Страница:
"Передайте моей жене..." В лютому 1926 року поет пише лiричну баладу
"Перстень", яку друку тодi ж у журналi "Червоний шлях". У тому ж роцi вiн
розпочав i роботу над споминами "З минулого", надрукованими в десятому
номерi "Червоного шляху", що увiйшли згодом до роману "Третя Рота" iз
незначними скороченнями.
Трагiчнi епiзоди з перiоду громадянсько© вiйни на Укра©нi не давали
поетовi спокою навiть у пiсляво нний час. 25 червня 1948 р. В. Сосюра пише
вiрш про моторошну сцену розстрiлу петлюрiвцями махновцiв, яку йому
довелося свого часу спостерiгати i описати в "Третiй Ротi":
Я пам'ятаю дзвiн церковний
бiля огради, край села,
команди крик i жах безмовний,
де кров розстрiляних текла.
Я одного забуть не смiю,
як умирав вiн в ту зиму...
Йому штиком пробили шию,
i з рота вийшов штик йому.
Було це зранку, пiсля бою,
На бiлий снiг багряний мак...
Юнак поблiдлою рукою
Схопив кривавий той гостряк...
Кругом розстрiлянi лежали,
а вiн отак i занiмiв,
неначе смертi чорне жало
iз горла видерти хотiв.
У поемi "Розстрiляне безсмертя" (1960) В. Сосюра ще раз поверта ться до
цього жахливого епiзоду, переконуючи i себе, i читача, що "цього не
викреслиш iз серця", що такi трагедi© були можливi лише тодi, коли "весь
свiт стогнав в гiгантськiм герцi, й земля кипiла в боротьбi..." Недаремно
епiграфом до "Поеми друго©" в епопе© "Залiзниця" поет з гiркотою запису
щире зiзнання: "Я прийшов на станцiю Революцiя, коли ударив другий
дзвiнок".
Поема "Володька", над якою В. Сосюра працював у лютому 1943 р. в Москвi
(паралельно з романом "Третя Рота"), була спробою описати в поетичнiй
формi спогади про сво дитинство i юнiсть:
Де гнуться рейки од заводу i над Дiнцем рида _дим, _менi приснилась
Третя Рота i я собi, як був малим. Ведуть батьки мене за руки по золотiй,
в пiснях землi, i тонко, тонко _закаблуки _об рейки стукають _малi...
_Сидить дiдусь у кабiнетi i пише щось... Життя _мов!
Ти, як стрiла в бринливiм летi...
О Укра©ни пiснечари, мiй золотий дитинний сон!
I, нарештi, в архiвi В. Сосюри залишилися спроби вiршованого роману
"Третя Рота", публiкувати якi автор не став, знаючи, очевидно, що пiсля
багатьох автобiографiчних вiршiв i поем цей твiр буде переспiвом
створеного ним ранiше.
В. Сосюра визнача жанр "Третьо© Роти" як роман (за первiсним
задумом-роман-трилогiя). I, очевидно, з таким визначенням слiд погодитися,
хоч i не всi ознаки цього жанру проявилися в цьому творi. "Третя Рота" -
це розповiдь про власне життя, яким було - без прикрас, без самовихваляння
i самолюбування. Ця розповiдь спiвзвучна контекстовi епохи, в яку жив
поет. Можливо, в деяких мiсцях автор допуска елементи суб' ктивiзму (i це
неминуче!) чи й помиля ться в оцiнцi людських вчинкiв чи певних явищ, але
в цьому вiн щиро зiзна ться на сторiнках цього ж роману. Складнi житт вi
обставини iнодi загострювали стосунки iз деякими його колегами по перу,
але на спiльному шляху боротьби i шукань поет залишився вiрним найвищим
людським iдеалам, не погрiшив проти правди. Переповiдаючи, наприклад, про
тимчасове загострення сво©х вза мин iз I. Куликом чи I. Микитенком, В.
Сосюра нiтрохи не применшу ©хнього внеску в не лише загальну лiтературну
справу, але й у вирiшення долi його лiтературного таланту. А на вiдстанi
часу ©хню трагiчну загибель вважа трагедi ю всього народу.
Багато дослiдникiв, вiдзначаючи документальну вiрогiднiсть мемуарiв,
чомусь вважають сво©м обов'язком застерегти читача: мовляв, це джерело не
позбавлене суб' ктивних оцiнок автора, а дехто просто називав це
суб' ктивiзмом, не вникаючи в значення цього термiна. Iнодi в сучаснiй
науковiй лiтературi (навiть тодi, коли йдеться про документальнi джерела)
вжива ться термiн суб' кi ивнiсть як ознака, що знижу ©хню iсторичну
достовiрнiсть. Не переоцiнюючи значення творiв такого жанру, слiд
вiдзначити, що де - документи найповнiшого самовиявлення i характеру
людини, i способу ©© мислення, i пiдходу до оцiнки певних явищ. Якщо ж
автор, пишучи твiр такого жанру, буде постiйно думати про те, як сприймуть
його сучасники або прийдешнi поколiння, то мимоволi стане рабом
самопензури, позбавляючи таким чином науку найцiннiших надбань - розкриття
iндивiдуального (нехай навiть i суб' ктивного!) пiзнання людини,
суспiльних явищ i т. iн. Намагання бути об' ктивним часто призводило до
пристосування сво©х думок до традицiйних, що iнодi будувалися не на
достовiрних фактах, а на загальних теоретичних судженнях. "Чим бiльше i
щирiше мемуарист силку ться перенести вповнi, з усiма фарбами i тонами,
той образ давно минулих подiй, який лишився в його душi, - писав Iван
Франко, - тим бiльша небезпека, що вiн до того образу додасть щось
зайвого, пiзнiшого, нанесеного течi ю часу". В. Сосюра нiде не силу свого
таланту, не прихову вiд читача навiть, здавалося б, невигiдно© йому
правди, довiряючи йому найсокровеннiше i найболючiше, що траплялося в його
життi. I навiть наявнi елементи романтичного максималiзму, а iнодi й
на©вностi доросло© людини нiтрохи не знижують художнiх вартостей цього
твору.
Роман "Третя Рота" - це яскравий зразок мемуарно© прози. При
вiдсутностi щоденникiв i наявностi дуже невелико© кiлькостi листiв В.
Сосюри цiннiсть такого автобiографiчного матерiалу надзвичайно велика. О.
Пушкiн дуже високо цiнував твори такого жанру. У "Подорожi в Арзрум" вiн
шкоду , що Грибоедов не залишив автобiографiчних записiв, i написати
бiографiю поета - це обов'язок його друзiв. "Замечательныг люди исчезают у
нас, не оставляя по себе следов. Мы ленивы и нелюбопытны!" - ось який
докiр кида ться сучасникам видатних майстрiв слова, що ма бути
пересторогою для всiх прийдешнiх поколiнь. Говорячи про "Записки Бййрона",
Пушкiн немовби радi з того, що вони пропали, але насправдi бере пiд
оборону генiя, який часто бував незахищеним вiд натовпу з його iнодi
нездоровим iнтересом до iнтимних i побутових подробиць приватного життя:
"Зачем жалеешь ты о потере записок Байрона? черт с ними! слава богу, что
потеряны. Он исповедался в своих стихах, невольно, увлеченный восторгом
поэзий. В хладнокровной прозе он бы лгал и хитрил, то стараясь блеснуть
искренностью, то марая своих врагов. Его бы уличили, как уличили Руссо, -
а там злоба и клевета снова бы восторжествовали. Оставь любопытство толпе
и будь заодно с гением... Мы знаем Байрона довольно. Видели его на троне
славы, видели в мучениях великой души, видели в гробе посреди воскрешающей
Греции. - Охота тебе видеть его па судне. Толпа жадно читает исповеди,
записки etc., потому что в подлости своей радуется унижению высокого,
слабостями могущего. При открытии всякой мерзости она в восхищении. Он
мал, как и мы, он мерзок, как мы! Врете, подлецы: он мал и мерзок - не так
как вы - иначе" '. Але така думка не виключа й iншо© позицi© Пушкiна: у
листопадi 1825 p. вiн писав сво© мемуари, якi змушений був знищити пiсля
грудневого повстання декабристiв. При цьому вiн iз властивим йому
захопленням вiдзначав: "Писать свои Memoires заманчиво и приятно. Никого
так не любишь, никого так не знаешь, как самого себя. Предмет неистощимый.
