Страница:
що забрала Земля Святогора Родовича, та й зажурений по©хав на Дунай-рiку,
свою матiнку. Та як в'©хав на конi в прибережнi кущi, в очерети високi©, так
i зник навiк з очей во©нських. Так не стало на Укра©нi трьох найдужчих
богатирiв.
Любов -- це крапелина кровi Тар'ягна, сина Ягни i Дарбога, яка впала в
серця наших прабатькiв Лада i Лади, коли Тар'ягн поборов Золотого кабана.
Саме любов робить людей безсмертними, бо лише народжуючи дiтей, вони можуть
продовжувати свiй рiд. У новонародженому тiлi розвива ться молода душа, хоча
в нiй живе досвiд всiх попереднiх поколiнь.
Прагнення любовi чоловiка до жiнки, а чи жiнки до чоловiка невситиме,
доки тiло молоде. В любовному зляганнi чоловiк i жiнка вiдчувають себе
диним Богом-творцем. Це мить найвищо© насолоди, але у вищому сво му спалаху
вона коротка. Жiнка i чоловiк увесь час живуть в очiкуваннi цього спалаху
насолоди, розчаровуються, що вiн швидко мина , i почина ться нове чекання.
З часом любов чоловiка до жiнки, а чи жiнки до чоловiка продовжу ться у
плеканнi дитини, ©м обом може в якийсь час видатись, що вони стали менше
любити одне одного, але думаючи про беззахиснiсть дитини без ©хнього
обопiльного пiклування, вони згоджуються на три динiсть любовi. Таким чином
трива Лад: народжуються дiти, ви ©х вихову те i потiм помира те з надi ю,
що ваше життя продовжу ться в дiтях.
Любов можлива лише мiж чоловiком i жiнкою, якщо вони не родичi в
третьому колiнi. Ця любов може завершуватись зляганням лише дiтородними
органами. Що ж до приязнi чоловiка до чоловiка, то тут може бути лише дружба
чи побратимство. В цьому випадку мiж двома особами дозволя ться лише
рукостискання, обiйми в одежi (пiсля довго© розлуки) i чоломкання --
поцiлунок у лоб чи в щоку. Так само виража ться приязнь мiж двома жiнками,
приязнь батька до сина чи дочки, матерi до сина чи дочки.
Цiлуватись у губи дозволя ться лиш чоловiку з жiнкою.
Коли одруженi чоловiк i жiнка мають дiтей, а тодi з якихось причин
розлучаться, то нi в якому разi не можна не давати батьковi зустрiчатись зi
сво©ми дiтьми чи навпаки -- не давати матерi зустрiчатись зi сво©ми дiтьми.
Грiх настроювати вороже дiтей проти рiдно© матерi чи рiдного батька. У дiтях
злита во дино ваша любов, ваша кров, ваша житт ва енергiя, тому помiж вами
не може бути доконечно© ворожнечi, хоча ви й розлучилися через те, що любов
минула.
Любов -- це не постiйне явище для окремо© особи i може проявлятися
протягом одного життя людини до осiб протилежно© статi кiлька раз чи
водночас до кiлькох осiб у той самий час. До поширення iудо вангелiзму в
кра©нi Араяна (так ранiше називалась Укра©на), кожен чоловiк (вiльний
общинник), якщо мав достаток i чоловiчу снагу, мав двi-три жiнки. Були також
жiнки, якi жили час вiд часу з iншими чоловiками, мали дiтей вiд рiзних
батькiв. Якщо у такому спiвжиттi був лад, то це не осуджувалось громадою.
Учитель Барбара вчить, що так може бути i зараз i потiм.
Проте коли над подружнiм життям тяжi звичай одножонства, а чоловiковi
не вистача то© жiнки, з якою вiн вперше одружився, то щоб не залишати дiтей
без батька, вiн шука собi ще одну жiнку, але так, щоб не знала перша. В
такому випадку краще, щоб перша жiнка про це не знала, iнакше почнуться
ревнощi, i не кожна, навiть сильна людина, може ©х подолати. Це ж стосу ться
i тих випадкiв, коли жiнка, потай вiд першого чоловiка, зустрiча ться ще з
одним. Якщо ж чоловiк (або, вiдповiдно, жiнка) дiзна ться про цей побiчний
зв'язок, то не треба признаватись, щоб остаточно не поранити душi людини,
яку ви колись кохали. Хай у не© залишиться надiя на те, що вона помилилася у
сво©х пiдозрах. Увага i пестощi згладжують душевнi рани. Якщо ж це неможливо
i виникли ревнощi, то треба розлучитись. Залишати помiж себе ревнощi, а тим
бiльше ©х провокувати дуже небезпечно. Ревнивий чоловiк чи ревнива жiнка
можуть дiйти до такого стану, що можуть вбити чи накласти на себе руки.
Любов i, як наслiдок, природне злягання чоловiка з жiнкою дiтородними
органами -- це вiд Бога. Вона омолоджу тiло, пiдсилю в ньому палання
животворного вогню, який да вiдчуття радощiв. Збочення у статевих стосунках
чоловiка з жiнкою, статевi стосунки чоловiка з чоловiком чи жiнки з
жiнкою,-- це вiд Чорта.
Тiло людини Бог сотворив так, що енергiя життя розподiлена мiж
чоловiком i жiнкою та зосереджена у ©хнiх органах статi. Енергiя смертi
однакова i в чоловiка, i в жiнки. Вона зосереджена в кiнцi кишкового тракту.
При педерастi© енергiя життя змика ться з енергi ю смертi i вiдбува ться
швидке згорання енергетичного поля тiла, яке ще називають аурою, в'яне душа.
Для осiб, якi практикують розпусту, з'явля ться ефект житт вих невдач,
невезiння, руйну ться також захисна (iмунна) система тiла, яке ста
сприйнятливим до хвороб. Тiло людини створене так, що ма багато захисних
вiдновлювальних засобiв, i це запобiга швидкiй смертi (подiбно до згорiлого
електродвигуна) при одноразовому (помилковому) змиканнi протилежних енергiй.
Але ефект цiкавостi, звикання спрацьову вiдразу, тiльки маючи сильну волю i
усвiдомивши небезпеку для життя, як скажiмо, у випадку алкоголiзму чи
наркоманi©, можна вирватись iз цi © пастки, настановлено© Чортом, i
вiдмовитись раз назавжди вiд збоченства.
Як свiдчать давнi та мнi знання, тiло людини прив'язане до Дерева життя
трьома петлями. Одна петля розташована в головi -- це розум, друга -- помiж
грудей -- душа, третя петля -- внизу живота -- це вогонь животворний.
Неправильне статеве життя порушу нижню петлю: всиха спинний мозок; в першу
чергу хворiють нирки, печiнка, шлунок, вiдбира ноги.
У книзi "Бережа" записана давня билиця про Скомороха. Отже, ще за
багато вiкiв до ново© ери волхви знали про цю хворобу. Нею покарано людей за
пограбування Храму кохання. Проте цi знання забулися внаслiдок во н i
перемiщувань народiв, так що в деяких кра©нах вропи так званi "сексуальнi
меншини" борються за сво© права i вже навiть закон держави дозволя
одностатевi шлюби. Таке явище -- ознака смертi суспiльства. Тому держава
повинна жорстоко боротись з публiчними проявами збоченства так, як вона
бореться проти наркоманi©.
Мистецтво кохання, його та мниця чи його вiдвертiсть -- все це може
мати вiдтiнки любовi, яка для людини найсолодшим напо м. Тому слова, якими
називаються дiтороднi органи, не лайливими, а зображення в лiтературi,
малярствi, театрi любовних картин, голого людського тiла i дiтородних
органiв не забороня ться. Сказано -- любiться, але знайте мiру. Людина --
наслiдок впорядковано© матерi©, Бог Любов.
