована церква Бориса i Глiба, яка не збереглася.
[40] Ш е х е р е з а д а. - Йдеться про знаменитий арабський збiрник
казок "Тисяча i одна нiч", геро©ня якого Шехрезада протягом 1001 ночi
розповiда казки сво му чоловiковi перському царевi Шехрiяру i таким чином
вiддаля вiд себе смерть, що чекала на всiх його жiнок.
[41] С п i н о з а Бенедикт (1632 - 1677) - голландський фiлософ,
метафiзичний матерiалiст.
[42] Л о к к Джон (1632 - 1704) - англiйський фiлософ, iдеолог
англiйсько© буржуазно© революцi© XVII ст.
[43] "П i с н я н а д п i с н я м и" ("Пiсня пiсень") - збiрка давнiх
поетичних творiв лiричного характеру, включена до Бiблi©. Ця книга ма
суто свiтський характер, оспiву кохання Соломона i Суламiфi.
[44] К о н т р а к т о в и й я р м а р о к - ярмарок, на якому
укладалися контракти на оптовий продаж i купiвлю промислових виробiв,
сiльськогосподарських продуктiв, на продаж, купiвлю, оренду помiщицьких
ма ткiв тощо. Виник у XV - XVI ст. у Львовi. В 1797 р. переведений до
Ки ва, де вiдбувався протягом лютого щорiчно. В 1927 р. скасований.
[45] С о к р а т (470/469 - 339 до н. е.) - давньогрецький фiлософ.
[46] Ф а л е с (бл. 624 - 547 до н. е.) - давньогрецький фiлософ,
родоначальник античного матерiалiзму i дiалектики. Засновник мiлетсько©
школи.
[47] А т л а н т и д а (земля атлантiв) - за давньо гипетською
легендою, великий острiв у Середземному морi. Мiсце його знаходження i
причину зникнення не встановлено.
[48] П е т р i в к а - пiст перед Петровим днем, православним церковним
святом на честь апостолiв Петра i Павла (29 червня за ст. ст.).
[49] К о л i з е й - амфiтеатр у Римi, визначна пам'ятка давньоримсько©
архiтектури. Збудований у 75 - 80 pp. для бо©в гладiаторiв та iнших
видовищ.
[50] Д е к а р т Рене (1596 - 1650) - французький фiлософ, фiзик,
математик i фiзiолог.
[51] П а м'я т н и к к н я з я В л а д и м и р а. - Йдеться про
пам'ятник Володимиру Святославичу (р. н. невiд. - 1015), великому князю
ки©вському. Встановлений на Володимирськiй гiрцi в 1853 р. Автори -
скульптори В. I. Демут-Малиновський i П. М. Клодт, архiтектор О. К. Тон.
[52] П о ч а й н а - права притока Днiпра на територi© Ки ва в районi
Поштово© площi. Вiдома з часiв Ки©всько© Русi. У XIX ст., коли основну
течiю Днiпра спрямувати до правого берега, Днiпро "поглинув" Почайну.
Тепер басейн Почайни забудовано житловим масивом.
[53] "Т и с я ч а i о д н а н i ч" - пам'ятка середньовiчно© арабсько©
лiтератури, збiрка казок, тект ©© складався протягом IX - XV ст.
[54] Т у р к е с т а н - iсторично-географiчна область у Середнiй i
Центральнiй Азi©. Вперше назва "Туркестан" зустрiча ться в творах
арабських географiв Х ст. На територi© Захiдного Туркестану, при днаного
до Росiйсько© iмперi© в 1867 р., було утворено Туркестанське
генерал-губернаторство, з 1888 р. офiцiйна назва - Туркестанський край. З
1924 - 1925 pp. щодо колишнього Росiйського Туркестану почали вживати
термiн Середня Азiя.
[55] Р е н а н Ернест-Жозеф (1823 - 1892) - французький iсторик
релiгi©, фiлософ-iдеалiст.
[56] Б ю х н е р Фрiдрiх-Карл-Хрiстiан-Людвiг (1824 - 1899) - нiмецький
фiзiолог, популяризатор природничо-наукових знань, прихильник вульгарного
матерiалiзму i соцiального дарвiнiзму.
[57] Ф е й е р б а х Людвiг (1804 - 1872) - видатний нiмецький
фiлософ-матерiалiст, один з попередникiв марксизму.
[58] П р у д о н П' р-Жозеф (1809 - 1865) - французький
дрiбнобуржуазний соцiолог i публiцист, один з iдеологiв анархiзму.
[59] ...о д в е л и к о д н я д о с в. Д у х а... - тобто вiд великодня
до зелених свят (трiйцi).