Но трудно. Не лгать - можно; быть искренним - невозможность физическая.
Перо иногда остановится, как с разбега перед пропастью - на том, что
посторонний прочел бы равнодушно. Презирать - braver - суд людей не
трудно; презирать суд собственный невозможно".
Ще й досi багато щирих шанувальникiв таланту В. Сосюри - письменникiв,
лiкарiв, учителiв, вчених - розповiдають цiкавi епiзоди, що перетворилися
в легенди, як поет натхненно читав той чи iнший твiр, який так i залишився
неопублiкованим i невiдомим сучасному читачевi. Мiг навiть дати почитати
рукопис i не вимагати його повернення, що й траплялося а його
недрукованими творами. Створене своею поетичного уявою вiн не вважав
тiльки сво ю власнiстю - воно вже належало народу. Тепер же ця легенда
став реальнiстю - читач одержу твори, якi десятилiттями лежали в архiвах
i не були доступними навiть найвужчому колу дослiдникiв.
Павло Тичина, даруючи авторовi "Червоно© зими" видання "Вибранi твори"
(1957) у трьох томах, на першiй книзi зробив такий напис: "Дорогому
Володимиру Миколайовичу Сосюрi-одному з найбiльших поетiв Радянсько©
Укра©ни, - та нi, - поетiв усього свiту© Лiрик, - а разом з тим смiливий,
дерзновенний. Задушевний - а разом з тим - бойовий у нього тон,
наступальний. Та хiба можна в короткому цьому напису висловити все те, що
я про В. М. почуваю! З любов'ю давньою, "непреходящей" любов'ю П. Тичина".
Задушевнiсть, смiливiсть i дерзновеннiсть вiдчутнi у романi "Третя
Рота", в якому-життя Людини i Поета, вiддане сво му народовi.
КОМЕНТАРI
ПРОЛОГ
Третя Рота - шахтарське селище в Донбасi (тепер селище Верхн , що
входить до м. Лисичанська Ворошиловградсько© областi). Засноване 1721 p.
як сторожовий пост Iзюмського козацького полку. Пiсля лiквiдацi© козаччини
там знаходилася Третя рота Бахмацького гусарського полку, звiдки й
походить назва.
1. Дебальцево - тепер мiсто обласного пiдпорядкування Донецько©
областi, засноване в 1878 p.
2. Пономаренко Пантелеймон Кiндратович - товариш В. Сосюри, через якого
В. Сосюра передавав для ознайомлення К. . Ворошилову в 1942 р. у Москвi
рукопис роману "Третя Рота".
3. ...Я вiддав у Харковi оригiнал цi © поеми дiда в музей iменi
Шевченка... - Йдеться про музей поета в Харковi при Iнститутi Тараса
Шевченка, на базi якого 1933 p. було створено галерею картин Т. Г.
Шевченка в Харковi, а 1949 p. - Державний музей Т. Г. Шевченка в Ки вi.
Про долю рукопису поеми дiда В. Сосюри тепер нiяких вiдомостей нii
виявлено.
4. ...вiн став учнем штейгерсько© школи. - Йдеться про навчання
гiрничо© справи (маркшейдерi©), що стосу ться просторово-геометричних
вимiрювань у надрах землi i на ©© поверхнi з наступним зображенням
контурiв корисних копалин, гiрничих виробок на планах i картах.
5. "Макар телят не ганяв". - Дуже далеко, в суворих пеобжитих мiсцях.
6. Гарiбальдi Джузеппе (1807-1882) -народний герой Iталi©, один iз
керiвникiв революпiйно-демократичного крила руху Рисорджименто -
вiдродження нацiонально-визвольного руху iталiйського народу.
7. "Андрiеве стояния". - Очевидно, йдеться про свято на честь Андрiя
Первозванного (помер у серединi I ст. н. е.) - одного з дванадцяти
апостолiв Iсуса Христа, який, за руськими лiтописами, проповiдував
християнство серед слов'ян Древньо© Русi, побував бiля Киева i на
днiпровському березi встановив хрест. На цьому мiсцi збудовано Андрi©вську
церкву.
I
1. ...заводська "кукушка" - побутова назва тодiшньо© марки невеликого
маневрового паровоза.
II
1. Локотош Радя - двоюрiдний брат матерi поета Антонiни Дмитрiвни
Сосюри.
IV _
1. Юзiвка - тепер м. Донецьк.
VII
1. Кольцов Олексiй Васильович (1809-1842) - росiйський поет, автор
вiршiв про красу росiйсько© природи, значна кiлькiсть яких покладена на
музику i стала народними пiснями. Писав твори також i укра©нською мовою;
бував на Укра©нi, де збирав пiснi та прислiв'я, написав твори про тяжку
долю укра©нського народу.
2. "Ну, тащися, сивка..." - В. Сосюра наводить слова iз "Пiснi орача"
0. В. Кольцова.
3. Нiкiтiн Iван Савич (1824-1861) - росiйський поет, у творах якого
показано народне життя i висловлено протест проти самодержавства.
4. "Вырыта заступом яма глубокая..." - В. Сосюра не зовсiм точно циту
вiрш I. С. Нiкiтiна, написаний в 1860 p.
5. Саваоф (вiд давньо врейського Цебаот) - одна iз назв бога Ягве -
верховного божества в iуда©змi.
IX
1. ..."перпетуум мобiле" (вiд лат. perpetuum mobile-безперервне, вiчно
рухливе) - те саме, що й вiчний двигун. Йдеться про уявну машину, яка,
пущена в дiю, виконувала б роботу як завгодно довго, не беручи енергi©
ззовнi, що суперечить закону збереження енергi©.
XI
1. "Вiчна пам'ять" - заупокiйна молитва у православних християн.
2. Верн Жюль (1828-1905) - французький письменникфантаст i автор праць
з географi© та iсторi© географiчних вiдкрить.
3. "Ветхий завiт" ("Старий завiт")-перша частина Бiблi©, що визна ться
за "священне писання" в iуда©змi та християяствi. Книга створювалася
протягом IX - II ст. до н. е. iудейськими священнослужителями на основi
легенд i мiфiв Стародавнього Сходу.
4. ...шукали землю Ханаанську... -Давня назва територi© Сiрi©,
Палестини i Фiнiкi© на Близькому Сходi.
5. Фiлiстимляни - древнi племена, якi проживали на схiдному березi
Середземного моря i грунтувалися в II тисячолiттi до н. е. В кiнцi XIII-на
початку XII ст. до н. е. фiлiстимляни почали захоплювати територiю
Палестини i Сiрi©.
6. Серафимович (справжн прiзвище Попов) Олександр Серафимович
(1863-1943) -росiйський радянський письменпик.
7. ...братiв Маккаве©в... - Йдеться про братiв Iуди Маккавея-вождя
народного повстання II ст. до н. е. в Iуде© проти влади Селевкiдiв. Пiсля
його загибелi боротьбу продовжували його брати до завоювання Iудеею
полiтично© незалежностi в 142 р. до н. е.
8. Самсон - герой бiблiйно© легенди, iзра©льтянин, який одружився з
дiвчиною з ворожого племенi фiлiстимлян Далiлою. Самсон мав надзвичайну
фiзичну силу, що мiстилася в його волоссi, але пiдступна жiнка обрiзала
його i вiддала чоловiка в полон фiлiстимлянам. Полоненому Самсону викололи
очi i закували в кайдани. В полонi волосся вiдросло, до Самсона
повернулася сила, i вiн зруйнував храм, де його ув'язнили, в ру©нах якого
загинув i сам з ворогами.
9. Iсус Навiн - за бiблiйною мiфологi ю слуга i сподвижник Мойсея; не е
автором Книги Iсуса Навiна iз "Старого завiту".
10. "В тумане тысячелетий" - як видно iз подальшого пояснення В.
Сосюри, автором книги був письменник Красновсъкий.