Забороня ться лише збоченство i його зображення, а також статевi
стосунки з тваринами.
Маючи розум i силу волi, тобто прагнучи до досконалостi, можна таким
чином здiйснювати сво© любовнi стосунки з одною, двома чи з трьома жiнками,
щоб мати тiльки бажане число дiтей, не вдаючись до хiмiчного чи операцiйного
втручання. Вчитель Барбара забороня аборти i радить мати в кожнiй арiйськiй
сiм'© тро i бiльше дiтей. Позашлюбнi дiти -- це квiти кохання, вони i ©хнi
матерi користуються особливою пошаною i повагою.
Коли пари дотримуються закону любовi, то навколо ©хнiх тiл завжди
горить захисне поле. Якщо багато особин порушу закон любовi, аура навколо
тiл згора , так само руйну ться i навколоземна аура. Лад зника i наста
Гад, поширюються невилiковнi хвороби органiв любовi, зникають захиснi
оболонки Землi, вчиняються вiйни i землетруси.
Учитель Барбара вам про це ще раз сказав, хоча багато Просвiтлених i
ранiше про це говорили. Отож не говорiть, що ви не знали, бо розплачуватись
доводиться i знаючому, i незнаючому, i батькам, i дiтям. Дотримуйтесь Ладу,
дотримуйтесь закону любовi з поколiння в поколiння, аж поки грiх предкiв не
вивiтриться з аури Землi, з кровi вашо©. Поступово грiх стане одноплощинним
у часi i зникне зовсiм. Аж тодi буде на землi Рай.
Тар'я!
Укра©нцi, тар'ягни, арiйцi -- вiра в Ягну, у животворний вогонь Ягни
проступа у наших душах, наче трава на доброму грунтi пiд теплими променями
Дарбога.
Ми ще раз i ще перепишемо iсторiю тисячолiтньо© покути, яка впала на
нашу землю пiсля 988 року -- iсторiю бездержавного страждання, щоб
зрозумiти: тiльки одностайна сила волi цiлого народу до зорганiзованого
державними мужами життя благо для кожного укра©нця. Хай вчать нас нашо©
правди i нашо© вiри волхви.
Наш Верховий Священний Храм проступить Священному пагорбi бiля майдану
Богдана Хмельницького. Сюди, на урочисте вiдкриття Храму, злетяться душi тих
укра©нцiв, якi ступили на шлях боротьби i померли на чужинi, i тих, якi
впали на рiднiй землi, воюючи за волю укра©нського народу. Заблищать на
стiнах Храму вiдблиски нашого Священного вогню.
Сюди вестимуть стежки вiд усiх сiл, де живуть укра©нцi. Вiд майдану
Водогра©в до Софi© Ки©всько©, на стелi яко© зображено Оранту-Бережу з
пiднятими над людьми благословенними руками, ми знесемо будинки i зробимо
численнi пiшоходнi схiдцi з майданчиками, обсадженими квiтами. Це високий
Храм новiтнiх конструкцiй iз величезною площею зовнiшнiх i внутрiшнiх стiн,
на яких найкращi укра©нськi митцi зобразять безкiнечнiсть, невичерпнiсть i
всебiчнiсть у часi i просторi iсторi© кра©ни Араяна, нашо© правди i нашо©
вiри. Тут будуть зображенi подвиги Тар'ягна i його нащадкiв.
У центрi цього Храму горiтиме вiчний вогонь i прекраснi цнотливi
дiвчата-арiйки вiком вiд 12 до 16 рокiв прислуговуватимуть тому вогню. Весь
час до Храму буде iти потiк вiруючих, щоб прилучитися до Святинi. Вхiд до
Храму повинен бути тако© ширини, щоб прихожани, йдучи в ньому щiльним
потоком, зразу за порогом роздiлялись на шiсть потокiв i, йдучи, почували
себе просторо.
На Рiздво, Великдень, Ягни-Купала, Свято Рода i Роди навколо Священного
вогню у Храмi дванадцять нагих цнотливих дiвчат танцюють "Танець
животворного вогню". У названi свята у священнодiйствi беруть участь всi
дев'ять канонiзованих перевтiлень Ягни, але робиться наголос на тих назвах,
якi рокуються по календарю "Бережi". Дiвчата, якi виконують "Танець
животворного вогню", повиннi бути Божисто© статури i вроди. Коли ©м
виповниться 16 рокiв, а то i ранiше (за рiшенням дев'яти головних волхвiв),
вони звiльняються вiд обов'язкiв танцiвниць Храму i далi живуть звичайним
свiтським життям. Освiтлення в залi повинне бути приглушеним, а вогонь --
червоним. Танець повинен бути повiльним, грацiйним, iз стриманими, але
похiтливими рухами.
Пiд опуклою стелею Храму -- велике зображення Ягни-матерi з малим
Тар'ягном. Силует Ягни повинен бути мiнливим, щоб прихожани, якi повiльно
йдуть i дивляться на стелю з рiзних точок зали, бачили Ягну то в образi
Велеса, то Роди, то Морани, то Папи, то Слави, то Ями, то Даждя, то Дани, то
Дудя. Навколо Храму -- величезнi клумби квiтiв i посеред кожно© клумби --
дуби. Дорiжка вiд Храму вестиме до Софi©, яка, пiсля деякого переоформлення,
теж буде дiючим храмом.
Але головним Храмом Ягни, осердям вiри в Ягну хата, житло, в якому
живуть чоловiк i жiнка iз сво©ми батьками чи без них, а також ©хнi дiти. В
хатi разом з сiм' ю живуть домашнi духи. Найстарший над ними -- Домовик.
Добрий настрiй, Здоров'я, Сон, Добробут, Мир у сiм'© -- це його пiдлеглi.
Домовика бояться Злиднi, Сварки, Ревнощi й iншi злi духи. Домовика треба
шанувати, не думати про нього зле, не ревнувати до нього жiнку, мати його за
найвiдданiшу iстоту i вiн вiдзичить добром.
Переходячи в нову хату, треба у старiй хатi поставити бiля хатнього
вогнища старий черевик i, заплющивши очi, подумки або пошепки творити
казання:
-- Пане Домовик, сiдай у черевик та по©демо до ново© хати малих дiток
колихати.
Зробивши останнi приготування до пере©зду, берете черевик, намагаючись
на нього не дивитись. Однi ю рукою трима те, а другою затуля те вiд вiтру,
наче вогник свiчки. Принiсши в нову хату, ставте черевик бiля домашнього
вогнища: печi чи плити, на якiй ви варите ©жу. Через деякий час, пiсля
клопотiв по господарству, ви приберете черевик. За цей час Домовик вже
знайде собi в хатi зручне мiсце, а черевика можете сховати на горище чи
взагалi спалити.
На покутi у свiтлицi (бажано, щоб цей куток був орi нтований на схiд
сонця, у мiськiй квартирi -- просто урочистий куток у свiтлицi) повинен
висiти образ Ягни в подобi одного з ©© перевтiлень: намальований або
вилiплений як канонiчний оберiг. На покутi може бути також лампадка, котра
запалю ться в свято, i священна книга "Бережа".
Свiтлиця, в якiй Образ, -- це домашнiй Храм Лелi-Бережi-Матерi.
Молячись, можна засвiчувати лампадку чи свiчку, а можна молитись i до сонця,
до освiченого сонцем вiкна чи ще якогось чистого джерела свiтла. Чисте
свiтло -- те, яке не несе зла людинi. Нарештi можна молитись, лежачи в
постелi, обернувши долонi до неба, дивлячись на стелю або заплющивши очi.