[60] Л и с а г о р а - iсторична мiсцевiсть у Печерському районi мiста
Ки ва на пiвденний захiд вiд Видубичiв. Назва пов'язана iз старовинними
переказами про шабашi вiдьом i перевертнiв на цiй горi. Деякi дослiдники
ототожнюють ©© з лiтописною Хоревицею.
[61] М а с о н к а - послiдовниця масонства, релiгiйно-етичного руху,
що виник на початку XVIII ст. в Англi©, а згодом поширився у виглядi
та мних товариств в iнших кра©нах вропи. Цей рух; здебiльшого по днував
зовнiшнi вимоги "морального самовдосконалення" з пiдтримкою реакцiйних
суспiльних усто©в.
[62] П о к р о в а - церковне християнське свято (1 жовтня за ст. ст.).
[63] С п а с - церковне християнське свято (6 серпня за ст. ст.).
[64] Л и п к и - iсторична мiсцевiсть у Печорському райдогi Ки ва мiж
Хрещатиком i площею Геро©в Арсеналу. Назва виникла на початку XVIII ст. в
зв'язку з насадженням тут липового гаю. З цього часу тут почав складатися
осередок вищо© адмiнiстрацi© Ки ва.
[65] Л е т а - у грецькiй мiфологи пiдземна рiчка забуттю, яка нiбито
вiдокремлювала потойбiчний свiт вiд земного. Коли душi померлих по дорозi
в Аiд перепливали на човнi Харона через Лету i випивали з не© ковток води,
то забували про все минуле. Вираз "Канути в Лету" означа - бути забутим,
зникнути без слiду.
[66] Д а н т е Алiгi рi (1265 - 1321) - великий iталiйський
поет-гуманiст, автор "Божественно© комедi©".
[67] О б о ж е м i й м и л и й!.. я к в е с е л о ж и т ь ! - цитата iз
твору Т. Г. Шевченка "Галайда".
[68] Д а р в i н Чарлз-Роберт (1809 - 1882) - великий англiйський
рододослiдник, основоположник еволюцiйного вчення про походження видiв
тварин i рослин шляхом природного добору.
[69] С п е н с е р Герберт (1820 - 1903) - англiйський фiлософ-iдеалiст
i соцiолог, один з основоположникiв позитивiзму.
[70] Ф л о р i в с ь к и й м о н а с т и р - монастир у Ки вi, вiдомий
з XY ст. У 1710 p. його об' днано з Вознесенським монастирем, переденим з
Печерська в зв'язку iз спорудженням Старо© Печорсько© фортецi.
[71] I р и х о н с ь к а т р у б а ("i рихонська сурма") - вираз,
який вжива ться у значеннi оглушливий звук, гучний голос. Походить вiд
бiблiйного мiфа про падiння стiн мiста Iерихона в Палестинi вiд звуку сурм
iзра©льських во©нiв.
[72] А с к о л ь д о в а м о г и л а - частина паркового комплексу на
правому березi Днiпра в Ки вi. За лiтописом, на цьому мiсцi 882 р. князь
Олег убив ки©вських князiв Аскольда i Дiра (першого з них нiбито поховано
на мiсцi загибелi).
[73] В а в i л о н - стародавн мiсто в Месопотамi©, столиця Вавiлонi©
в XIX - V ст. до н. е. Його iм'я стало синонiмом безладдя, хаocу,
розпусти.
[74] ...с в я т а п ' я т н и ц я н а П а р а с к и - християнське
свято на честь великомученицi Параскеви (28 жовтня за ст. ст.).
[75] Л а с с а л ь Фердiнанд (1825 - 1884) - нiмецький дрiбнобуржуазний
соцiалiст, родоначальник лассальянства - однi © з опортунiстичних течiй у
робiтничому русi.
[76] Ш п i л ь г а г е н Фрiдрiх (1829 - 1911) - нiмецький письменник.
[77] Д i к к е н с Чарлз (1812 - 1870) - великий англiйський
письменник-реалiст.
[78] Б у д д а - засновник буддизму. Сучасна наука вiдносить життя
Будди до 563 - 483 pp. до н. е.
[79] М а к о в i й - церковне свято мученикiв Маккаве©в, вiдзнача ться
14 серпня.
[80] К о с т о м а р о в Микола Iванович (1817 - 1885) - укра©нський i
росiйський буржуазно-лiберальний iсторик, письменник, етнограф.
[81] К у л i ш Пантелеймон Олександрович (1819 - 1897) - yкра©нський
буржуазний письменник, критик, iсторик, етнограф.
[82] В о л ь т е р (справжн прiзвище та iм'я - Аруе Франсуа-Марi; 1694
- 1778) - великий французький письменник i фiлософ-npосвiтитель, борець
проти феодалiзму, католицько© церкви
[83] Д i д р о Денi (1713 - 1784) - видатний французький
фiлософ-матерiалiст, письменник, iдеолог революцiйно© французько©
буржуазi© XVIII ст.