11. А юнак Давид з його пращею, якою вiн знищив велетня Голiафа... - В
Бiблi© (1-а Книга Царiв, 17) розповiда ться, як юнак Давид убив каменем iз
пращi фiлiстимлянського богатиря-велетня Голiафа.
12. I рихонськi труби. - Пiсля виходу iуде©в з гипетського полону на
сво му шляху в Палестину вони обложили мiсто I рихон, але зруйнувати мiцнi
укрiплення не було можливостi. I рихонськi мури впали вiд священних труб,
завдяки чому мiсто було взято.
XVI
1. "Iлiада", "Одiссея"-давньогрецькi епiчнi поеми, що приписуються
Гомеру.
2. Уланд Лгодвiг (1787-1862) - нiмецький поет, драматург, iсторик
лiтератури.
XIX
1. Рiд Томас Майн (1818-1883) -англiйський письменник. Автор
авантюрно-пригодницьких романiв, в яких вiдображено життя i побут
iндiанцiв.
2. "Вершник без голови" - пригодницький роман Т. М. Рiда.
XXI
1. Нат Пiнкертон - герой серi© аноншпих книг iз оповiданнями про
пригоди слiдчого, якi були створенi, очевидно, як реклама американського
"агентства розшуку Алана Ната Пiнкертона i його синiв". Не дивлячись на
низький лiтературний рiвень цих книг, у дореволюцiйнiй Росi© вони мали
успiх i широке розповсюдження, особливо серед молодi.
2. Нiльсон Аста (1881-1972) -датська актриса, яка завоювала
популярнiсть у нiмому кiно.
3. Максимов - очевидно, йдеться про актора театру i кiно Максимова
(справжн прiзвище - Самусь) Володимира Васильовича (1880-1937), який
знiмався з 1911 p.
4. Лiндер Макс (справжн прiзвище - Габрi ль Лев' ль; 1883-1925) -
французький кiноактор.
XXII
1. Белий Андрiй (справжн прiзвище - Буга в Борис Миколайович;
1880-1934) - росiйський радянський поет, теоретик символiзму.
XXVI
1. Лпухтiн Олексiй Миколайович (1840-1893) -росiйський поет.
2. Надсон Семен Янович (1826-1887) - росiйський поет.
XXVII
1. Бальмонт Костянтин Дмитрович (1867-1942)-росiйський поет. Iз 1920 p.
перебував в емiграцi©.
2. Северянiн Iгор (справжн iм'я та прiзвище Iгор Васильович Лотарьов;
1887-1941) -росiйський поет. Iз 1918 p. жив в Естонi©.
XXVIII
1. "Нива" - росiйський щотижневий журнал для сiм'©, що видавався в
Петербурзi в 1870-1918 pp. i був одним iз пайпопулярнiших у Росi©. В
1894-1916 pp. виходили щомiсячнi лiтературнi додатки до журналу; з 1891 p.
безплатним додатком до "Ниви" видавались зiбрання творiв багатьох
росiйських та зарубiжних письменникiв, що забезпечувало журналу великi
тиражi i популярнiсть.
2. Цензор Дмитрiй Михайлович (1877-1947) - росiйський радянський поет.
Сво© твори друкував iз 1894 р., в 1905- 1907 pp. - в нелегальнiй пресi.
3. Фофанов Костянтин Михайлович (1862-1911)-росiйський поет.
4. Дон-Жуан - герой старовинно© iспансько© легенди; людина, яка все
сво життя проводить у любовних пригодах. Дон-Жуан став персонажем
багатьох творiв свiтово© лiтератури, в тому числi драми Лесi Укра©нки
"Камiнний господар".
5. "Милый, милый, смешной дуралей!" - рядок iз вiрша С. сенiна.
6. сепiн Сергiй Олександрович (1895-1925) - росiйський радянський
поет. В. Сосюра переклав десять .вiршiв С. сенiна ("Береза", "Пороша",
"Жебрачка", "Пiсня про собаку" та iн.).
7. ...не любив читати Толстого. - Очевидно, йдеться про твори Л. М.
Толстого, що були складними для сприйняття юнаком В. Сосюрою. Пiзнiше, i
особливо в пiсляво нний час i останнi роки свого життя, поет по-новому
перечитував класикiв свiтово© лiтератури, i твори Л. М. Толстого викликали
його захоплення.
8. Шерлок Холмс - герой оповiдань англiйського письменника Копан-Дойля
(1859-1930), освiчений сищик (детектив), який розкривав злочини шляхом
логiчного аналiзу, спiвставляючи рiзнi, навiть такi, що здаються
незначними, ознаки злочину.
XXIX
1. Плюшкiн - один iз геро©в поеми М. В. Гоголя "Мертвi душi" (1842),
помiщик-скнара, скупердяйство якого стало манi ю. "Плюшкiнство" - синонiм
хворобливо© скупостi.
XXX
1. А нiмцi вже захопили Харкiв. -У квiтнi 1918 p. Харкiв загарбали
нiмецькi окупанти. Мiсто визволили червонi вiйська 3 сiчня 1919 p.
XXXI
1. ...гетьманська варта пiсля розгону нiмцями Центрально© Ради. - 29
квiтня 1918 p. нiмецькi окупанти розiгнали Центральну раду, замiнивши ©©
марiонетковим "урядом" на чолi з колишнiм царським генералом П. П.
Скоропадським, правлiння якого у квiтнi-груднi 1918 p. увiйшло в iсторiю
пiд назвою "гетьманщини".
2. Олесь Олександр (справжн прiзвище - Кандиба Олександр Iванович;
1878-1944) - укра©нський поет.
3. Вороний Микола Кiндратович (1871-1942) -укра©нський радянський поет,
театрознавець, перекладач (переклав укра©нською мовою "Iнтернацiонал".
"Марсель зу", "Варшав'янку").
XXXIII
1. "Артишок" - прiзвисько, що походить вiд назви рослини родини
складноцвiтих - артишок, поширено© в кра©нах Середземномор'я i на
Канарських островах. Культиву ться в СРСР i на Укра©нi як овочева
культура.
XXXV
1. ...трима фронт проти дончакiв... - Йдеться про автономну Донську
область, утворену пiсля контрреволюцiйного заколоту заможного донського
козацтва, очолюваного генералом Каледiним.
2. Кащенко Андрiан феофенович (лiтературнi псевдонiми - I. Тертишний,
А. Будiй; 1858-1921) - укра©нський письменник, в iсторичних повiстях i
романах якого висвiтлено iсторичне минуле Укра©ни., зокрема iсторiю
козацтва.
3. Цум вафен - до збро© (нiм.)._
4. Це тi, що в сiчнi 1918 року розстрiляли в Ки вi червоний
"Арсенал"... - Йдеться про придушення в сiчнi 1918 p. збройного повстання
робiтникiв i революцiйних солдатiв Ки ва проти Центрально© ради. Центром
повстання був завод "Арсенал".
XXXVI
1. Потьомкiн Григорiй Олександрович (1739-1791)-росiйський державний i
вiйськовий дiяч, генерал-фельдмаршал, князь. Був фаворитом i найближчим
помiчником iмператрицi Катерини II; з його iнiцiативи зруйновано
Залорозьку Сiч. Епiзод, описаний В. Сосюрою iз полоненим us _щадком
Потьомкiна, згодом був використаний поетом у лi ричнiй баладi "Перстень"
(1926).
XXXVII
1. НЕП (нова економiчна полiтика) - економiчна полiтик. КПРС i
Радянсько© держави в перехiдний перiод вiд капi талiзму до соцiалiзму,
запроваджена на основi рiшенi Х з'©зду РКП (б) (1921 p.). Основу непу
становили: замiнi продрозверстки продподатком, допущення вiльно© торгiвл
при регулюваннi ©© органами Радянсько© влади, здача в орен ду частини
дрiбних державних пiдпри мств приватним осо бам, дозвiл на органiзацiю
невеликих приватних пiдпри мств допущення в певних межах оренди землi та
iн.
2. Ми спiвали "Чумака".народну чумацьку пiсню,
3. Петлюра Симой Васильович (1879-1926) - один iз керiвникiв
укра©нсько© буржуазно-нацiоналiстично© контр революцi©; iз лютого 1919 p.