Молитва -- це спiлкування з Богом.
У хатi, а особливо в свiтлицi, треба завжди скидати шапку, не вживати
лайливих слiв i поводитись пристойно. Скидати шапку треба також, вживаючи
©жу а чи п'ючи воду.
Кожному вiруючому доступнi такi способи очищення: умивання водою вранцi
рук i лиця з молитвою до Дани, а також увечерi -- рук, лиця i нiг. Молитви,
якi можна вживати протягом дня, поданi в роздiлi книги пiд назвою "Тар'я".
Вечiрня молитва найголовнiша. Проказувати ©© вголос чи пошепки, чи подумки
можна перед образом а чи в постелi, прийнявши одну з наведених у книзi
"Бережа" поз або просто довiльно лежачи.
Перед сном i пiд час сну душа людини звiльня ться вiд тiла. Коли тiло в
станi сну, душi потрiбна Божа опiка, опiка Бережi, адже в станi сну душу
легко можуть дiймати i мучити злi духи, особливо коли душа лине за межi
хати, яка другою пiсля тiла захисною оболонкою для душi, але вже не
однi ©, а цiло© сiм'© душ.
Повторимо молитву до сну:
-- Бережо: Ягна-Дивна-Жива, спаси i помилуй мiй народ, мою сiм'ю i
мене, твою рiдну дитину. Оберiгай мене у мо©й вiрi вiд грiха, зради,
безчестя i манi©. Допоможи менi благополучно прожити i благополучно вмерти.
Тар'я!
Перед останньою фразою, яка почина ться словом "допоможи", можна
вставляти речення про сво конкретне побажання. Наприклад: "Допоможи, Боже,
завтра благополучно закiнчити косовицю" або "Допоможи Боже, щасливо прибути
додому i щоб дома все було благо" й iнше. Ваше прохання Божистого
благословення повинне бути справедливим, вивiреним совiстю.
На початку молитви ви просите за цiлий народ укра©нський, тобто ви
спонука те свiй дух до з' днання з духом мiльйонiв спорiднених вам кров'ю
душ, якi теж звертаються до Бога з такою ж магiчною молитвою, а отже,
духовна сила цiлого народу приходить вам на допомогу i опорою вашiй душi.
А дух цiлого народу -- це вогненна куля. Бог же або розлитий як еманацiя у
Всесвiтi, або ма вигляд вогненно© кулi.
Коли ви проказали першi два речення вечiрньо© молитви, можете
звертатись до Лелi з рiзними добрими словами, якi покладуться вам на серце.
Коли молитва буде палка i щира, на вас зiйде Божа благодать, i ви будете
просвiтленi нею i умиротворенi. Молитву можна повторювати тричi, повторюючи
кожне речення тричi. Коли душа схвильована, молитву треба повторювати доти,
доки на вас не зiйде сон.
Тi, хто бажа проявити ревнiсть у вiрi в Бога, а чи ма вищу насолоду
для душi вiд постiйного спiлкування з Бережею, а чи хоче себе присвятити
становi волхвiв, можуть молитися тричi i бiльше раз на добу, завчити молитви
i молитовнi пози, а також речення з книги "Бережа" напам'ять. Можна також
постити. Вiвторок, п'ятниця, недiля -- вважаються у ревновiруючих м'ясними
днями, вiдповiдно: понедiлок, середа, четвер, субота -- пiсними. Постять
також сiм тижнiв весною перед Великоднем i два тижнi восени перед Святом
Рода i Роди. Можна також накладати на себе обмеження у свiтських забаганках,
адже вiдкидання надмiрностей, якi обсiдають людське тiло, очищу Дух i
сприя ближчому спiлкуванню з Богом. Закон такий: якщо Бог дав тобi тiло, ти
повинен пiклуватися ним, доглядати i вдосконалювати, а не руйнувати i
нiвечити. Можна творити i удосконалювати молитви, проповiдi i оповiдi про
дiяння подвижникiв вiри в Ягну. Подвижництво i служiння Боговi у вiрi
безмежне, i треба, щоб воно, це подвижництво, завжди йшло на користь
укра©нському народу.
Корисна праця в будь-який день року не грiхом. У святковi днi
уникайте брудно© роботи.
Ми молимось та©нству животворного вогню.
Старi мудрi люди кажуть: хто жив на цiй землi справедливо, тому Бог
посила легку смерть, грiшна душа довго i в муках покида тiло.
Молитва очища душу. Очищення може бути також через сповiдь волхву.
Сповiдь чи очищення -- не повне звiльнення вiд грiхiв, це полегшення для
душi. Один Бог вiда : простив вiн вам грiх чи нi, простив чи покара вас за
нього сьогоднi чи завтра, чи вас, а чи нащадкiв ваших у якомусь колiнi. Леля
проща тих, хто щиро ка ться. Бог милосердний, але Бог i строгий.
Сповiдь -- полегшення для душi. Це перекладання частини свого тягаря на
сповiдника. Але тому, що сповiдатись будь-кому бува соромно, а то й
небезпечно, треба сповiдуватись волхвовi, людинi iз стану Арпокнязя. Бо
волхв -- також i порадник, i втiшник, i зцiлювач, якщо Бог дарував йому таке
вмiння. Волхвом може бути i чоловiк, i жiнка. Волхв може напутити грiшника
до прилюдного каяття, але не ма права розголошувати та мницю сповiдi,
доносити владi, за винятком тих випадкiв, коли людина божевiльна i може
наробити горя. Волхв вiдповiда перед Богом за дотримання та мницi сповiдi.
Часткове очищення i полегшення да дарування дiтям солодощiв, а також
давання милостинi бiдним i тим, хто жебра . Людина, яка просить на хлiб а чи
пиво, -- нещасна, тому не скупiться. Краще давати, нiж просити. Добро i
спiвчуття умиротворюють.
Тар'я!
Сiм'© укра©нцiв об' днуються в села, в яких може проживати вiд кiлькох
сотень до семи тисяч душ. Якщо поселення налiчу понад сiм тисяч жителiв, то
воно дiлиться на два села. Села об' днуються у весi (райони), весi -- у край
(область), кра© об' днуються в державу Араяну (Укра©ну).
Село -- це окремий, замкнений у самодостатньому iснуваннi, органiзм
народу. Села об' днуються в державу для того, щоб мати захист вiд зовнiшнiх
ворогiв (неукра©нцiв), мати силу для проведення полiтики з метою запобiгти
чужiй агресi© i для того, щоб здiйснювати спiльний наступ у навколишн
житт ве середовище, утримувати i поширювати житт вий простiр укра©нського
народу. Тому протягом вiкiв народ повинен виробляти як чiткий порядок покори
у деяких питаннях села -- весi, села -- кра вi, села -- державi, так i
розбудовувати ту царину мiжлюдських стосункiв, якi належать лише селу i його
головi.
Наш верховний Бог у жiночiй iпостасi -- Ягна, у чоловiчiй -- Дарбог. У
iпостасi Боголюдини, творця земного життя -- Тар'ягн, син Ягни i Дарбога.
Наша самоназва -- ар'ягни. Наша кра©на зветься Араяна. Для назви Бога
диного ми послугову мось словом "Бог".
У часи миру нами править цивiльний уряд на чолi з головою. В часи вiйни
нами править князь.