[84] Р у с с о Жан-Жак (1712 - 1778) - видатний французький
просвiтитель i фiлософ, педагог, письменник.
[85] Б а н т и ш - К а м е н с ь к и й Дмитро Миколайович (1737 - 1814)
- укра©нський i росiйський дворянський iсторик й археограф.
[86] М а р к е в и ч Микола Андрiйович (1804 - 1860) - укра©нський
дворянський iсторик, письменник, етнограф.
[87] Н е д i л ь н i ш к о л и - в дореволюцiйнiй Росi© i зарубiжних
кра©нах безплатнi школи для навчання дорослих або дiтей, органiзованi
передовою iнтелiгенцi ю, що функцiонували лише в недiлю. В Росi© i на
Укра©нi з'явились у другiй половинi XIX ст.
[88] Ж и т н i й б а з а р - один з економiчних осередкiв Ки ва. Бере
початок вiд часiв Ки©всько© Русi. Мiстився на Подолi, на виходi з
Кожум'як. У 1980 р. на мiсцi колишнього Житнього базару збудовано
Подiльський критий ринок.
[89] "С в а т а н н я н а Г о н ч а р i в ц i" - комедiя вiдомого
укра©нського письменника Г. Ф. Квiтки-Основ'яненка.
[90] ...п е р е д с а м и м п о л ь с ь к и м п о в с т а н н я м ... -
йдеться про польське визвольне повстання 1863 - 1864 pp. в Королiвствi
Польському проти соцiального та нацiонального гнiту царизму.
[91] "Д е к а м е р о н" - збiрка новел (1350 - 1353), найвизначнiший
твiр видатного iталiйського письменника Джовано Боккаччо (1313 - 1375), в
якому викрива ться лицемiрство священикiв, середньовiчний аскетизм.
[92] П л а т о н (427 - 347 до н. е.) - давньогрецький фiлософ,
об' ктивний iдеалiст.
[93] Н е с т о р (р. н. невiд. - 1113) - видатний давньоруський
письменник i лiтописець.
[94] "О с н о в а" - перший укра©нський суспiльно-полiтичний i
лiтературно-мистецький журнал. Виходив у 1861 - 1862 pp. щомiсяця в
Петербурзi.
[95] Г a л i л e й Галiлео (1564 - 1642) - великий iталiйський фiзик,
механiк i астроном, один iз засновникiв точного природознавства. Працi
його були значним вкладом у звiльнення природознавства вiд схоластики й
богослов'я i в дальший розвиток матерiалiзму.
[96] К о н ф у ц i й - латинiзоване iм'я давньокитайського
фiлософа-iдеалiста Кун Фу-цзи (бл. 551 - 479 до н. е.).
[97] Л а о - Д з и - Лао-Цзи Лi Ер (VI - V ст. до н. е.) -
давньокитайський мислитель.
плечей, до рота й полилася в рот.
Дашкович почав кричать крiзь сон. Його збудили, кров кинулась йому в
голову: його душило в грудях, душило коло серця. Вiн насилу одiйшов i
опам'ятавсь.
"Чудний i страшний сон! - думав Дашкович. - Це не сон, а мо© тривожнi
думи заворушились... Каламутне море залива Укра©ну, i вона завалю ться в
його... А я й сам незчувся, як тонув у тому морi i... втопив свою Ольгу й
усiх сво©х дiтей: одбив ©х од свого народу, не передав навiть ©м рiдно©
мови, не передав ©м симпатiй до рiдного краю, до народу. Я заблудивсь в
дорозi й сво©х дiтей завiв в якiсь нетрi та пущi..."
Од ляку й тривоги старий нервовий занидiлий Дашкович аж заслаб i мусив
пролежать кiлька день в Сегединцях, а потiм згодом, трохи подужчавши,
вернувсь додому в Ки©в.
1871 року
[1] К и © в с ь к а д у х о в н а а к а д е м i я. - Ма ться на увазi
Ки во-Могилянська академiя, перша вища школа i визначний
культурно-освiтнiй центр на Укра©нi. Створена в результатi об' днання
Ки©всько© братсько© школи з лаврською школою Петра Могили в 1632 p.;
осередок боротьби з нацiональним i соцiальним гнобленням укра©нського
народу польською шляхтою, а також iз примусовим насадженням на Укра©нi
католицизму та унiатства. В Ки©вськiй академi© навчалась молодь усiх
станiв, але переважно там учились дiти козацько© старшини, шляхтичiв,
духовенства, заможних мiщан.