- голова Директорi©.
4. "Плуг" - спiлка укра©нських радянських селянськм письменникiв, що
iснувала в 1922-1932 pp. (в 1931 р. "Плуп було переименовано на Спiлку
пролетарсько-колгоспних письменникiв).
5. Мазепинський полк - гайдамацький полк вiйська С. В. Петлюри, що
носив iм'я гетьмана Мазепи Iвана Степановича (1644-1709).
6. Гайдполк - гайдамацький полк.
7. ...лiвi есери - дрiбнобуржуазна полiтична партiя в Росi©, яка
сформувалася в кiнцi 1917 p. з лiвого крила партi© есерiв. Лiвi есери
входили до складу Радянського уряду, користувалися довiр'ям частини
трудового селянства i мали угоду з бiльшовиками. Влiтку 1918 р. стали на
контрреволюцiйний шлях. На Укра©нi лiвi есери пiдтримували деиiкiиську i
петлюрiвську контрреволюцiю.
8. Махно Нестор Iванович (1889-1934) -один iз керiвникiв
дрiбнобуржуазно© контрреволюцi© на пiвднi Укра©ни в роки громадянсько©
вiйни, анархiст. В 1921 p. втiк у Румунiю. В. Сосюра написав поему "Махно"
(близько 1924 p.), що не збереглася; опису ного втечу за кордон у поемi
"Розстрiляне безсмертя" (1960).
9. Чингал - кинджал.
XXXVIII
1. Карпом - караульне помешкання.
2. ...жмут "укра©нок"... - очевидно, йдеться про паперовi грошi.
XXXIX
1. Сiчовi стрiльцi - вiйськовi формування контрреволюцiйно© Центрально©
ради i Директорi©, створенi в 1917 p., якi були розгромленi Червоною
Армi ю навеснi 1917 p.
2. Денiкiн Антон Iванович (1872-1947) - грдерал-лейтенант царсько©
армi©, головнокомандуючий контрреволюцiйними збройними силами пiд час
громадянсько© вiйни.
XL
1. Григорев нас врадив, перейшов на бiк червоних... - Йдеться про
петлюрiвського отамана Г. Григор'ева, який па той час формально перейшов
на бiк Радянсько© влади i командував дивiзi ю на пiвденнiй дiлянцi
Укра©нського фронту. У травнi 1919 р. Г. Григор'ев органiзував
антирадянський заколот на пiвднi Укра©ни, вiдомий пiд назвою
"грпгор' вщина". Заколотникiв було розгромлено радянськими вiйськами.
XLI
1. Проскурiв - тепер м. Хмельшщьшн'i.
2. Фельдман-очевидно, йдеться про перекладача i спiвробiтника наркомату
iноземних справ Укра©ни в 1920-х роках Д. Фельдмана, з яким у Харковi був
знайомий В. Сосюра.
XLII
1. Бiрзула - тепер м. Котовськ Одесько© областi.
2. Ставили п' су "Бурлака" з участю Садовського. - Йдеться про п' су I.
К. Карпенка-Карого, постановку яко© здiйснив Микола Карпович Садовський
(справжн прiзвище - Тобiлевич; 1856-1933). В 1918 р. М. К. Садовський
емiгрував iз невеликою групою акторiв театру на Захiд, де виступав на
сценi. В 1920-1926 pp. жив за кордоном (Ужгород, а пiзнiше-Прага). В 1926
р. повернувся на Радянську Укра©ну.
3. "Повiй, вiтре, з Укра©ни..." - укра©нська народна пiсня "Повiй,
вiтре, на Вкра©ну..." на слова С. В. Руданського.
XLIII
1. Коли ми взяли Ки©в разом з денiкiнцями... - Йдеться про загарбання
Ки ва денiкiнцями i петлюрiвцями, що вiдбулося 31 серпня 1919 p. 16 грудня
1919 p. Ки©в було визволено червоними вiйськами.
2. "Учiтеся, брати мо©..." - цитата iз поеми Т. Г. Шевченка "I мертвим,
i живим..." (1845).
3. Римський-Корсаков Микола Андрiйович (1844-1908) - росiйський
композитор i громадський дiяч.
4. Директорiя - контрреволюцiйний буржуазно-пацiопалiстичний уряд на
Укра©нi, створений у листопадi 1918 р. До лютого 1919 p. Директорiю
очолювали В. Винниченко i С. Петлюра. У квiтнi 1919 p. зазнала поразки вiд
Червоно© Армi©, але пiсля одержання допомоги вiд Антанти вiйська
Директорi© у липнi 1919 p. вдерлися на Укра©ну. Припинила сво iснування
пiсля радянсько-польсько© вiйни i розгрому цiйська С. Петлюри.
5. Раковський Христiан (1873-1937) -радянський партiйний i державний
дiяч. В 1919-1923 pp. - голова уряду Укра©ни; в 1923-1927 pp. - посол СРСР
в Англi© i Францi©.
6. Черкасенко Спиридон Феодосiйович (лiтературнi псевдонiми-Провiнцiал,
Стах Петро та iн.; 1876-1940) -укра©нський письменник. В 1919 p. емiгрував
за кордон.
7. Журлива Олена (справжн прiзвище - Котова Олена Костянтинiвна;
1898-1971)-укра©нська радянська поетеса i педагог.
8. Самiйленко Володимир Iванович (лiтературнi псевдонiми - В.
Сивенький, Iваненко, Полтавець, Смутний та iн.; 1864-1925) - укра©нський
письменник.
9. Слащов Якiв Олександрович (1885-1929) - один iз органiзаторiв
контрреволюцi© в роки громадянсько© вiйни, генерал-лейтенант. Командував
корпусом денiкiнсько©, потiм врангелiвсько© армi©. Емiгрував до Туреччини,
1921 p. повернувся на Батькiвщину, був амнiстований i служив у Червонiй
Армi©.
10. Добрармiя (Добровольча армiя) - одне з найбiльших бiлогвардiйських
з' днань, основна ударна сила денiкiнщини. Армiю було створено наприкiнцi
1917 р. на Дону при сприяннi Антанти з контрреволюцiйних офiцерiв,
верхiвки козацтва, юнкерiв та буржуазно© молодi.
11. "На вас, завзятцi юнаки..." - вiрш Михайла Петровича Старипького
(1840-1904) "До молодi" (1876).
XLIV
1. Ранню поему "1918 год" В. Сосюра написав у 1919 в м. Смотрич на
Подiллi. Строфа процитована, очевидно, i пам'ятi, бо ма деякi текстовi
рiзночитання iз виправл ною автором версткою. Надрукований у газетi
"Краснi звезда" (192.0, 18 серпня) уривок ма посвяту: "Посвящаете
товарищу Ленину".
2. Поляки почали наступать, - Йдеться про початок агрес бiлопольського
вiйська 25 квiтня 1920 p. на територi© Радянсько© Бiлорусi© i Радянсько©
Укра©ни, яке за коротка час просунулося на 200 км у глиб Укра©ни.
3. Тютюнник Юрiй - генеральний хорунжий армi© Укрi ©нсько© народно©
республiки, начальник штабу Григор' в З 1924 p. проживав на Радянськiй
Укра©нi; рострiляни у 1929 p.
XLV
1. Подив - вiд трьох росiйських слiв - "Политический оi дел дивизии".
2. "бытие определяет сознание"... - У передмовi до праг "К критике
политической экономии" (1859) К. Маркс пише "Не сознание людей определяет
_их бытие, а, наоборот, и общественное бытие определяет _их сознание" (К.
Марк и Ф. Энгельс, Сочинения, т. 13, М., 1959, с. 7).
3. Гамсун Кнут (справжн прiзвище - Педерсен; 18591952) - норвезький
письменник, у романах якого капiталi стичному мiсту протиставлялося
патрiархальне село ("Сом землi", 1917).
4. Поарм - вiд трьох росiйських слiв - "Политический от дел армии".
5. ...коли поляки захопили Ки©в - 6 травня 1920 p. вiйська
буржуазно-помiщицько© Польщi окупували Ки©в.