В мирний час вища влада в селi, весi, кра© i державi належить головi,
який обира ться згiдно закону тар'ягнiв всiма дорослими громадянами. Кожен
громадянин повинен стежити за справедливiстю виборiв. Всяке шахрайство на
виборах означа прихiд до влади дурнiших вождiв, нiж би ©х мiг обрати народ,
а це призводить до ослаблення держави. Вищим виявом культури народу чесне
дотримання правил виборiв. Головним злом у будовi владно© Гори в Араянi
завжди була нездатнiсть до омолодження керiвно© верхiвки. Це загальнолюдська
вада, i всi законодавцi всiх часiв i народiв билися головою об закон
старiння. Кожен, хто приходив до влади, старався обдурити громаду i закон
старiння, чiплявся за владу: вiн, його родичi, його слуги. Старiння
правлячо© верстви супроводжу ться розбещенiстю, млявiстю, вiдсутнiстю
патрiотизму, що приводило i приводить до зникнення спершу держави, а тодi й
народу, який цю державу створював.
У виборний закон напiвдемократичних систем, якi зараз найпоширенiшi в
свiтi, закладено тривалiсть часу правлiння лiдера. Це в середньому чотири
роки з можливим переобранням ще на чотири роки. Ми вибира мо на 3,5 роки з
можливим переобранням ще на 3,5, щоб разом було сiм рокiв. Загальновiдоме
священне число. Проте у цей закон ще треба ввести вiковий бар' р. Щоб кожен
громадянин кра©ни Араяна знав, коли його голова села, весi, краю, держави;
командир рою, чоти, полку, армi©; голова общини, заводу, фiрми, скарбницi
досяг чи досягла вiку 54 роки, його треба негайно переобирати, а коли вiн
опира ться, то й усувати силою, бо вiн вже втрача iмунiтет, захищенiсть
законом i моральними нормами суспiльства сво©х прав як вождь. Нi в якому
разi тут не може бути якихось виняткiв. Якщо це розумна людина, вона може
бути радником, вчителем, наставником, але не головою, завдання якого
приймати остаточне рiшення.
Щоб переконати у потребi такого жорсткого способу омолодження керiвно©
верстви, нагада мо, що у 40 рокiв мозок людини переста розвиватись i наста
поступовий занепад, спершу в другорядних вiдгалуженнях, а тодi i в головних.
Iлюзiя попередньо© здатностi -- це звичайне самозаспоко ння старiючого
органiзму. В доiсторичних державах вождя приносили в жертву Боговi, коли вiн
досягав вiку 33 роки. У рiзних народiв були рiзнi вiковi обмеження, але мета
одна: змiнити вождя, щоб омолодити народ.
Щоб село жило i дiяло, воно повинне мати владне ядро, навколо якого
рухалися б сiльськi силовi поля житт дiяльностi. Ядром села голова,
обраний селянами термiном на 3,5 роки правлiння, отаман, призначений головою
села, i волхв. Якщо органiзм села довго живе, без втручання у його внутрiшнi
закони ворога, агресора, то в ньому народжуються люди з потрiбними селу
ремiсницькими i лiкувальними здiбностями. В першому випадку -- це коваль,
чинбар, швець i таке iнше; в другому -- знахар, костоправ, заговорювач
кровi, зубного болю, знахар вiд страху, наговору i таке iнше.
Через сво часткове самоуправлiння у селi тар'ягни повиннi
дотримуватись прадавнiх моральних норм спiвжиття. Лише село може пiклуватися
про здоров'я тi © землi i води, на якiй воно прожива .
Голова села, весi, краю, держави повинен свято дотримуватись законiв
тар'ягнiв, керуючись почуттям правди i совiстi, за якi громада обрала його
головою.
Отаман, сотник (весi), полковник (краю), князь (держави) повинен
плекати козачий стан во©нiв-захисникiв держави.
Волхв ма навчати народ звича©в i вiри в Бога.
Голова, волхв, отаман -- це Мала Рада села, яка може бути розширена до
доцiльного непарного числа, за потребою, з людей, совiсть яких вiдома
громадi.
Всесiльський сход -- вiче -- диний в Араянi захiд, куди можуть прийти
всi гласнi громадяни територi©. Вiче весi, краю, держави може бути лише з
обраних сходом сiл радних.
Голова сповня закон держави, вiда колективною скарбницею.
Волхв навча через приватну бесiду чи проповiдi в Храмi. Вiн повинен
мати книгу "Бережа", постiйно ©© вивчати, знати всенароднi i сiльськi
звича©, як-от: весiльне благословення, освячення новонародженого, обряд
похоронiв, обряд закладання ново© хати, проводiв у армiю, проведення iменин
i рокових свят. Бажано, щоб ця людина мала вищу освiту, володiла
лiкувальними знаннями, знала музику i спiв, усе життя вивчала i
систематизувала (писемно й усно) мiсцеву обрядовiсть, пристосовуючи ©© до
сучасного життя i очищуючи ©© вiд iудейських, iсламських, вангельських
iмен, звича©в, символiв, поступово вплiтаючи в обряд iмена перевтiлень Ягни
i символи, якi записанi в книзi "Бережа".
Казання до Ягни, якi зiйдуть на нашi душi Божистою вiдвертiстю, -- ось
суть нашо© вiри. Спiлкування з Божистим розумом через молитву й iснування,
зануреним у вiру, -- ось благо.
Кожне село повинне прагнути мати свiй Храм для спiльного звернення до
Бога, обнародування шлюбу, збереження священних релiквiй. Звича ве
планування храму -- з чотирьох кiмнат. Перша, велика, -- для прихожан, перед
нею -- тро однакових примiщень. Середн -- для олтаря, на якому запалю ться
священний Перун, iконостаса i волхва, який проводить проповiдь; лiве -- для
хору i музик; праве -- для прапорiв, священних фiгур i рiзного реманенту,
потрiбного для справляння служби Божо©. Храм може мати дзвiницю i дзвони.
Спiввiдношення площ кiмнат Храму вiдповiда ©хньому призначенню, а також
смаку зодчого. Храм мусить бути орi нтований олтарем на схiд сонця.
Жертвою на палаючий вогонь можуть бути запахущi трави i речовини,
бризки вина, води i крихти ©жi. У Храмi повинно висiти три усталенi образи:
образ щиро© молитви, образ Лелi-Ягни з дитиною, образ змi борства. Стiни
Храму розмальованi дiяннями з книги "Бережа". Вiруючi можуть носити на тiлi
обереги, якi зображують тварин i птахiв, котрi згадуються в книзi "Бережа".
Головними трьома оберегами :
перший оберiг -- старовинне зображення Лелi;
другий оберiг -- Сварга, рiвнобiчний криж;
третiй оберiг -- Три днiсть.
Цi обереги, а також тварини, птахи чи рослини, якi за книгою "Бережа"
оберегами, можуть (за бажанням вiруючого) бути витатуйованi на тiлi. Також
може бути витатуйоване зображення Мiсяця -- для дiвчат i Сонця -- для
хлопцiв, а також зображення Лiле© для обох статей. Тар'ягни користуються
також як оберегом священним жестом рiвноваги крижа з iменем Ягни, накладаючи
його на груди: "Я" -- пiдносите пучки трьох пальцiв право© руки до чола; "Г"
-- переносите пучки на сонячне сплетiння; "Н" -- переносите пучки на праве
плече; "А" -- переносите пучки на лiве плече. Так ви можете робити три i
бiльше разiв (можна подумки, уявно).
Тар'я!
Тар'ягн -- Боголюдина, предок укра©нцiв сином сили. Вiн народився вiд
злучення двох Божистих сутностей: Ягни i Дарбога. Тар'ягн -- рушiйна сила
Бога.