[2] Л а в р а. - Ма ться на увазi Ки во-Печерська лавра, давнiй (з 1051
p.) руський монастир, з 1598 p. - лавра. Одним iз його засновникiв був
Антонiй Печорський. Ки во-Печерська лавра вiдiграла значну роль у розвитку
давньорусько© та укра©нсько© культури. З 1926 p. Ки во-Печерську лавру
оголошено державним заповiдником-музе м.
[3] Ц е р к в а с в я т о г о А н д р е я - йдеться про визначну
пам'ятку архiтектури Андрi©вську церкву в Ки вi. Збудував у 1747 - 1753
pp. архiтектор I. Ф. Мiчурiн у стилi барокко за проектом В. В. Растреллi.
[4] Д е с я т и н н а ц е р к в а - перша кам'яна церква Давньо© Русi в
Ки вi. Збудована у 989 - 996 pp., за часiв князювання Володимира
Святославича, руськими i вiзантiйськими майстрами. Зруйнована у 1240 p.
ордами хана Батня. У XVII - XIX ст. у Ки вi споруджувалися церкви пiд тi ю
ж назвою (не збереглися).
[5] П о д i л - один iз найдавнiших районiв Ки ва, розташований у
прибережнiй низовинi мiж гирлом р. Почайни i схилами гiр Староки©всько©,
Замково©, Хорiвицi i Щекавицi.
[6] В е л и к о р у с ь к и й с и н о д - Йдеться про найвищий орган
управлiння Руською православною церквою, який був створений 1721 р. Петром
I на змiну патрiаршеству i пiдпорядкований свiтськiй владi.
[7] Б р а т с ь к и й м о н а с т и р - йдеться про Ки во-Братський
монастир, заснований 1616 р. Мiстився мiж теперiшньою Червоною площею,
вулицею Г. Сковороди, Iллiнською та Волоською вулицями.
[8] К о н а ш е в и ч - С а г а й д а ч н и й - Сагайдачний Петро
Кононович (р. н. невiд. - 1622), гетьман укра©нського ре стрового
козацтва. Пiд командуванням Сагайдачного козаки здiйснили успiшнi походи
проти султансько© Туреччини i Кримського ханства, зокрема у 1607, 1608,
1614, 1615, 1616 i 1620 pp. Пiклувався про розвиток укра©нсько© культури,
вступив з усiм Запорiзьким Вiйськом до Ки©вського братства. Помер вiд
рани, яку дiстав у битвi пiд Хотином. Сво майно заповiв Ки©вському i
Львiвському братствам. Похований у Киево-Братському монастирi.
[9] М о г и л а П е т р о С и м е о н о в и ч (1596 - 1647) - церковний
i освiтнiй дiяч Укра©ни першо© половини XVII ст., письменник, митрополит
Ки©вський i Галицький (з 1632 р.). В 1631 р. вiдкрив у Ки вi лаврську
школу, сприяв письменникам, художникам, дбав про поширення
книгодрукування.
[10] Т у п т а л о Д а н и л о С а в и ч (Димитрiй Ростовський; 1651 -
1709) - укра©нський та росiйський письменник, церковний та культурний
дiяч. Пiдтримував реформи Петра I, вiдкривав школи. Його дiяльнiсть
сприяла розширенню росiйсько-укра©нських культурних вза мин.
[11] Л а п л а н д i я - iсторична територiя на Пiвночi Норвегi©,
Швецi©, Фiнляндi© i в захiднiй частинi Мурмансько© областi СРСР.
[12] К и с и л i в к а (Замкова гора, Флорiвська гора) - iсторична
мiсцевiсть в Подiльському районi Ки ва, розташована мiж Староки©вською
горою i Щекавицею, мiж урочищами Гончарi i Кожум'яки, з одного боку, i
власне Подолом - з другого. Кисилiвкою гору почали називати в серединi
XVII ст. (за iм'ям останнього польського во води А. Кисiля). У 1854 р.
Кисилiвка перейшла до Флорiвського монастиря, який спорудив тут церкву й
оточив чернечий цвинтар муром.
[13] "I л i а д а" - давньогрецька епiчна поема, видатна пам'ятка
свiтового епосу, автором яко© вважають Гомера.
[14] I р о д i а д а - внучка Iрода Великого, царя Iуде© (40 - 4 до н.
е.). З ©© iм'ям пов'язана iсторiя смертi Iоанна Хрестителя.
[15] Щ е к а в и ц я (Олегiвка) - iсторична мiсцевiсть у Подiльському
районi Ки ва, одна з трьох гiр, на яких, за лiтописом, оселилися
легендарнi засновники мiста - Кий, Щек i Хорив. Названа iм'ям Щека.
[16] Б р а т с ь к а в у л и ц я - вулиця в Подiльському районi Ки ва,
вiд вулицi Iгорiвсько© до вулицi Iллiнсько©. Назву одержала вiд Братського
монастиря, до якого вела.