6. Серратi Джачiнто Меноттi (1872 чи 1876-1926) - один iз керiвникiв
"Перстень", яку друку тодi ж у журналi "Червоний шлях". У тому ж роцi вiн
розпочав i роботу над споминами "З минулого", надрукованими в десятому
номерi "Червоного шляху", що увiйшли згодом до роману "Третя Рота" iз
незначними скороченнями.
Трагiчнi епiзоди з перiоду громадянсько© вiйни на Укра©нi не давали
поетовi спокою навiть у пiсляво нний час. 25 червня 1948 р. В. Сосюра пише
вiрш про моторошну сцену розстрiлу петлюрiвцями махновцiв, яку йому
довелося свого часу спостерiгати i описати в "Третiй Ротi":
Я пам'ятаю дзвiн церковний
бiля огради, край села,
команди крик i жах безмовний,
де кров розстрiляних текла.
Я одного забуть не смiю,
як умирав вiн в ту зиму...
Йому штиком пробили шию,
i з рота вийшов штик йому.
Було це зранку, пiсля бою,
На бiлий снiг багряний мак...
Юнак поблiдлою рукою
Схопив кривавий той гостряк...
Кругом розстрiлянi лежали,
а вiн отак i занiмiв,
неначе смертi чорне жало
iз горла видерти хотiв.
У поемi "Розстрiляне безсмертя" (1960) В. Сосюра ще раз поверта ться до
цього жахливого епiзоду, переконуючи i себе, i читача, що "цього не
викреслиш iз серця", що такi трагедi© були можливi лише тодi, коли "весь
свiт стогнав в гiгантськiм герцi, й земля кипiла в боротьбi..." Недаремно
епiграфом до "Поеми друго©" в епопе© "Залiзниця" поет з гiркотою запису
щире зiзнання: "Я прийшов на станцiю Революцiя, коли ударив другий
дзвiнок".
Поема "Володька", над якою В. Сосюра працював у лютому 1943 р. в Москвi
(паралельно з романом "Третя Рота"), була спробою описати в поетичнiй
формi спогади про сво дитинство i юнiсть:
Де гнуться рейки од заводу i над Дiнцем рида _дим, _менi приснилась
Третя Рота i я собi, як був малим. Ведуть батьки мене за руки по золотiй,
в пiснях землi, i тонко, тонко _закаблуки _об рейки стукають _малi...
_Сидить дiдусь у кабiнетi i пише щось... Життя _мов!
Ти, як стрiла в бринливiм летi...
О Укра©ни пiснечари, мiй золотий дитинний сон!
I, нарештi, в архiвi В. Сосюри залишилися спроби вiршованого роману
"Третя Рота", публiкувати якi автор не став, знаючи, очевидно, що пiсля
багатьох автобiографiчних вiршiв i поем цей твiр буде переспiвом
створеного ним ранiше.
В. Сосюра визнача жанр "Третьо© Роти" як роман (за первiсним
задумом-роман-трилогiя). I, очевидно, з таким визначенням слiд погодитися,
хоч i не всi ознаки цього жанру проявилися в цьому творi. "Третя Рота" -
це розповiдь про власне життя, яким було - без прикрас, без самовихваляння
i самолюбування. Ця розповiдь спiвзвучна контекстовi епохи, в яку жив
поет. Можливо, в деяких мiсцях автор допуска елементи суб' ктивiзму (i це
неминуче!) чи й помиля ться в оцiнцi людських вчинкiв чи певних явищ, але
в цьому вiн щиро зiзна ться на сторiнках цього ж роману. Складнi житт вi
обставини iнодi загострювали стосунки iз деякими його колегами по перу,
але на спiльному шляху боротьби i шукань поет залишився вiрним найвищим
людським iдеалам, не погрiшив проти правди. Переповiдаючи, наприклад, про
тимчасове загострення сво©х вза мин iз I. Куликом чи I. Микитенком, В.
Сосюра нiтрохи не применшу ©хнього внеску в не лише загальну лiтературну
справу, але й у вирiшення долi його лiтературного таланту. А на вiдстанi
часу ©хню трагiчну загибель вважа трагедi ю всього народу.
Багато дослiдникiв, вiдзначаючи документальну вiрогiднiсть мемуарiв,
чомусь вважають сво©м обов'язком застерегти читача: мовляв, це джерело не
позбавлене суб' ктивних оцiнок автора, а дехто просто називав це
суб' ктивiзмом, не вникаючи в значення цього термiна. Iнодi в сучаснiй
науковiй лiтературi (навiть тодi, коли йдеться про документальнi джерела)
вжива ться термiн суб' кi ивнiсть як ознака, що знижу ©хню iсторичну
достовiрнiсть. Не переоцiнюючи значення творiв такого жанру, слiд
вiдзначити, що де - документи найповнiшого самовиявлення i характеру
людини, i способу ©© мислення, i пiдходу до оцiнки певних явищ. Якщо ж
автор, пишучи твiр такого жанру, буде постiйно думати про те, як сприймуть
його сучасники або прийдешнi поколiння, то мимоволi стане рабом
самопензури, позбавляючи таким чином науку найцiннiших надбань - розкриття
iндивiдуального (нехай навiть i суб' ктивного!) пiзнання людини,
суспiльних явищ i т. iн. Намагання бути об' ктивним часто призводило до
пристосування сво©х думок до традицiйних, що iнодi будувалися не на
достовiрних фактах, а на загальних теоретичних судженнях. "Чим бiльше i
щирiше мемуарист силку ться перенести вповнi, з усiма фарбами i тонами,
той образ давно минулих подiй, який лишився в його душi, - писав Iван
Франко, - тим бiльша небезпека, що вiн до того образу додасть щось
зайвого, пiзнiшого, нанесеного течi ю часу". В. Сосюра нiде не силу свого
таланту, не прихову вiд читача навiть, здавалося б, невигiдно© йому
правди, довiряючи йому найсокровеннiше i найболючiше, що траплялося в його
життi. I навiть наявнi елементи романтичного максималiзму, а iнодi й
на©вностi доросло© людини нiтрохи не знижують художнiх вартостей цього
твору.
Роман "Третя Рота" - це яскравий зразок мемуарно© прози. При
вiдсутностi щоденникiв i наявностi дуже невелико© кiлькостi листiв В.
Сосюри цiннiсть такого автобiографiчного матерiалу надзвичайно велика. О.
Пушкiн дуже високо цiнував твори такого жанру. У "Подорожi в Арзрум" вiн
шкоду , що Грибоедов не залишив автобiографiчних записiв, i написати
бiографiю поета - це обов'язок його друзiв. "Замечательныг люди исчезают у
нас, не оставляя по себе следов. Мы ленивы и нелюбопытны!" - ось який
докiр кида ться сучасникам видатних майстрiв слова, що ма бути
пересторогою для всiх прийдешнiх поколiнь. Говорячи про "Записки Бййрона",
Пушкiн немовби радi з того, що вони пропали, але насправдi бере пiд
оборону генiя, який часто бував незахищеним вiд натовпу з його iнодi
нездоровим iнтересом до iнтимних i побутових подробиць приватного життя:
"Зачем жалеешь ты о потере записок Байрона? черт с ними! слава богу, что
потеряны. Он исповедался в своих стихах, невольно, увлеченный восторгом
поэзий. В хладнокровной прозе он бы лгал и хитрил, то стараясь блеснуть
искренностью, то марая своих врагов. Его бы уличили, как уличили Руссо, -
а там злоба и клевета снова бы восторжествовали. Оставь любопытство толпе
и будь заодно с гением... Мы знаем Байрона довольно. Видели его на троне
славы, видели в мучениях великой души, видели в гробе посреди воскрешающей
Греции. - Охота тебе видеть его па судне. Толпа жадно читает исповеди,
записки etc., потому что в подлости своей радуется унижению высокого,
слабостями могущего. При открытии всякой мерзости она в восхищении. Он
мал, как и мы, он мерзок, как мы! Врете, подлецы: он мал и мерзок - не так
как вы - иначе" '. Але така думка не виключа й iншо© позицi© Пушкiна: у
листопадi 1825 p. вiн писав сво© мемуари, якi змушений був знищити пiсля
грудневого повстання декабристiв. При цьому вiн iз властивим йому
захопленням вiдзначав: "Писать свои Memoires заманчиво и приятно. Никого
так не любишь, никого так не знаешь, как самого себя. Предмет неистощимый.