Тар'ягни -- життя -- це боротьба. Там, де нема боротьби, життя
завмира . Сiм'© тар'ягнiв об' днанi в села, весi, кра©, державу, зосередженi
свою матiнку. Та як в'©хав на конi в прибережнi кущi, в очерети високi©, так
i зник навiк з очей во©нських. Так не стало на Укра©нi трьох найдужчих
богатирiв.
Любов -- це крапелина кровi Тар'ягна, сина Ягни i Дарбога, яка впала в
серця наших прабатькiв Лада i Лади, коли Тар'ягн поборов Золотого кабана.
Саме любов робить людей безсмертними, бо лише народжуючи дiтей, вони можуть
продовжувати свiй рiд. У новонародженому тiлi розвива ться молода душа, хоча
в нiй живе досвiд всiх попереднiх поколiнь.
Прагнення любовi чоловiка до жiнки, а чи жiнки до чоловiка невситиме,
доки тiло молоде. В любовному зляганнi чоловiк i жiнка вiдчувають себе
диним Богом-творцем. Це мить найвищо© насолоди, але у вищому сво му спалаху
вона коротка. Жiнка i чоловiк увесь час живуть в очiкуваннi цього спалаху
насолоди, розчаровуються, що вiн швидко мина , i почина ться нове чекання.
З часом любов чоловiка до жiнки, а чи жiнки до чоловiка продовжу ться у
плеканнi дитини, ©м обом може в якийсь час видатись, що вони стали менше
любити одне одного, але думаючи про беззахиснiсть дитини без ©хнього
обопiльного пiклування, вони згоджуються на три динiсть любовi. Таким чином
трива Лад: народжуються дiти, ви ©х вихову те i потiм помира те з надi ю,
що ваше життя продовжу ться в дiтях.
Любов можлива лише мiж чоловiком i жiнкою, якщо вони не родичi в
третьому колiнi. Ця любов може завершуватись зляганням лише дiтородними
органами. Що ж до приязнi чоловiка до чоловiка, то тут може бути лише дружба
чи побратимство. В цьому випадку мiж двома особами дозволя ться лише
рукостискання, обiйми в одежi (пiсля довго© розлуки) i чоломкання --
поцiлунок у лоб чи в щоку. Так само виража ться приязнь мiж двома жiнками,
приязнь батька до сина чи дочки, матерi до сина чи дочки.
Цiлуватись у губи дозволя ться лиш чоловiку з жiнкою.
Коли одруженi чоловiк i жiнка мають дiтей, а тодi з якихось причин
розлучаться, то нi в якому разi не можна не давати батьковi зустрiчатись зi
сво©ми дiтьми чи навпаки -- не давати матерi зустрiчатись зi сво©ми дiтьми.
Грiх настроювати вороже дiтей проти рiдно© матерi чи рiдного батька. У дiтях
злита во дино ваша любов, ваша кров, ваша житт ва енергiя, тому помiж вами
не може бути доконечно© ворожнечi, хоча ви й розлучилися через те, що любов
минула.
Любов -- це не постiйне явище для окремо© особи i може проявлятися
протягом одного життя людини до осiб протилежно© статi кiлька раз чи
водночас до кiлькох осiб у той самий час. До поширення iудо вангелiзму в
кра©нi Араяна (так ранiше називалась Укра©на), кожен чоловiк (вiльний
общинник), якщо мав достаток i чоловiчу снагу, мав двi-три жiнки. Були також
жiнки, якi жили час вiд часу з iншими чоловiками, мали дiтей вiд рiзних
батькiв. Якщо у такому спiвжиттi був лад, то це не осуджувалось громадою.
Учитель Барбара вчить, що так може бути i зараз i потiм.
Проте коли над подружнiм життям тяжi звичай одножонства, а чоловiковi
не вистача то© жiнки, з якою вiн вперше одружився, то щоб не залишати дiтей
без батька, вiн шука собi ще одну жiнку, але так, щоб не знала перша. В
такому випадку краще, щоб перша жiнка про це не знала, iнакше почнуться
ревнощi, i не кожна, навiть сильна людина, може ©х подолати. Це ж стосу ться
i тих випадкiв, коли жiнка, потай вiд першого чоловiка, зустрiча ться ще з
одним. Якщо ж чоловiк (або, вiдповiдно, жiнка) дiзна ться про цей побiчний
зв'язок, то не треба признаватись, щоб остаточно не поранити душi людини,
яку ви колись кохали. Хай у не© залишиться надiя на те, що вона помилилася у
сво©х пiдозрах. Увага i пестощi згладжують душевнi рани. Якщо ж це неможливо
i виникли ревнощi, то треба розлучитись. Залишати помiж себе ревнощi, а тим
бiльше ©х провокувати дуже небезпечно. Ревнивий чоловiк чи ревнива жiнка
можуть дiйти до такого стану, що можуть вбити чи накласти на себе руки.
Любов i, як наслiдок, природне злягання чоловiка з жiнкою дiтородними
органами -- це вiд Бога. Вона омолоджу тiло, пiдсилю в ньому палання
животворного вогню, який да вiдчуття радощiв. Збочення у статевих стосунках
чоловiка з жiнкою, статевi стосунки чоловiка з чоловiком чи жiнки з
жiнкою,-- це вiд Чорта.
Тiло людини Бог сотворив так, що енергiя життя розподiлена мiж
чоловiком i жiнкою та зосереджена у ©хнiх органах статi. Енергiя смертi
однакова i в чоловiка, i в жiнки. Вона зосереджена в кiнцi кишкового тракту.
При педерастi© енергiя життя змика ться з енергi ю смертi i вiдбува ться
швидке згорання енергетичного поля тiла, яке ще називають аурою, в'яне душа.
Для осiб, якi практикують розпусту, з'явля ться ефект житт вих невдач,
невезiння, руйну ться також захисна (iмунна) система тiла, яке ста
сприйнятливим до хвороб. Тiло людини створене так, що ма багато захисних
вiдновлювальних засобiв, i це запобiга швидкiй смертi (подiбно до згорiлого
електродвигуна) при одноразовому (помилковому) змиканнi протилежних енергiй.
Але ефект цiкавостi, звикання спрацьову вiдразу, тiльки маючи сильну волю i
усвiдомивши небезпеку для життя, як скажiмо, у випадку алкоголiзму чи
наркоманi©, можна вирватись iз цi © пастки, настановлено© Чортом, i
вiдмовитись раз назавжди вiд збоченства.
Як свiдчать давнi та мнi знання, тiло людини прив'язане до Дерева життя
трьома петлями. Одна петля розташована в головi -- це розум, друга -- помiж
грудей -- душа, третя петля -- внизу живота -- це вогонь животворний.
Неправильне статеве життя порушу нижню петлю: всиха спинний мозок; в першу
чергу хворiють нирки, печiнка, шлунок, вiдбира ноги.
У книзi "Бережа" записана давня билиця про Скомороха. Отже, ще за
багато вiкiв до ново© ери волхви знали про цю хворобу. Нею покарано людей за
пограбування Храму кохання. Проте цi знання забулися внаслiдок во н i
перемiщувань народiв, так що в деяких кра©нах вропи так званi "сексуальнi
меншини" борються за сво© права i вже навiть закон держави дозволя
одностатевi шлюби. Таке явище -- ознака смертi суспiльства. Тому держава
повинна жорстоко боротись з публiчними проявами збоченства так, як вона
бореться проти наркоманi©.
Мистецтво кохання, його та мниця чи його вiдвертiсть -- все це може
мати вiдтiнки любовi, яка для людини найсолодшим напо м. Тому слова, якими
називаються дiтороднi органи, не лайливими, а зображення в лiтературi,
малярствi, театрi любовних картин, голого людського тiла i дiтородних
органiв не забороня ться. Сказано -- любiться, але знайте мiру. Людина --
наслiдок впорядковано© матерi©, Бог Любов.