[17] П а в л о I (1754 - 1801) - росiйський iмператор, син Петра III i
Катерини II. Встановив у кра©нi суворий полiцейський режим. В 1796 р.
закрiпачив селян Пiвденно© Укра©ни.
[18] К у т у з о в Михайло Iларiонович (1745 - 1813) - росiйський
полководець, генерал-фельдмаршал (з 1812 р.). Учасник росiйсько-турецьких
во н 1768 - 1774, 1787 - 1791, 1806 - 1812 pp., уславився пiд час
Вiтчизняно© вiйни 1812 р. проти наполеонiвсько© Францi©.
[19] М е ж и г i р с ь к и й м о н а с т и р (Межигiрський
Спасо-Преображенський монастир) - православний монастир поблизу Ки ва.
Заснований 988 р. Зруйнований 1240 р. ордами хана Батия. У XVI ст.
вiдбудований. На початку XX ст. дiяв як жiночий монастир. Пiд час забудови
Межигiр'я у 30-х роках будiвлi монастиря були розiбранi.
[20] ...п р о т и с а м о г о Л е в а... - Ма ться на увазi фонтан,
скульптурна композицiя "Самсон роздира пащу лева", збудований в 1748 -
1749 pp. архiтектором I. Григоровичем-Барським на Контрактовiй площi у
Ки вi (тепер Червона площа). З фонтаном пов'язано багато переказiв,
вважалося, наприклад, що той, хто вип' води вiд "лева", залишиться
назавжди в Ки вi. У 1981 р. до 1500-лiття Ки ва фонтан було вiдновлено в
первiсному виглядi (автор проекту В. П. Шевченко).
[21] Г р а м а т к а - поминальна книжечка aбo поминальний список.
[22] Ч а с о с л о в е ц ь (часослов) - у християнських церквах
богослужбова книга з текстами релiгiйних пiсень та молитов, призначених
для щоденних церковних вiдправ.
[23] "Ж и т i я с в я т и х" - релiгiйно-бiографiчна лiтература про
життя мученикiв, аскетiв, церковних i державних дiячiв, оголошених церквою
"святими".
[24] "П е ч е р с ь к и й п а т е р и к". - Йдеться про
"Ки во-Печерський патерик", складений у ХIII ст., важливе джерело з
iсторi© Ки©всько© Русi.
[25] С к о в о р о д а Григорiй Савич (1722 - 1794) - видатний
укра©нський просвiтитель-гуманiст, фiлософ i поет. Освiту здобув у
Ки во-Могилянськiй академi©. Останнi 25 рокiв життя мандрував по Укра©нi,
проповiдуючи сво© фiлософськi погляди серед народу.
[26] Ш а т о - частина колишнього Царського саду (нинi Першотравневий
парк; територiя стадiону "Динамо") у Ки вi. Тут у 1863 р. було вiдкрито
кафешантан Шато-де-Фльор, а в 1868 - 1878 pp. збудовано кафе з
танцювальним залом, галереями i балконом, в якому вiдбувалися спектаклi
росiйських та укра©нських театральних труп.
[27] Н а "в е р б у" - тобто на вербну недiлю, шосту недiлю великого
посту.
[28] К о н и с ь к и й Георгiй (1717 - 1795) - укра©нський письменник,
церковний i культурний дiяч. З 1751 p. - ректор Ки©всько© академi©. Йому
приписувалось авторство "Iсторi© Русiв".
[29] П р о к о п о в и ч Феофан (1681 - 1736) - укра©нський i
росiйський письменник, церковний дiяч. Закiнчивши Ки©вську академiю,
продовжував навчання в Польщi й Римi. Був професором риторики i пi©тики в
Ки©вськiй академi©. В 1716 р. за викликом Петра I ви©хав до Петербурга,
фактично став на чолi Русько© православно© церкви.
[30] Г i з е л ь Iнокентiй (бл. 1600 - 1683) - укра©нський церковний,
освiтнiй i громадський дiяч. З 1645 р. - професор i ректор
Ки во-Могилянсько© академi©, з 1656 р. - архiмандрит Ки во-Печерсько©
лаври.
[31] С м о т р и ц ь к и й Мелетiй Герасимович (бл. 1578 - 1633) -
укра©нський письменник-полемiст, фiлолог i церковний дiяч.
[32] М а з е п а Iван Степанович (1644 - 1709) - гетьман Лiвобережно©
Укра©ни, зрадник укра©нського народу.
[33] О л е к с а н д р i в с ь к а в у л и ц я - тепер вулицi Жданова
та Кiрова в Ки вi. Забудова вулицi почалася з середини XVIII ст.; в 1750 -
1755 pp. на нiй споруджено царський Марi©нський палац.