Но трудно. Не лгать - можно; быть искренним - невозможность физическая.
Перо иногда остановится, как с разбега перед пропастью - на том, что
посторонний прочел бы равнодушно. Презирать - braver - суд людей не
трудно; презирать суд собственный невозможно".
Ще й досi багато щирих шанувальникiв таланту В. Сосюри - письменникiв,
лiкарiв, учителiв, вчених - розповiдають цiкавi епiзоди, що перетворилися
в легенди, як поет натхненно читав той чи iнший твiр, який так i залишився
неопублiкованим i невiдомим сучасному читачевi. Мiг навiть дати почитати
рукопис i не вимагати його повернення, що й траплялося а його
недрукованими творами. Створене своею поетичного уявою вiн не вважав
тiльки сво ю власнiстю - воно вже належало народу. Тепер же ця легенда
став реальнiстю - читач одержу твори, якi десятилiттями лежали в архiвах
i не були доступними навiть найвужчому колу дослiдникiв.
Павло Тичина, даруючи авторовi "Червоно© зими" видання "Вибранi твори"
(1957) у трьох томах, на першiй книзi зробив такий напис: "Дорогому
Володимиру Миколайовичу Сосюрi-одному з найбiльших поетiв Радянсько©
Укра©ни, - та нi, - поетiв усього свiту© Лiрик, - а разом з тим смiливий,
дерзновенний. Задушевний - а разом з тим - бойовий у нього тон,
наступальний. Та хiба можна в короткому цьому напису висловити все те, що
я про В. М. почуваю! З любов'ю давньою, "непреходящей" любов'ю П. Тичина".
Задушевнiсть, смiливiсть i дерзновеннiсть вiдчутнi у романi "Третя
Рота", в якому-життя Людини i Поета, вiддане сво му народовi.
КОМЕНТАРI
ПРОЛОГ
Третя Рота - шахтарське селище в Донбасi (тепер селище Верхн , що
входить до м. Лисичанська Ворошиловградсько© областi). Засноване 1721 p.
як сторожовий пост Iзюмського козацького полку. Пiсля лiквiдацi© козаччини
там знаходилася Третя рота Бахмацького гусарського полку, звiдки й
походить назва.
1. Дебальцево - тепер мiсто обласного пiдпорядкування Донецько©
областi, засноване в 1878 p.
2. Пономаренко Пантелеймон Кiндратович - товариш В. Сосюри, через якого
В. Сосюра передавав для ознайомлення К. . Ворошилову в 1942 р. у Москвi
рукопис роману "Третя Рота".
3. ...Я вiддав у Харковi оригiнал цi © поеми дiда в музей iменi
Шевченка... - Йдеться про музей поета в Харковi при Iнститутi Тараса
Шевченка, на базi якого 1933 p. було створено галерею картин Т. Г.
Шевченка в Харковi, а 1949 p. - Державний музей Т. Г. Шевченка в Ки вi.
Про долю рукопису поеми дiда В. Сосюри тепер нiяких вiдомостей нii
виявлено.
4. ...вiн став учнем штейгерсько© школи. - Йдеться про навчання
гiрничо© справи (маркшейдерi©), що стосу ться просторово-геометричних
вимiрювань у надрах землi i на ©© поверхнi з наступним зображенням
контурiв корисних копалин, гiрничих виробок на планах i картах.
5. "Макар телят не ганяв". - Дуже далеко, в суворих пеобжитих мiсцях.
6. Гарiбальдi Джузеппе (1807-1882) -народний герой Iталi©, один iз
керiвникiв революпiйно-демократичного крила руху Рисорджименто -
вiдродження нацiонально-визвольного руху iталiйського народу.
7. "Андрiеве стояния". - Очевидно, йдеться про свято на честь Андрiя
Первозванного (помер у серединi I ст. н. е.) - одного з дванадцяти
апостолiв Iсуса Христа, який, за руськими лiтописами, проповiдував
християнство серед слов'ян Древньо© Русi, побував бiля Киева i на
днiпровському березi встановив хрест. На цьому мiсцi збудовано Андрi©вську
церкву.
I
1. ...заводська "кукушка" - побутова назва тодiшньо© марки невеликого
маневрового паровоза.
II
1. Локотош Радя - двоюрiдний брат матерi поета Антонiни Дмитрiвни
Сосюри.
IV _
1. Юзiвка - тепер м. Донецьк.
VII
1. Кольцов Олексiй Васильович (1809-1842) - росiйський поет, автор
вiршiв про красу росiйсько© природи, значна кiлькiсть яких покладена на
музику i стала народними пiснями. Писав твори також i укра©нською мовою;
бував на Укра©нi, де збирав пiснi та прислiв'я, написав твори про тяжку
долю укра©нського народу.
2. "Ну, тащися, сивка..." - В. Сосюра наводить слова iз "Пiснi орача"
0. В. Кольцова.
3. Нiкiтiн Iван Савич (1824-1861) - росiйський поет, у творах якого
показано народне життя i висловлено протест проти самодержавства.
4. "Вырыта заступом яма глубокая..." - В. Сосюра не зовсiм точно циту
вiрш I. С. Нiкiтiна, написаний в 1860 p.
5. Саваоф (вiд давньо врейського Цебаот) - одна iз назв бога Ягве -
верховного божества в iуда©змi.
IX
1. ..."перпетуум мобiле" (вiд лат. perpetuum mobile-безперервне, вiчно
рухливе) - те саме, що й вiчний двигун. Йдеться про уявну машину, яка,
пущена в дiю, виконувала б роботу як завгодно довго, не беручи енергi©
ззовнi, що суперечить закону збереження енергi©.
XI
1. "Вiчна пам'ять" - заупокiйна молитва у православних християн.
2. Верн Жюль (1828-1905) - французький письменникфантаст i автор праць
з географi© та iсторi© географiчних вiдкрить.
3. "Ветхий завiт" ("Старий завiт")-перша частина Бiблi©, що визна ться
за "священне писання" в iуда©змi та християяствi. Книга створювалася
протягом IX - II ст. до н. е. iудейськими священнослужителями на основi
легенд i мiфiв Стародавнього Сходу.
4. ...шукали землю Ханаанську... -Давня назва територi© Сiрi©,
Палестини i Фiнiкi© на Близькому Сходi.
5. Фiлiстимляни - древнi племена, якi проживали на схiдному березi
Середземного моря i грунтувалися в II тисячолiттi до н. е. В кiнцi XIII-на
початку XII ст. до н. е. фiлiстимляни почали захоплювати територiю
Палестини i Сiрi©.
6. Серафимович (справжн прiзвище Попов) Олександр Серафимович
(1863-1943) -росiйський радянський письменпик.
7. ...братiв Маккаве©в... - Йдеться про братiв Iуди Маккавея-вождя
народного повстання II ст. до н. е. в Iуде© проти влади Селевкiдiв. Пiсля
його загибелi боротьбу продовжували його брати до завоювання Iудеею
полiтично© незалежностi в 142 р. до н. е.
8. Самсон - герой бiблiйно© легенди, iзра©льтянин, який одружився з
дiвчиною з ворожого племенi фiлiстимлян Далiлою. Самсон мав надзвичайну
фiзичну силу, що мiстилася в його волоссi, але пiдступна жiнка обрiзала
його i вiддала чоловiка в полон фiлiстимлянам. Полоненому Самсону викололи
очi i закували в кайдани. В полонi волосся вiдросло, до Самсона
повернулася сила, i вiн зруйнував храм, де його ув'язнили, в ру©нах якого
загинув i сам з ворогами.
9. Iсус Навiн - за бiблiйною мiфологi ю слуга i сподвижник Мойсея; не е
автором Книги Iсуса Навiна iз "Старого завiту".
10. "В тумане тысячелетий" - як видно iз подальшого пояснення В.
Сосюри, автором книги був письменник Красновсъкий.