Забороня ться лише збоченство i його зображення, а також статевi
стосунки з тваринами.
Маючи розум i силу волi, тобто прагнучи до досконалостi, можна таким
чином здiйснювати сво© любовнi стосунки з одною, двома чи з трьома жiнками,
щоб мати тiльки бажане число дiтей, не вдаючись до хiмiчного чи операцiйного
втручання. Вчитель Барбара забороня аборти i радить мати в кожнiй арiйськiй
сiм'© тро i бiльше дiтей. Позашлюбнi дiти -- це квiти кохання, вони i ©хнi
матерi користуються особливою пошаною i повагою.
Коли пари дотримуються закону любовi, то навколо ©хнiх тiл завжди
горить захисне поле. Якщо багато особин порушу закон любовi, аура навколо
тiл згора , так само руйну ться i навколоземна аура. Лад зника i наста
Гад, поширюються невилiковнi хвороби органiв любовi, зникають захиснi
оболонки Землi, вчиняються вiйни i землетруси.
Учитель Барбара вам про це ще раз сказав, хоча багато Просвiтлених i
ранiше про це говорили. Отож не говорiть, що ви не знали, бо розплачуватись
доводиться i знаючому, i незнаючому, i батькам, i дiтям. Дотримуйтесь Ладу,
дотримуйтесь закону любовi з поколiння в поколiння, аж поки грiх предкiв не
вивiтриться з аури Землi, з кровi вашо©. Поступово грiх стане одноплощинним
у часi i зникне зовсiм. Аж тодi буде на землi Рай.
Тар'я!
Укра©нцi, тар'ягни, арiйцi -- вiра в Ягну, у животворний вогонь Ягни
проступа у наших душах, наче трава на доброму грунтi пiд теплими променями
Дарбога.
Ми ще раз i ще перепишемо iсторiю тисячолiтньо© покути, яка впала на
нашу землю пiсля 988 року -- iсторiю бездержавного страждання, щоб
зрозумiти: тiльки одностайна сила волi цiлого народу до зорганiзованого
державними мужами життя благо для кожного укра©нця. Хай вчать нас нашо©
правди i нашо© вiри волхви.
Наш Верховий Священний Храм проступить Священному пагорбi бiля майдану
Богдана Хмельницького. Сюди, на урочисте вiдкриття Храму, злетяться душi тих
укра©нцiв, якi ступили на шлях боротьби i померли на чужинi, i тих, якi
впали на рiднiй землi, воюючи за волю укра©нського народу. Заблищать на
стiнах Храму вiдблиски нашого Священного вогню.
Сюди вестимуть стежки вiд усiх сiл, де живуть укра©нцi. Вiд майдану
Водогра©в до Софi© Ки©всько©, на стелi яко© зображено Оранту-Бережу з
пiднятими над людьми благословенними руками, ми знесемо будинки i зробимо
численнi пiшоходнi схiдцi з майданчиками, обсадженими квiтами. Це високий
Храм новiтнiх конструкцiй iз величезною площею зовнiшнiх i внутрiшнiх стiн,
на яких найкращi укра©нськi митцi зобразять безкiнечнiсть, невичерпнiсть i
всебiчнiсть у часi i просторi iсторi© кра©ни Араяна, нашо© правди i нашо©
вiри. Тут будуть зображенi подвиги Тар'ягна i його нащадкiв.
У центрi цього Храму горiтиме вiчний вогонь i прекраснi цнотливi
дiвчата-арiйки вiком вiд 12 до 16 рокiв прислуговуватимуть тому вогню. Весь
час до Храму буде iти потiк вiруючих, щоб прилучитися до Святинi. Вхiд до
Храму повинен бути тако© ширини, щоб прихожани, йдучи в ньому щiльним
потоком, зразу за порогом роздiлялись на шiсть потокiв i, йдучи, почували
себе просторо.
На Рiздво, Великдень, Ягни-Купала, Свято Рода i Роди навколо Священного
вогню у Храмi дванадцять нагих цнотливих дiвчат танцюють "Танець
животворного вогню". У названi свята у священнодiйствi беруть участь всi
дев'ять канонiзованих перевтiлень Ягни, але робиться наголос на тих назвах,
якi рокуються по календарю "Бережi". Дiвчата, якi виконують "Танець
животворного вогню", повиннi бути Божисто© статури i вроди. Коли ©м
виповниться 16 рокiв, а то i ранiше (за рiшенням дев'яти головних волхвiв),
вони звiльняються вiд обов'язкiв танцiвниць Храму i далi живуть звичайним
свiтським життям. Освiтлення в залi повинне бути приглушеним, а вогонь --
червоним. Танець повинен бути повiльним, грацiйним, iз стриманими, але
похiтливими рухами.
Пiд опуклою стелею Храму -- велике зображення Ягни-матерi з малим
Тар'ягном. Силует Ягни повинен бути мiнливим, щоб прихожани, якi повiльно
йдуть i дивляться на стелю з рiзних точок зали, бачили Ягну то в образi
Велеса, то Роди, то Морани, то Папи, то Слави, то Ями, то Даждя, то Дани, то
Дудя. Навколо Храму -- величезнi клумби квiтiв i посеред кожно© клумби --
дуби. Дорiжка вiд Храму вестиме до Софi©, яка, пiсля деякого переоформлення,
теж буде дiючим храмом.
Але головним Храмом Ягни, осердям вiри в Ягну хата, житло, в якому
живуть чоловiк i жiнка iз сво©ми батьками чи без них, а також ©хнi дiти. В
хатi разом з сiм' ю живуть домашнi духи. Найстарший над ними -- Домовик.
Добрий настрiй, Здоров'я, Сон, Добробут, Мир у сiм'© -- це його пiдлеглi.
Домовика бояться Злиднi, Сварки, Ревнощi й iншi злi духи. Домовика треба
шанувати, не думати про нього зле, не ревнувати до нього жiнку, мати його за
найвiдданiшу iстоту i вiн вiдзичить добром.
Переходячи в нову хату, треба у старiй хатi поставити бiля хатнього
вогнища старий черевик i, заплющивши очi, подумки або пошепки творити
казання:
-- Пане Домовик, сiдай у черевик та по©демо до ново© хати малих дiток
колихати.
Зробивши останнi приготування до пере©зду, берете черевик, намагаючись
на нього не дивитись. Однi ю рукою трима те, а другою затуля те вiд вiтру,
наче вогник свiчки. Принiсши в нову хату, ставте черевик бiля домашнього
вогнища: печi чи плити, на якiй ви варите ©жу. Через деякий час, пiсля
клопотiв по господарству, ви приберете черевик. За цей час Домовик вже
знайде собi в хатi зручне мiсце, а черевика можете сховати на горище чи
взагалi спалити.
На покутi у свiтлицi (бажано, щоб цей куток був орi нтований на схiд
сонця, у мiськiй квартирi -- просто урочистий куток у свiтлицi) повинен
висiти образ Ягни в подобi одного з ©© перевтiлень: намальований або
вилiплений як канонiчний оберiг. На покутi може бути також лампадка, котра
запалю ться в свято, i священна книга "Бережа".
Свiтлиця, в якiй Образ, -- це домашнiй Храм Лелi-Бережi-Матерi.
Молячись, можна засвiчувати лампадку чи свiчку, а можна молитись i до сонця,
до освiченого сонцем вiкна чи ще якогось чистого джерела свiтла. Чисте
свiтло -- те, яке не несе зла людинi. Нарештi можна молитись, лежачи в
постелi, обернувши долонi до неба, дивлячись на стелю або заплющивши очi.