[34] К о л о с р о д о с ь к и й - одна з найвизначнiших пам'яток
стародавнiх культур, так званих "семи чудес свiту", статуя бога сонця
Гелiоса в Родосi (бронза, бл. 292 - 280 до н. е., скульптор Харос).
[35] Г е г е л ь Георг-Вiльгельм-Фрiдрiх (1770 - 1831) - великий
нiмецький фiлософ, об' ктивний iдеалiст, представник нiмецько© класично©
фiлософi©, поклав початок теоретичнiй розробцi принципiв дiалектичного
мислення, один iз фiлософських попередникiв марксизму в галузi дiалектики.
[36] К а н т I м м а н у © л (1724 - 1804) - видатний нiмецький
фiлософ, зачинатель класичного нiмецького iдеалiзму.
[37] Ш е л л i н г Фрiдрiх-Вiльгельм-Иозеф (1775 - 1854) - нiмецький
фiлософ, об' ктивний iдеалiст.
[38] П о ч а © в с ь к а л а в р а - православний монастир у Поча вi
Тернопiльсько© областi УРСР. Заснований у XVI ст. У 1713 р. його захопили
унiати. Пiсля того як царський уряд вiдiбрав монастир в унiатiв, 1833 р.,
його було перейменовано на Поча©вську лавру, що стала iдеологiчною
пiдпорою царизму на Волинi.
[39] Б о р и с i Г л i б (кiнець Х - початок XI ст.) - молодшi сини
ки©вського князя Володимира Святославича, вбитi в ходi боротьби за
великокнязiвську владу за наказом старшого брата Святополка Окаянного.
Православна церква оголосила Бориса i Глiба "святими-". У XVII ст. на ©х
честь на Подолi була збудована церква Бориса i Глiба, яка не збереглася.
[40] Ш е х е р е з а д а. - Йдеться про знаменитий арабський збiрник
казок "Тисяча i одна нiч", геро©ня якого Шехрезада протягом 1001 ночi
розповiда казки сво му чоловiковi перському царевi Шехрiяру i таким чином
вiддаля вiд себе смерть, що чекала на всiх його жiнок.
[41] С п i н о з а Бенедикт (1632 - 1677) - голландський фiлософ,
метафiзичний матерiалiст.
[42] Л о к к Джон (1632 - 1704) - англiйський фiлософ, iдеолог
англiйсько© буржуазно© революцi© XVII ст.
[43] "П i с н я н а д п i с н я м и" ("Пiсня пiсень") - збiрка давнiх
поетичних творiв лiричного характеру, включена до Бiблi©. Ця книга ма
суто свiтський характер, оспiву кохання Соломона i Суламiфi.
[44] К о н т р а к т о в и й я р м а р о к - ярмарок, на якому
укладалися контракти на оптовий продаж i купiвлю промислових виробiв,
сiльськогосподарських продуктiв, на продаж, купiвлю, оренду помiщицьких
ма ткiв тощо. Виник у XV - XVI ст. у Львовi. В 1797 р. переведений до
Ки ва, де вiдбувався протягом лютого щорiчно. В 1927 р. скасований.
[45] С о к р а т (470/469 - 339 до н. е.) - давньогрецький фiлософ.
[46] Ф а л е с (бл. 624 - 547 до н. е.) - давньогрецький фiлософ,
родоначальник античного матерiалiзму i дiалектики. Засновник мiлетсько©
школи.
[47] А т л а н т и д а (земля атлантiв) - за давньо гипетською
легендою, великий острiв у Середземному морi. Мiсце його знаходження i
причину зникнення не встановлено.
[48] П е т р i в к а - пiст перед Петровим днем, православним церковним
святом на честь апостолiв Петра i Павла (29 червня за ст. ст.).
[49] К о л i з е й - амфiтеатр у Римi, визначна пам'ятка давньоримсько©
архiтектури. Збудований у 75 - 80 pp. для бо©в гладiаторiв та iнших
видовищ.
[50] Д е к а р т Рене (1596 - 1650) - французький фiлософ, фiзик,
математик i фiзiолог.
[51] П а м'я т н и к к н я з я В л а д и м и р а. - Йдеться про
пам'ятник Володимиру Святославичу (р. н. невiд. - 1015), великому князю
ки©вському. Встановлений на Володимирськiй гiрцi в 1853 р. Автори -
скульптори В. I. Демут-Малиновський i П. М. Клодт, архiтектор О. К. Тон.
[52] П о ч а й н а - права притока Днiпра на територi© Ки ва в районi
Поштово© площi. Вiдома з часiв Ки©всько© Русi. У XIX ст., коли основну
течiю Днiпра спрямувати до правого берега, Днiпро "поглинув" Почайну.