11. А юнак Давид з його пращею, якою вiн знищив велетня Голiафа... - В
Бiблi© (1-а Книга Царiв, 17) розповiда ться, як юнак Давид убив каменем iз
пращi фiлiстимлянського богатиря-велетня Голiафа.
12. I рихонськi труби. - Пiсля виходу iуде©в з гипетського полону на
сво му шляху в Палестину вони обложили мiсто I рихон, але зруйнувати мiцнi
укрiплення не було можливостi. I рихонськi мури впали вiд священних труб,
завдяки чому мiсто було взято.
XVI
1. "Iлiада", "Одiссея"-давньогрецькi епiчнi поеми, що приписуються
Гомеру.
2. Уланд Лгодвiг (1787-1862) - нiмецький поет, драматург, iсторик
лiтератури.
XIX
1. Рiд Томас Майн (1818-1883) -англiйський письменник. Автор
авантюрно-пригодницьких романiв, в яких вiдображено життя i побут
iндiанцiв.
2. "Вершник без голови" - пригодницький роман Т. М. Рiда.
XXI
1. Нат Пiнкертон - герой серi© аноншпих книг iз оповiданнями про
пригоди слiдчого, якi були створенi, очевидно, як реклама американського
"агентства розшуку Алана Ната Пiнкертона i його синiв". Не дивлячись на
низький лiтературний рiвень цих книг, у дореволюцiйнiй Росi© вони мали
успiх i широке розповсюдження, особливо серед молодi.
2. Нiльсон Аста (1881-1972) -датська актриса, яка завоювала
популярнiсть у нiмому кiно.
3. Максимов - очевидно, йдеться про актора театру i кiно Максимова
(справжн прiзвище - Самусь) Володимира Васильовича (1880-1937), який
знiмався з 1911 p.
4. Лiндер Макс (справжн прiзвище - Габрi ль Лев' ль; 1883-1925) -
французький кiноактор.
XXII
1. Белий Андрiй (справжн прiзвище - Буга в Борис Миколайович;
1880-1934) - росiйський радянський поет, теоретик символiзму.
XXVI
1. Лпухтiн Олексiй Миколайович (1840-1893) -росiйський поет.
2. Надсон Семен Янович (1826-1887) - росiйський поет.
XXVII
1. Бальмонт Костянтин Дмитрович (1867-1942)-росiйський поет. Iз 1920 p.
перебував в емiграцi©.
2. Северянiн Iгор (справжн iм'я та прiзвище Iгор Васильович Лотарьов;
1887-1941) -росiйський поет. Iз 1918 p. жив в Естонi©.
XXVIII
1. "Нива" - росiйський щотижневий журнал для сiм'©, що видавався в
Петербурзi в 1870-1918 pp. i був одним iз пайпопулярнiших у Росi©. В
1894-1916 pp. виходили щомiсячнi лiтературнi додатки до журналу; з 1891 p.
безплатним додатком до "Ниви" видавались зiбрання творiв багатьох
росiйських та зарубiжних письменникiв, що забезпечувало журналу великi
тиражi i популярнiсть.
2. Цензор Дмитрiй Михайлович (1877-1947) - росiйський радянський поет.
Сво© твори друкував iз 1894 р., в 1905- 1907 pp. - в нелегальнiй пресi.
3. Фофанов Костянтин Михайлович (1862-1911)-росiйський поет.
4. Дон-Жуан - герой старовинно© iспансько© легенди; людина, яка все
сво життя проводить у любовних пригодах. Дон-Жуан став персонажем
багатьох творiв свiтово© лiтератури, в тому числi драми Лесi Укра©нки
"Камiнний господар".
5. "Милый, милый, смешной дуралей!" - рядок iз вiрша С. сенiна.
6. сепiн Сергiй Олександрович (1895-1925) - росiйський радянський
поет. В. Сосюра переклав десять .вiршiв С. сенiна ("Береза", "Пороша",
"Жебрачка", "Пiсня про собаку" та iн.).
7. ...не любив читати Толстого. - Очевидно, йдеться про твори Л. М.
Толстого, що були складними для сприйняття юнаком В. Сосюрою. Пiзнiше, i
особливо в пiсляво нний час i останнi роки свого життя, поет по-новому
перечитував класикiв свiтово© лiтератури, i твори Л. М. Толстого викликали
його захоплення.
8. Шерлок Холмс - герой оповiдань англiйського письменника Копан-Дойля
(1859-1930), освiчений сищик (детектив), який розкривав злочини шляхом
логiчного аналiзу, спiвставляючи рiзнi, навiть такi, що здаються
незначними, ознаки злочину.
XXIX
1. Плюшкiн - один iз геро©в поеми М. В. Гоголя "Мертвi душi" (1842),
помiщик-скнара, скупердяйство якого стало манi ю. "Плюшкiнство" - синонiм
хворобливо© скупостi.
XXX
1. А нiмцi вже захопили Харкiв. -У квiтнi 1918 p. Харкiв загарбали
нiмецькi окупанти. Мiсто визволили червонi вiйська 3 сiчня 1919 p.
XXXI
1. ...гетьманська варта пiсля розгону нiмцями Центрально© Ради. - 29
квiтня 1918 p. нiмецькi окупанти розiгнали Центральну раду, замiнивши ©©
марiонетковим "урядом" на чолi з колишнiм царським генералом П. П.
Скоропадським, правлiння якого у квiтнi-груднi 1918 p. увiйшло в iсторiю
пiд назвою "гетьманщини".
2. Олесь Олександр (справжн прiзвище - Кандиба Олександр Iванович;
1878-1944) - укра©нський поет.
3. Вороний Микола Кiндратович (1871-1942) -укра©нський радянський поет,
театрознавець, перекладач (переклав укра©нською мовою "Iнтернацiонал".
"Марсель зу", "Варшав'янку").
XXXIII
1. "Артишок" - прiзвисько, що походить вiд назви рослини родини
складноцвiтих - артишок, поширено© в кра©нах Середземномор'я i на
Канарських островах. Культиву ться в СРСР i на Укра©нi як овочева
культура.
XXXV
1. ...трима фронт проти дончакiв... - Йдеться про автономну Донську
область, утворену пiсля контрреволюцiйного заколоту заможного донського
козацтва, очолюваного генералом Каледiним.
2. Кащенко Андрiан феофенович (лiтературнi псевдонiми - I. Тертишний,
А. Будiй; 1858-1921) - укра©нський письменник, в iсторичних повiстях i
романах якого висвiтлено iсторичне минуле Укра©ни., зокрема iсторiю
козацтва.
3. Цум вафен - до збро© (нiм.)._
4. Це тi, що в сiчнi 1918 року розстрiляли в Ки вi червоний
"Арсенал"... - Йдеться про придушення в сiчнi 1918 p. збройного повстання
робiтникiв i революцiйних солдатiв Ки ва проти Центрально© ради. Центром
повстання був завод "Арсенал".
XXXVI
1. Потьомкiн Григорiй Олександрович (1739-1791)-росiйський державний i
вiйськовий дiяч, генерал-фельдмаршал, князь. Був фаворитом i найближчим
помiчником iмператрицi Катерини II; з його iнiцiативи зруйновано
Залорозьку Сiч. Епiзод, описаний В. Сосюрою iз полоненим us _щадком
Потьомкiна, згодом був використаний поетом у лi ричнiй баладi "Перстень"
(1926).
XXXVII
1. НЕП (нова економiчна полiтика) - економiчна полiтик. КПРС i
Радянсько© держави в перехiдний перiод вiд капi талiзму до соцiалiзму,
запроваджена на основi рiшенi Х з'©зду РКП (б) (1921 p.). Основу непу
становили: замiнi продрозверстки продподатком, допущення вiльно© торгiвл
при регулюваннi ©© органами Радянсько© влади, здача в орен ду частини
дрiбних державних пiдпри мств приватним осо бам, дозвiл на органiзацiю
невеликих приватних пiдпри мств допущення в певних межах оренди землi та
iн.
2. Ми спiвали "Чумака".народну чумацьку пiсню,
3. Петлюра Симой Васильович (1879-1926) - один iз керiвникiв
укра©нсько© буржуазно-нацiоналiстично© контр революцi©; iз лютого 1919 p.