Молитва -- це спiлкування з Богом.
У хатi, а особливо в свiтлицi, треба завжди скидати шапку, не вживати
лайливих слiв i поводитись пристойно. Скидати шапку треба також, вживаючи
©жу а чи п'ючи воду.
Кожному вiруючому доступнi такi способи очищення: умивання водою вранцi
рук i лиця з молитвою до Дани, а також увечерi -- рук, лиця i нiг. Молитви,
якi можна вживати протягом дня, поданi в роздiлi книги пiд назвою "Тар'я".
Вечiрня молитва найголовнiша. Проказувати ©© вголос чи пошепки, чи подумки
можна перед образом а чи в постелi, прийнявши одну з наведених у книзi
"Бережа" поз або просто довiльно лежачи.
Перед сном i пiд час сну душа людини звiльня ться вiд тiла. Коли тiло в
станi сну, душi потрiбна Божа опiка, опiка Бережi, адже в станi сну душу
легко можуть дiймати i мучити злi духи, особливо коли душа лине за межi
хати, яка другою пiсля тiла захисною оболонкою для душi, але вже не
однi ©, а цiло© сiм'© душ.
Повторимо молитву до сну:
-- Бережо: Ягна-Дивна-Жива, спаси i помилуй мiй народ, мою сiм'ю i
мене, твою рiдну дитину. Оберiгай мене у мо©й вiрi вiд грiха, зради,
безчестя i манi©. Допоможи менi благополучно прожити i благополучно вмерти.
Тар'я!
Перед останньою фразою, яка почина ться словом "допоможи", можна
вставляти речення про сво конкретне побажання. Наприклад: "Допоможи, Боже,
завтра благополучно закiнчити косовицю" або "Допоможи Боже, щасливо прибути
додому i щоб дома все було благо" й iнше. Ваше прохання Божистого
благословення повинне бути справедливим, вивiреним совiстю.
На початку молитви ви просите за цiлий народ укра©нський, тобто ви
спонука те свiй дух до з' днання з духом мiльйонiв спорiднених вам кров'ю
душ, якi теж звертаються до Бога з такою ж магiчною молитвою, а отже,
духовна сила цiлого народу приходить вам на допомогу i опорою вашiй душi.
А дух цiлого народу -- це вогненна куля. Бог же або розлитий як еманацiя у
Всесвiтi, або ма вигляд вогненно© кулi.
Коли ви проказали першi два речення вечiрньо© молитви, можете
звертатись до Лелi з рiзними добрими словами, якi покладуться вам на серце.
Коли молитва буде палка i щира, на вас зiйде Божа благодать, i ви будете
просвiтленi нею i умиротворенi. Молитву можна повторювати тричi, повторюючи
кожне речення тричi. Коли душа схвильована, молитву треба повторювати доти,
доки на вас не зiйде сон.
Тi, хто бажа проявити ревнiсть у вiрi в Бога, а чи ма вищу насолоду
для душi вiд постiйного спiлкування з Бережею, а чи хоче себе присвятити
становi волхвiв, можуть молитися тричi i бiльше раз на добу, завчити молитви
i молитовнi пози, а також речення з книги "Бережа" напам'ять. Можна також
постити. Вiвторок, п'ятниця, недiля -- вважаються у ревновiруючих м'ясними
днями, вiдповiдно: понедiлок, середа, четвер, субота -- пiсними. Постять
також сiм тижнiв весною перед Великоднем i два тижнi восени перед Святом
Рода i Роди. Можна також накладати на себе обмеження у свiтських забаганках,
адже вiдкидання надмiрностей, якi обсiдають людське тiло, очищу Дух i
сприя ближчому спiлкуванню з Богом. Закон такий: якщо Бог дав тобi тiло, ти
повинен пiклуватися ним, доглядати i вдосконалювати, а не руйнувати i
нiвечити. Можна творити i удосконалювати молитви, проповiдi i оповiдi про
дiяння подвижникiв вiри в Ягну. Подвижництво i служiння Боговi у вiрi
безмежне, i треба, щоб воно, це подвижництво, завжди йшло на користь
укра©нському народу.
Корисна праця в будь-який день року не грiхом. У святковi днi
уникайте брудно© роботи.
Ми молимось та©нству животворного вогню.
Старi мудрi люди кажуть: хто жив на цiй землi справедливо, тому Бог
посила легку смерть, грiшна душа довго i в муках покида тiло.
Молитва очища душу. Очищення може бути також через сповiдь волхву.
Сповiдь чи очищення -- не повне звiльнення вiд грiхiв, це полегшення для
душi. Один Бог вiда : простив вiн вам грiх чи нi, простив чи покара вас за
нього сьогоднi чи завтра, чи вас, а чи нащадкiв ваших у якомусь колiнi. Леля
проща тих, хто щиро ка ться. Бог милосердний, але Бог i строгий.
Сповiдь -- полегшення для душi. Це перекладання частини свого тягаря на
сповiдника. Але тому, що сповiдатись будь-кому бува соромно, а то й
небезпечно, треба сповiдуватись волхвовi, людинi iз стану Арпокнязя. Бо
волхв -- також i порадник, i втiшник, i зцiлювач, якщо Бог дарував йому таке
вмiння. Волхвом може бути i чоловiк, i жiнка. Волхв може напутити грiшника
до прилюдного каяття, але не ма права розголошувати та мницю сповiдi,
доносити владi, за винятком тих випадкiв, коли людина божевiльна i може
наробити горя. Волхв вiдповiда перед Богом за дотримання та мницi сповiдi.
Часткове очищення i полегшення да дарування дiтям солодощiв, а також
давання милостинi бiдним i тим, хто жебра . Людина, яка просить на хлiб а чи
пиво, -- нещасна, тому не скупiться. Краще давати, нiж просити. Добро i
спiвчуття умиротворюють.
Тар'я!
Сiм'© укра©нцiв об' днуються в села, в яких може проживати вiд кiлькох
сотень до семи тисяч душ. Якщо поселення налiчу понад сiм тисяч жителiв, то
воно дiлиться на два села. Села об' днуються у весi (райони), весi -- у край
(область), кра© об' днуються в державу Араяну (Укра©ну).
Село -- це окремий, замкнений у самодостатньому iснуваннi, органiзм
народу. Села об' днуються в державу для того, щоб мати захист вiд зовнiшнiх
ворогiв (неукра©нцiв), мати силу для проведення полiтики з метою запобiгти
чужiй агресi© i для того, щоб здiйснювати спiльний наступ у навколишн
житт ве середовище, утримувати i поширювати житт вий простiр укра©нського
народу. Тому протягом вiкiв народ повинен виробляти як чiткий порядок покори
у деяких питаннях села -- весi, села -- кра вi, села -- державi, так i
розбудовувати ту царину мiжлюдських стосункiв, якi належать лише селу i його
головi.
Наш верховний Бог у жiночiй iпостасi -- Ягна, у чоловiчiй -- Дарбог. У
iпостасi Боголюдини, творця земного життя -- Тар'ягн, син Ягни i Дарбога.
Наша самоназва -- ар'ягни. Наша кра©на зветься Араяна. Для назви Бога
диного ми послугову мось словом "Бог".
У часи миру нами править цивiльний уряд на чолi з головою. В часи вiйни
нами править князь.