Тепер басейн Почайни забудовано житловим масивом.
[53] "Т и с я ч а i о д н а н i ч" - пам'ятка середньовiчно© арабсько©
лiтератури, збiрка казок, тект ©© складався протягом IX - XV ст.
[54] Т у р к е с т а н - iсторично-географiчна область у Середнiй i
Центральнiй Азi©. Вперше назва "Туркестан" зустрiча ться в творах
арабських географiв Х ст. На територi© Захiдного Туркестану, при днаного
до Росiйсько© iмперi© в 1867 р., було утворено Туркестанське
генерал-губернаторство, з 1888 р. офiцiйна назва - Туркестанський край. З
1924 - 1925 pp. щодо колишнього Росiйського Туркестану почали вживати
термiн Середня Азiя.
[55] Р е н а н Ернест-Жозеф (1823 - 1892) - французький iсторик
релiгi©, фiлософ-iдеалiст.
[56] Б ю х н е р Фрiдрiх-Карл-Хрiстiан-Людвiг (1824 - 1899) - нiмецький
фiзiолог, популяризатор природничо-наукових знань, прихильник вульгарного
матерiалiзму i соцiального дарвiнiзму.
[57] Ф е й е р б а х Людвiг (1804 - 1872) - видатний нiмецький
фiлософ-матерiалiст, один з попередникiв марксизму.
[58] П р у д о н П' р-Жозеф (1809 - 1865) - французький
дрiбнобуржуазний соцiолог i публiцист, один з iдеологiв анархiзму.
[59] ...о д в е л и к о д н я д о с в. Д у х а... - тобто вiд великодня
до зелених свят (трiйцi).
[60] Л и с а г о р а - iсторична мiсцевiсть у Печерському районi мiста
Ки ва на пiвденний захiд вiд Видубичiв. Назва пов'язана iз старовинними
переказами про шабашi вiдьом i перевертнiв на цiй горi. Деякi дослiдники
ототожнюють ©© з лiтописною Хоревицею.
[61] М а с о н к а - послiдовниця масонства, релiгiйно-етичного руху,
що виник на початку XVIII ст. в Англi©, а згодом поширився у виглядi
та мних товариств в iнших кра©нах вропи. Цей рух; здебiльшого по днував
зовнiшнi вимоги "морального самовдосконалення" з пiдтримкою реакцiйних
суспiльних усто©в.
[62] П о к р о в а - церковне християнське свято (1 жовтня за ст. ст.).
[63] С п а с - церковне християнське свято (6 серпня за ст. ст.).
[64] Л и п к и - iсторична мiсцевiсть у Печорському райдогi Ки ва мiж
Хрещатиком i площею Геро©в Арсеналу. Назва виникла на початку XVIII ст. в
зв'язку з насадженням тут липового гаю. З цього часу тут почав складатися
осередок вищо© адмiнiстрацi© Ки ва.
[65] Л е т а - у грецькiй мiфологи пiдземна рiчка забуттю, яка нiбито
вiдокремлювала потойбiчний свiт вiд земного. Коли душi померлих по дорозi
в Аiд перепливали на човнi Харона через Лету i випивали з не© ковток води,
то забували про все минуле. Вираз "Канути в Лету" означа - бути забутим,
зникнути без слiду.
[66] Д а н т е Алiгi рi (1265 - 1321) - великий iталiйський
поет-гуманiст, автор "Божественно© комедi©".
[67] О б о ж е м i й м и л и й!.. я к в е с е л о ж и т ь ! - цитата iз
твору Т. Г. Шевченка "Галайда".
[68] Д а р в i н Чарлз-Роберт (1809 - 1882) - великий англiйський
рододослiдник, основоположник еволюцiйного вчення про походження видiв
тварин i рослин шляхом природного добору.
[69] С п е н с е р Герберт (1820 - 1903) - англiйський фiлософ-iдеалiст
i соцiолог, один з основоположникiв позитивiзму.
[70] Ф л о р i в с ь к и й м о н а с т и р - монастир у Ки вi, вiдомий
з XY ст. У 1710 p. його об' днано з Вознесенським монастирем, переденим з
Печерська в зв'язку iз спорудженням Старо© Печорсько© фортецi.
[71] I р и х о н с ь к а т р у б а ("i рихонська сурма") - вираз,
який вжива ться у значеннi оглушливий звук, гучний голос. Походить вiд
бiблiйного мiфа про падiння стiн мiста Iерихона в Палестинi вiд звуку сурм
iзра©льських во©нiв.
[72] А с к о л ь д о в а м о г и л а - частина паркового комплексу на
правому березi Днiпра в Ки вi. За лiтописом, на цьому мiсцi 882 р. князь
Олег убив ки©вських князiв Аскольда i Дiра (першого з них нiбито поховано
на мiсцi загибелi).