- голова Директорi©.
4. "Плуг" - спiлка укра©нських радянських селянськм письменникiв, що
iснувала в 1922-1932 pp. (в 1931 р. "Плуп було переименовано на Спiлку
пролетарсько-колгоспних письменникiв).
5. Мазепинський полк - гайдамацький полк вiйська С. В. Петлюри, що
носив iм'я гетьмана Мазепи Iвана Степановича (1644-1709).
6. Гайдполк - гайдамацький полк.
7. ...лiвi есери - дрiбнобуржуазна полiтична партiя в Росi©, яка
сформувалася в кiнцi 1917 p. з лiвого крила партi© есерiв. Лiвi есери
входили до складу Радянського уряду, користувалися довiр'ям частини
трудового селянства i мали угоду з бiльшовиками. Влiтку 1918 р. стали на
контрреволюцiйний шлях. На Укра©нi лiвi есери пiдтримували деиiкiиську i
петлюрiвську контрреволюцiю.
8. Махно Нестор Iванович (1889-1934) -один iз керiвникiв
дрiбнобуржуазно© контрреволюцi© на пiвднi Укра©ни в роки громадянсько©
вiйни, анархiст. В 1921 p. втiк у Румунiю. В. Сосюра написав поему "Махно"
(близько 1924 p.), що не збереглася; опису ного втечу за кордон у поемi
"Розстрiляне безсмертя" (1960).
9. Чингал - кинджал.
XXXVIII
1. Карпом - караульне помешкання.
2. ...жмут "укра©нок"... - очевидно, йдеться про паперовi грошi.
XXXIX
1. Сiчовi стрiльцi - вiйськовi формування контрреволюцiйно© Центрально©
ради i Директорi©, створенi в 1917 p., якi були розгромленi Червоною
Армi ю навеснi 1917 p.
2. Денiкiн Антон Iванович (1872-1947) - грдерал-лейтенант царсько©
армi©, головнокомандуючий контрреволюцiйними збройними силами пiд час
громадянсько© вiйни.
XL
1. Григорев нас врадив, перейшов на бiк червоних... - Йдеться про
петлюрiвського отамана Г. Григор'ева, який па той час формально перейшов
на бiк Радянсько© влади i командував дивiзi ю на пiвденнiй дiлянцi
Укра©нського фронту. У травнi 1919 р. Г. Григор'ев органiзував
антирадянський заколот на пiвднi Укра©ни, вiдомий пiд назвою
"грпгор' вщина". Заколотникiв було розгромлено радянськими вiйськами.
XLI
1. Проскурiв - тепер м. Хмельшщьшн'i.
2. Фельдман-очевидно, йдеться про перекладача i спiвробiтника наркомату
iноземних справ Укра©ни в 1920-х роках Д. Фельдмана, з яким у Харковi був
знайомий В. Сосюра.
XLII
1. Бiрзула - тепер м. Котовськ Одесько© областi.
2. Ставили п' су "Бурлака" з участю Садовського. - Йдеться про п' су I.
К. Карпенка-Карого, постановку яко© здiйснив Микола Карпович Садовський
(справжн прiзвище - Тобiлевич; 1856-1933). В 1918 р. М. К. Садовський
емiгрував iз невеликою групою акторiв театру на Захiд, де виступав на
сценi. В 1920-1926 pp. жив за кордоном (Ужгород, а пiзнiше-Прага). В 1926
р. повернувся на Радянську Укра©ну.
3. "Повiй, вiтре, з Укра©ни..." - укра©нська народна пiсня "Повiй,
вiтре, на Вкра©ну..." на слова С. В. Руданського.
XLIII
1. Коли ми взяли Ки©в разом з денiкiнцями... - Йдеться про загарбання
Ки ва денiкiнцями i петлюрiвцями, що вiдбулося 31 серпня 1919 p. 16 грудня
1919 p. Ки©в було визволено червоними вiйськами.
2. "Учiтеся, брати мо©..." - цитата iз поеми Т. Г. Шевченка "I мертвим,
i живим..." (1845).
3. Римський-Корсаков Микола Андрiйович (1844-1908) - росiйський
композитор i громадський дiяч.
4. Директорiя - контрреволюцiйний буржуазно-пацiопалiстичний уряд на
Укра©нi, створений у листопадi 1918 р. До лютого 1919 p. Директорiю
очолювали В. Винниченко i С. Петлюра. У квiтнi 1919 p. зазнала поразки вiд
Червоно© Армi©, але пiсля одержання допомоги вiд Антанти вiйська
Директорi© у липнi 1919 p. вдерлися на Укра©ну. Припинила сво iснування
пiсля радянсько-польсько© вiйни i розгрому цiйська С. Петлюри.
5. Раковський Христiан (1873-1937) -радянський партiйний i державний
дiяч. В 1919-1923 pp. - голова уряду Укра©ни; в 1923-1927 pp. - посол СРСР
в Англi© i Францi©.
6. Черкасенко Спиридон Феодосiйович (лiтературнi псевдонiми-Провiнцiал,
Стах Петро та iн.; 1876-1940) -укра©нський письменник. В 1919 p. емiгрував
за кордон.
7. Журлива Олена (справжн прiзвище - Котова Олена Костянтинiвна;
1898-1971)-укра©нська радянська поетеса i педагог.
8. Самiйленко Володимир Iванович (лiтературнi псевдонiми - В.
Сивенький, Iваненко, Полтавець, Смутний та iн.; 1864-1925) - укра©нський
письменник.
9. Слащов Якiв Олександрович (1885-1929) - один iз органiзаторiв
контрреволюцi© в роки громадянсько© вiйни, генерал-лейтенант. Командував
корпусом денiкiнсько©, потiм врангелiвсько© армi©. Емiгрував до Туреччини,
1921 p. повернувся на Батькiвщину, був амнiстований i служив у Червонiй
Армi©.
10. Добрармiя (Добровольча армiя) - одне з найбiльших бiлогвардiйських
з' днань, основна ударна сила денiкiнщини. Армiю було створено наприкiнцi
1917 р. на Дону при сприяннi Антанти з контрреволюцiйних офiцерiв,
верхiвки козацтва, юнкерiв та буржуазно© молодi.
11. "На вас, завзятцi юнаки..." - вiрш Михайла Петровича Старипького
(1840-1904) "До молодi" (1876).
XLIV
1. Ранню поему "1918 год" В. Сосюра написав у 1919 в м. Смотрич на
Подiллi. Строфа процитована, очевидно, i пам'ятi, бо ма деякi текстовi
рiзночитання iз виправл ною автором версткою. Надрукований у газетi
"Краснi звезда" (192.0, 18 серпня) уривок ма посвяту: "Посвящаете
товарищу Ленину".
2. Поляки почали наступать, - Йдеться про початок агрес бiлопольського
вiйська 25 квiтня 1920 p. на територi© Радянсько© Бiлорусi© i Радянсько©
Укра©ни, яке за коротка час просунулося на 200 км у глиб Укра©ни.
3. Тютюнник Юрiй - генеральний хорунжий армi© Укрi ©нсько© народно©
республiки, начальник штабу Григор' в З 1924 p. проживав на Радянськiй
Укра©нi; рострiляни у 1929 p.
XLV
1. Подив - вiд трьох росiйських слiв - "Политический оi дел дивизии".
2. "бытие определяет сознание"... - У передмовi до праг "К критике
политической экономии" (1859) К. Маркс пише "Не сознание людей определяет
_их бытие, а, наоборот, и общественное бытие определяет _их сознание" (К.
Марк и Ф. Энгельс, Сочинения, т. 13, М., 1959, с. 7).
3. Гамсун Кнут (справжн прiзвище - Педерсен; 18591952) - норвезький
письменник, у романах якого капiталi стичному мiсту протиставлялося
патрiархальне село ("Сом землi", 1917).
4. Поарм - вiд трьох росiйських слiв - "Политический от дел армии".
5. ...коли поляки захопили Ки©в - 6 травня 1920 p. вiйська
буржуазно-помiщицько© Польщi окупували Ки©в.
6. Серратi Джачiнто Меноттi (1872 чи 1876-1926) - один iз керiвникiв