В мирний час вища влада в селi, весi, кра© i державi належить головi,
який обира ться згiдно закону тар'ягнiв всiма дорослими громадянами. Кожен
громадянин повинен стежити за справедливiстю виборiв. Всяке шахрайство на
виборах означа прихiд до влади дурнiших вождiв, нiж би ©х мiг обрати народ,
а це призводить до ослаблення держави. Вищим виявом культури народу чесне
дотримання правил виборiв. Головним злом у будовi владно© Гори в Араянi
завжди була нездатнiсть до омолодження керiвно© верхiвки. Це загальнолюдська
вада, i всi законодавцi всiх часiв i народiв билися головою об закон
старiння. Кожен, хто приходив до влади, старався обдурити громаду i закон
старiння, чiплявся за владу: вiн, його родичi, його слуги. Старiння
правлячо© верстви супроводжу ться розбещенiстю, млявiстю, вiдсутнiстю
патрiотизму, що приводило i приводить до зникнення спершу держави, а тодi й
народу, який цю державу створював.
У виборний закон напiвдемократичних систем, якi зараз найпоширенiшi в
свiтi, закладено тривалiсть часу правлiння лiдера. Це в середньому чотири
роки з можливим переобранням ще на чотири роки. Ми вибира мо на 3,5 роки з
можливим переобранням ще на 3,5, щоб разом було сiм рокiв. Загальновiдоме
священне число. Проте у цей закон ще треба ввести вiковий бар' р. Щоб кожен
громадянин кра©ни Араяна знав, коли його голова села, весi, краю, держави;
командир рою, чоти, полку, армi©; голова общини, заводу, фiрми, скарбницi
досяг чи досягла вiку 54 роки, його треба негайно переобирати, а коли вiн
опира ться, то й усувати силою, бо вiн вже втрача iмунiтет, захищенiсть
законом i моральними нормами суспiльства сво©х прав як вождь. Нi в якому
разi тут не може бути якихось виняткiв. Якщо це розумна людина, вона може
бути радником, вчителем, наставником, але не головою, завдання якого
приймати остаточне рiшення.
Щоб переконати у потребi такого жорсткого способу омолодження керiвно©
верстви, нагада мо, що у 40 рокiв мозок людини переста розвиватись i наста
поступовий занепад, спершу в другорядних вiдгалуженнях, а тодi i в головних.
Iлюзiя попередньо© здатностi -- це звичайне самозаспоко ння старiючого
органiзму. В доiсторичних державах вождя приносили в жертву Боговi, коли вiн
досягав вiку 33 роки. У рiзних народiв були рiзнi вiковi обмеження, але мета
одна: змiнити вождя, щоб омолодити народ.
Щоб село жило i дiяло, воно повинне мати владне ядро, навколо якого
рухалися б сiльськi силовi поля житт дiяльностi. Ядром села голова,
обраний селянами термiном на 3,5 роки правлiння, отаман, призначений головою
села, i волхв. Якщо органiзм села довго живе, без втручання у його внутрiшнi
закони ворога, агресора, то в ньому народжуються люди з потрiбними селу
ремiсницькими i лiкувальними здiбностями. В першому випадку -- це коваль,
чинбар, швець i таке iнше; в другому -- знахар, костоправ, заговорювач
кровi, зубного болю, знахар вiд страху, наговору i таке iнше.
Через сво часткове самоуправлiння у селi тар'ягни повиннi
дотримуватись прадавнiх моральних норм спiвжиття. Лише село може пiклуватися
про здоров'я тi © землi i води, на якiй воно прожива .
Голова села, весi, краю, держави повинен свято дотримуватись законiв
тар'ягнiв, керуючись почуттям правди i совiстi, за якi громада обрала його
головою.
Отаман, сотник (весi), полковник (краю), князь (держави) повинен
плекати козачий стан во©нiв-захисникiв держави.
Волхв ма навчати народ звича©в i вiри в Бога.
Голова, волхв, отаман -- це Мала Рада села, яка може бути розширена до
доцiльного непарного числа, за потребою, з людей, совiсть яких вiдома
громадi.
Всесiльський сход -- вiче -- диний в Араянi захiд, куди можуть прийти
всi гласнi громадяни територi©. Вiче весi, краю, держави може бути лише з
обраних сходом сiл радних.
Голова сповня закон держави, вiда колективною скарбницею.
Волхв навча через приватну бесiду чи проповiдi в Храмi. Вiн повинен
мати книгу "Бережа", постiйно ©© вивчати, знати всенароднi i сiльськi
звича©, як-от: весiльне благословення, освячення новонародженого, обряд
похоронiв, обряд закладання ново© хати, проводiв у армiю, проведення iменин
i рокових свят. Бажано, щоб ця людина мала вищу освiту, володiла
лiкувальними знаннями, знала музику i спiв, усе життя вивчала i
систематизувала (писемно й усно) мiсцеву обрядовiсть, пристосовуючи ©© до
сучасного життя i очищуючи ©© вiд iудейських, iсламських, вангельських
iмен, звича©в, символiв, поступово вплiтаючи в обряд iмена перевтiлень Ягни
i символи, якi записанi в книзi "Бережа".
Казання до Ягни, якi зiйдуть на нашi душi Божистою вiдвертiстю, -- ось
суть нашо© вiри. Спiлкування з Божистим розумом через молитву й iснування,
зануреним у вiру, -- ось благо.
Кожне село повинне прагнути мати свiй Храм для спiльного звернення до
Бога, обнародування шлюбу, збереження священних релiквiй. Звича ве
планування храму -- з чотирьох кiмнат. Перша, велика, -- для прихожан, перед
нею -- тро однакових примiщень. Середн -- для олтаря, на якому запалю ться
священний Перун, iконостаса i волхва, який проводить проповiдь; лiве -- для
хору i музик; праве -- для прапорiв, священних фiгур i рiзного реманенту,
потрiбного для справляння служби Божо©. Храм може мати дзвiницю i дзвони.
Спiввiдношення площ кiмнат Храму вiдповiда ©хньому призначенню, а також
смаку зодчого. Храм мусить бути орi нтований олтарем на схiд сонця.
Жертвою на палаючий вогонь можуть бути запахущi трави i речовини,
бризки вина, води i крихти ©жi. У Храмi повинно висiти три усталенi образи:
образ щиро© молитви, образ Лелi-Ягни з дитиною, образ змi борства. Стiни
Храму розмальованi дiяннями з книги "Бережа". Вiруючi можуть носити на тiлi
обереги, якi зображують тварин i птахiв, котрi згадуються в книзi "Бережа".
Головними трьома оберегами :
перший оберiг -- старовинне зображення Лелi;
другий оберiг -- Сварга, рiвнобiчний криж;
третiй оберiг -- Три днiсть.
Цi обереги, а також тварини, птахи чи рослини, якi за книгою "Бережа"
оберегами, можуть (за бажанням вiруючого) бути витатуйованi на тiлi. Також
може бути витатуйоване зображення Мiсяця -- для дiвчат i Сонця -- для
хлопцiв, а також зображення Лiле© для обох статей. Тар'ягни користуються
також як оберегом священним жестом рiвноваги крижа з iменем Ягни, накладаючи
його на груди: "Я" -- пiдносите пучки трьох пальцiв право© руки до чола; "Г"
-- переносите пучки на сонячне сплетiння; "Н" -- переносите пучки на праве
плече; "А" -- переносите пучки на лiве плече. Так ви можете робити три i
бiльше разiв (можна подумки, уявно).
Тар'я!
Тар'ягн -- Боголюдина, предок укра©нцiв сином сили. Вiн народився вiд
злучення двох Божистих сутностей: Ягни i Дарбога. Тар'ягн -- рушiйна сила
Бога.
Тар'ягни -- життя -- це боротьба. Там, де нема боротьби, життя
завмира . Сiм'© тар'ягнiв об' днанi в села, весi, кра©, державу, зосередженi