[73] В а в i л о н - стародавн мiсто в Месопотамi©, столиця Вавiлонi©
в XIX - V ст. до н. е. Його iм'я стало синонiмом безладдя, хаocу,
розпусти.
[74] ...с в я т а п ' я т н и ц я н а П а р а с к и - християнське
свято на честь великомученицi Параскеви (28 жовтня за ст. ст.).
[75] Л а с с а л ь Фердiнанд (1825 - 1884) - нiмецький дрiбнобуржуазний
соцiалiст, родоначальник лассальянства - однi © з опортунiстичних течiй у
робiтничому русi.
[76] Ш п i л ь г а г е н Фрiдрiх (1829 - 1911) - нiмецький письменник.
[77] Д i к к е н с Чарлз (1812 - 1870) - великий англiйський
письменник-реалiст.
[78] Б у д д а - засновник буддизму. Сучасна наука вiдносить життя
Будди до 563 - 483 pp. до н. е.
[79] М а к о в i й - церковне свято мученикiв Маккаве©в, вiдзнача ться
14 серпня.
[80] К о с т о м а р о в Микола Iванович (1817 - 1885) - укра©нський i
росiйський буржуазно-лiберальний iсторик, письменник, етнограф.
[81] К у л i ш Пантелеймон Олександрович (1819 - 1897) - yкра©нський
буржуазний письменник, критик, iсторик, етнограф.
[82] В о л ь т е р (справжн прiзвище та iм'я - Аруе Франсуа-Марi; 1694
- 1778) - великий французький письменник i фiлософ-npосвiтитель, борець
проти феодалiзму, католицько© церкви
[83] Д i д р о Денi (1713 - 1784) - видатний французький
фiлософ-матерiалiст, письменник, iдеолог революцiйно© французько©
буржуазi© XVIII ст.
[84] Р у с с о Жан-Жак (1712 - 1778) - видатний французький
просвiтитель i фiлософ, педагог, письменник.
[85] Б а н т и ш - К а м е н с ь к и й Дмитро Миколайович (1737 - 1814)
- укра©нський i росiйський дворянський iсторик й археограф.
[86] М а р к е в и ч Микола Андрiйович (1804 - 1860) - укра©нський
дворянський iсторик, письменник, етнограф.
[87] Н е д i л ь н i ш к о л и - в дореволюцiйнiй Росi© i зарубiжних
кра©нах безплатнi школи для навчання дорослих або дiтей, органiзованi
передовою iнтелiгенцi ю, що функцiонували лише в недiлю. В Росi© i на
Укра©нi з'явились у другiй половинi XIX ст.
[88] Ж и т н i й б а з а р - один з економiчних осередкiв Ки ва. Бере
початок вiд часiв Ки©всько© Русi. Мiстився на Подолi, на виходi з
Кожум'як. У 1980 р. на мiсцi колишнього Житнього базару збудовано
Подiльський критий ринок.
[89] "С в а т а н н я н а Г о н ч а р i в ц i" - комедiя вiдомого
укра©нського письменника Г. Ф. Квiтки-Основ'яненка.
[90] ...п е р е д с а м и м п о л ь с ь к и м п о в с т а н н я м ... -
йдеться про польське визвольне повстання 1863 - 1864 pp. в Королiвствi
Польському проти соцiального та нацiонального гнiту царизму.
[91] "Д е к а м е р о н" - збiрка новел (1350 - 1353), найвизначнiший
твiр видатного iталiйського письменника Джовано Боккаччо (1313 - 1375), в
якому викрива ться лицемiрство священикiв, середньовiчний аскетизм.
[92] П л а т о н (427 - 347 до н. е.) - давньогрецький фiлософ,
об' ктивний iдеалiст.
[93] Н е с т о р (р. н. невiд. - 1113) - видатний давньоруський
письменник i лiтописець.
[94] "О с н о в а" - перший укра©нський суспiльно-полiтичний i
лiтературно-мистецький журнал. Виходив у 1861 - 1862 pp. щомiсяця в
Петербурзi.
[95] Г a л i л e й Галiлео (1564 - 1642) - великий iталiйський фiзик,
механiк i астроном, один iз засновникiв точного природознавства. Працi
його були значним вкладом у звiльнення природознавства вiд схоластики й
богослов'я i в дальший розвиток матерiалiзму.
[96] К о н ф у ц i й - латинiзоване iм'я давньокитайського
фiлософа-iдеалiста Кун Фу-цзи (бл. 551 - 479 до н. е.).
[97] Л а о - Д з и - Лао-Цзи Лi Ер (VI - V ст. до н. е.) -
давньокитайський мислитель.